Коли наприкінці квітня угорський уряд запустив "національні консультації" — фактично, референдум про підтримку вступу України до ЄС, премʼєр Віктор Орбан відкрито закликав співгромадян голосувати проти. За його словами, у найближчі пів року на ЄС чекає "найскладніша битва, яка вирішить його майбутнє", себто, боротьба за те, аби не дозволити Україні стати частиною Союзу до 2030-го року.
Паралельно з цією "битвою" у Орбана розгортається ще одна — за першість на наступних парламентських виборах у квітні 2026-го. Незадоволення його політикою у країні зростає: як засвідчили результати травневого опитування Telex, понад половина респондентів вважає, що уряд чинного премʼєра мав негативний вплив на розвиток країни. За таких умов Орбан розігрує карту про зовнішню загрозу — і цього разу нею стала Україна.
Пояснюємо, як за останні місяці угорсько-українські відносини стали ще напруженішими, чи є шанси відновити діалог і як повʼязані вибори в Угорщині зі вступом України до ЄС.
Шпигунський скандал
У квітні цього року Рада зовнішньої політики "Українська призма" представила дослідження "Дипломатія воєнного часу" — про успіхи та недопрацювання у зовнішній політиці України за минулий рік. Найстрімкіший позитивний "стрибок", який зафіксували дослідники, був у відносинах з Угорщиною, де показники зросли з 2.5 до 4 балів за рік. Це засвідчило неабиякі досягнення у пошуку спільної мови із країною-сусідкою, влада якої не підтримує євроінтеграційні прагнення України, неохоче голосує за антриросійські санкції на рівні ЄС та вважає Путіна "правильним партнером".
Ще залишалися непорозуміння щодо вступу України до НАТО та ЄС, зокрема, не до кінця врегульоване питання щодо прав угорської національної меншини в України. Однак між сторонами врешті активізувався діалог, а на зустрічі голови угорського МЗС Петера Сіярто з керівником ОПУ Єрмаком і тодішнім Міністром закордонних справ Кулебою у січні 2024-го країни навіть домовилися створити спільну комісію на рівні урядів для його вирішення.
Однак це не дало довгострокового ефекту. "З 2017-2018 відносини між двома країнами не дуже добрі. І чесно кажучи, я ще у 2023 році стверджував, що це був найнижчий момент у відносинах. Здавалося, після грудня 2023-го почалося покращення — зустріч міністрів закордонних справ, візит Орбана до Києва влітку (премʼєр Угорщини зустрічався з Зеленським у Києві 2 липня 2024-го, — ред.), потім Андрій Сибіга приїздив до Будапешта у вересні минулого року. Тож я гадав, що, можливо, ми побачимо це повільне покращення. Але зараз — це точно найнижча точка у відносинах між обома країнами", — каже у розмові з Суспільним Антон Бендаржевський, угорський аналітик, директор фонду економічних досліджень "Oeconomus".
Новим витком конфлікту між Україною та Угорщиною став так званий "шпигунський скандал". 9 травня СБУ заявила, що "вперше в історії" викрила агентурну мережу воєнної розвідки Угорщини, яка могла здійснювати шпигунську діяльність на шкоду українській державі. В СБУ повідомили про арешт двох шпигунів, які нібито збирали інформацію про військову захищеність Закарпатської області, пошук вразливих місць у наземній і повітряній обороні регіону, а також займалися вивченням суспільно-політичних поглядів місцевих жителів, зокрема, сценаріїв їхньої поведінки, якщо на територію регіону зайдуть угорські війська. Заяву СБУ Петер Сіярто назвав "антиугорською пропагандою".
Бендаржевський вважає, що Україна свідомо вирішила "підсвітити" історію з угорськими шпигунами саме зараз через політичний контекст відносин між країнами, а мотив про збір інформації для потенційного вторгнення з боку Угорщини називає нереальним.
Експерт посилається на опубліковані 10 травня цього року фото, які свідчать про нарощування угорських збройних сил біля українського кордону за 48 годин до російського вторгнення 24 лютого 2022-го. За даними американського аналітичного центру з питань безпеки Інституту Роберта Лансінга, який опублікував фото, ймовірно, угруповання військ включало також важку бронетехніку та артилерію. З 2022 року угорський уряд наголошував, що нарощування було спрямоване виключно на забезпечення логістичної, медичної та громадської підтримки місцевих цивільних органів влади у разі напливу біженців. Утім, за даними Інституту, таке підкріплення "видається непропорційним та стратегічно невідповідним заявленій меті".
Віталій Дячук, експерт Інституту центральноєвропейської стратегії, погоджується, що реакція української сторони на викриття СБУ була незвичною. За його спостереженням, Україна останнім часом була змушена неодноразово відбиватися від інформаційних атак максимально зважено, аби не образити партнерів.
"Але коли збираються настільки чутливі дані, як це могло робитись із боку Угорщини, які можуть бути використані зокрема і нашим ворогом, Росією, або іншими країнами, з гіпотетично зазіханням на територіальну цілісність України із західного боку — це вже переходить якусь межу", — каже Дячук.
За його словами, прикметною тут була і реакція угорської сторони: офіційний Будапешт не намагався відхреститися від звинувачень і згладити кути для продовження діалогу. Ба більше, реакцією на цю подію стали взаємні висилки дипломатів.
Угорщина одразу вислала з країни двох українських працівників посольства в Угорщині, які буцімто "шпигували" на користь України. Україна у відповідь теж вислала двох угорських дипломатів. А 20 травня угорські служби нацбезпеки знову повідомили, що начебто виявили ще двох "українських шпигунів", які намагалися налагодити звʼязки з опозиційними політиками і шукали військову та енергетичну розвідувальну інформацію.
Очільник владної угорської партії "Фідес" Мате Кочиш заявив, що ця діяльність "є класичною операцією впливу, яка має на меті дискредитувати Угорщину на міжнародній арені та чинити тиск на уряд з метою змінити його політику щодо України".
"Те, що це проводиться настільки показово із залученням великої кількості спецслужб (з боку Угорщини, — ред.), з гарною постановочною картинкою — це якраз наштовхує на думку про або спланованість цієї операції, або намагання витягнути з неї якомога більше користі для себе. Це якраз те, що й потрібно чинному угорському уряду фактично для того, щоб більше демонізувати Україну у своїй риториці, мати більше аргументів у процесі стримування на євроінтеграційних прагнень України", — додає Дячук.
Антизірка угорських виборів
Для агітації в "національних консультаціях" використовують пропагандистські ролики на кшталт цього із таким закадровим голосом: "Торгівля наркотиками та зброєю — це спеціалізація української мафії. Їхня безжальність відома в усьому світі. Війна принесла їм до рук більше зброї, ніж будь-коли раніше". Крім Зеленського, у відео можна упізнати Урсулу фон дер Ляєн — погроза адресована також і їй: "Брюссель грається з вогнем. Якщо Україна вступить до ЄС, українська мафія безперешкодно прийде до Угорщини".
Саболч Вьорош, угорський журналіст, співзасновник Válasz Online, у розмові з Суспільним зауважує: така тактика позиціонування України як загрози більше не схожа на торг з Брюсселем.
"Він не кладе на стіл нічого, що він хоче, — на відміну, наприклад, від словацького премʼєра Роберта Фіцо, який відкрито каже, чого прагне в обмін на підтримку амбіцій України в ЄС. Тож ми можемо лише припустити, що це частина іншої гри, і я гадаю, що це — стратегія для виборів наступного року. Ставки ніколи не були такими високими, як цього разу, адже тепер в Орбана є реальний конкурент — ми такого не бачили з 2010 року”, — пояснює Вьорош.
Як відзначає DW, для Орбана ставка на цих виборах справді дуже висока — не просто через бажання зберегти багаторічну владу, а й тому, що в разі поразки він може постати перед судом через звинувачення у корупції та зловживанні службовим становищем.
Конкурент Орбана, Петер Мадяр, — найпопулярніший політик в опитуваннях. Його партія "Повага і свобода" ("Тиса") наразі випереджає партію Орбана "Угорський громадянський альянс" ("Фідес") на щонайменше 6%. Мадяр — досвідчений політик, він був вихідцем із середовища "Фідес", працював у владних інституціях, зокрема займався відносинами Угорщини та ЄС. Мадяр хоча й протиставляє себе Орбану, однак питання України коментує вкрай обережно. А на голосуванні у Європарламенті представники "Тиси" здебільшого утримуються щодо голосувань по Україні чи, наприклад, антиросійських санкціях.
Та все ж питання підтримки вступу України до ЄС Мадяр спробував використати на власну користь. Після заклику Орбана голосувати "проти" на національних консультаціях, волонтери з партії "Тиса" провели альтернативне опитування у кожному угорському муніципалітеті. І зʼясувалося, що 58% угорців все ж на боці України в її прагненнях вступити до ЄС.
Орбан у відповідь звинуватив "Тису" у брехні та почав поширювати меседжі про начебто підтримкою Брюсселем України, яка на чолі із Зеленським "купила партію "Тиса", щоби повалити національний проугорський мирний уряд в Угорщині і поставити на чолі проукраїнську антинаціональну партію війни". Втім Антон Бендаржевський сумнівається в опитуванні, проведеному "Тисою" — на його думку, це “свого роду політичний маніфест”. За його словами, "Тиса" опитувала переважно представників опозиційної громадськості, яка готова голосувати за цю партію.
"Основною стратегією угорського прем'єра у всіх його передвиборчих кампаніях був пошук ворога. Раніше це був умовний Сорос та інституції, які він фінансував, які на думку Орбана, підривали демократичні устрої і традиційні цінності. Це була мігрантська криза — угорців залякували мігрантами, від яких не буде спокою в країні. Але після 2022 року загрозою стала Україна. Спочатку Орбан концентрувався на українському президентові, потім його риторика перемістилася на саму країну і на ті загрози, які, на його думку, несе її вступ до ЄС", — каже Віталій Дячук. На його думку, у цієї стратегії й інше логічне пояснення — спроба відвернути увагу виборця від внутрішньополітичної ситуації в Угорщині.
"Орбан ставить на брак знань людей про Україну, і це досить поширена проблема. Він розраховує, що не лише їхні прихильники можуть бути налаштовані проти України або принаймні мати певні застереження щодо членства України в ЄС. І водночас опоненту Орбана теж доводиться бути обережним щодо того, як підтримувати Україну, аби не втратити потенційний електорат", — додає Вьорош.
Перепони на шляху до ЄС
Ще наприкінці минулого року президент Зеленський заявив, що Україна ставить за мету в першому півріччі 2025 року відкрити в переговорах про вступ до Європейського Союзу два кластери, а до кінця року — всі шість. Жоден переговорний кластер так досі і не відкрили через позицію Угорщини.
У лютому Польща, яка на той момент головувала в Раді ЄС, представила лист із умовами відкриття кластера "Фундаментальні питання" про підготовку та ухвалення двох дорожніх карт. Одна з них стосується плану реформ у сфері верховенства права, а інша — реформи державного управління. Угорщина його не підтримала й висунула Україні додаткові умови, а саме — план захисту національних меншин.
Один з головних аргументів Будапешта проти вступу України до ЄС до попередньо озвученої в Брюсселі дати, 2030 року, — нібито неготовність Києва до вимог Союзу. При цьому, як зазначає експерт Бендаржевський, Угорщина раніше завжди підтримувала зростання Європейського Союзу з геополітичних причин, щоб переміститись зі східного флангу ЄС у центр блоку. Зараз же Орбан аргументує небажання сприяти євроінтеграції України тим, що це відбувається з політичних причин, натомість інші країни очікують значно довше.
Після спілкування з кількома топ-дипломатами ЄС у кореспондентки Суспільного в Брюсселі склалося враження, що відкриття переговорних кластерів наразі — у підвішеному стані й ніхто не береться прогнозувати, у які терміни воно відбудеться. Одна з причин — якраз "національні консультації", які триватимуть в Угорщині до 20 червня. Доти дипломати не очікують, що Орбан погодиться відкрити перемовні кластери для Києва. За словами дипломата однієї з країн ЄС, сподівання залишаються на саміт лідерів Євроради 26-27 червня. Саме там є шанс вплинути на думку Орбана, адже низка лідерів планують порушувати питання просування членства України. Так у грудні минулого року лідери відкрили переговори з Києвом, коли вже колишній канцлер Німеччини Шольц запропонував Орбану "вийти на каву" й таким чином рішення підтримали 26 країн і одна, Угорщина, — не голосувала. Серед країн-членів уже кілька місяців зростає переконання, що постійна опозиційність Угорщини є неприйнятною. "Терпіння колег тане з кожним днем", — заявляв державний міністр у справах Європи у МЗС Німеччини Кріхбаум у Брюсселі минулого тижня.
Віталій Дячук вважає, що одним із важелів впливу на Угорщину може бути економічне стимулювання. "У цей рік Угорщина зайшла з доволі поганими економічними показниками, і це дуже погано для Орбана, адже це якраз передвиборчий рік. Тому фінансовий аргумент з боку ЄС може спрацювати", — говорить він.
Ще один інструмент — регуляційний механізм ЄС, який дозволяє позбавити права вето одного з членів. Стаття 7 Договору про Європейський Союз передбачає можливість призупинення певних повноважень держави в ЄС, аж до обмеження її участі у голосуваннях та навіть позбавлення права голосу, якщо країна серйозно і тривалий час порушує засадничі європейські цінності. Паралельно з цим у будь-якому разі має продовжуватися українсько-угорський діалог, наголошує Саболч Вьорош. "Єдиний спосіб зменшити цю ворожість – це чесне та регулярне спілкування. Я був радий побачити віцепрем’єрку Ольгу Стефанішину в Будапешті кілька тижнів тому. На жаль, потім вибухнув "шпигунський скандал", і наступна зустріч між нею та заступником міністра закордонних справ Угорщини не змогла відбутися в Ужгороді 12 травня", — вважає Вьорош. Речник українського МЗС Тихого каже, що Україна продовжує наполегливо працювати із угорською стороною, а також — готова до відкриття переговорних кластерів, не прагнучи "знижок", оскільки реально виконала завдання, необхідні для вступу до ЄС.
У публічних заявах з боку Будапешта готовності до кроків назустріч Києву наразі не звучало. Угорський міністр у справах ЄС Янош Бока перед засіданням Ради ЄС із загальних справ звинуватив Україну в веденні шпигунської діяльності на території його країни. За його словами, у поточній ситуації Будапешт не може вести жодні переговори щодо вступу України до ЄС. За словами Віталія Дячука, взаємодія має відбуватися на всіх рівнях — не лише на дипломатичному. "Для того, щоб пересічний угорець не формував свою думку про Україну і пересічного українця тільки з державних медіа і з твіттеру Орбана, Петера Сіярто та інших політичних діячів "Фідес" — йому потрібно показувати реальність. Дуже важливі особисті контакти на рівні органів місцевого самоврядування, партнерства між містами, спільні проекти, спільні інфраструктурні проекти, відкриття пунктів пропуску. Це все гроші, інвестиції в розвиток прикордонних регіонів обох країн. Це потрібно і нам, і Угорщині", — говорить Дячук.
