Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки підготував анімаційний ролик, у якому журналістів роблять винними в російських обстрілах. У середу, 16 квітня, його оприлюднили кілька державних інституцій. “Інститут масової інформації” занепокоєний, що оприлюдненням відеоролика відповідальність за російські обстріли перекладається на українських журналістів.
Зокрема, відеоролик поширили Генеральний штаб Збройних сил України, Головне управління комунікацій ЗСУ та Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки у своїх соцмережах.
Ролик містить слоган “Один репортаж – один удар”. На відео зображена репортерка на тлі будівлі, де виробляють дрони, яка розповідає про це на камеру, що “тут виготовляють сотні безпілотників щомісяця”. Далі представник виробництва на камеру розповідає, що компанія подвоїла потужності і скоро ця партія їде на фронт.
Потім у відео російські спецслужби дивляться репортаж, дякують журналістам за “секрет на весь світ” і відправляють координати виробництва російському війську для підготовки удару. Після цього в будівлю влучає ракета. Інший репортер у кадрі на тлі зруйнованої будівлі говорить про влучання балістики і те, що лікарні переповнені”. При цьому він зображений без бронежилета і шолома і веде репортаж з місця нібито у прямому ефірі.
Публікацію цього ролика у соцмережах доповнює однаковий опис про “небезпеку в медіа: як розголошення інформації стає зброєю в руках ворога”.
“Під час війни немає несуттєвого — усе має значення. Один репортаж, зроблений без погодження, може стати джерелом координат для ворога. Нестриманий коментар — об'єктом розвідки. Зайва публікація — причиною удару та втрат. Усі, хто працює з чутливою інформацією, повинні діяти відповідально та з дотриманням правил інформаційної безпеки”, – йдеться у дописі.
В описі до відео також зазначається, що ролик — це “нагадування для кожного журналіста, військового, громадського діяча чи посадовця: мовчання — це теж зброя”.
Інститут масової інформації серйозно занепокоєний оприлюдненням відеоролика
В Інституті масової інформації заявили, що серйозно занепокоєні оприлюдненням відеоролика, який перекладає відповідальність за російські обстріли на українських журналістів.
“Такий наратив є дуже небезпечним і хибним, тому що він підриває довіру до медіа, може поставити під загрозу життя медійників, і загалом суперечить тим демократичним принципам, які Україна зобов'язана захищати навіть в умовах війни. Такий підхід, зі слоганом “один репортаж – один удар” жодним чином не сприяє покращенню інформаційної безпеки” — заявила директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.
За її словами, це стигматизує всю журналістську професію журналіста, і створює передумови тиску на всіх медійників, які роками чесно виконують свою роботу.
“У ролику Центру страткому апелюють до журналістів як до винуватців ворожих ударів, це об'єктивно дивне звинувачення. Оскільки якраз журналісти значно відповідальніше ставляться до своєї роботи і завжди зважають на ризики своїх публікацій, на відміну від людей в соціальних мережах та різних невідповідальних блогерів. Я погоджуюся, що до інформації варто ставитися максимально відповідально і про це варто говорити не конкретно журналістам, а суспільству загалом”, – зазначила медіаекспертка ІМІ Олена Голуб.
Вона додала, що перекладання відповідальності на журналістів підриває довіру до медіа, стимулює суспільство орієнтуватися на інші джерела інформації, які є менш об'єктивними, точними і достовірними.
Реакція громадськості і медіа
"Подібні публікації кидають тінь на журналістів, які чесно виконують свою роботу й інформаційно підтримують військо. А ще — підіграють ворогу, який після прочитаного матиме залізний аргумент: "ми бйом по врагу, патамушта украінскіє журналісти нам всьо показивают", — написала речниця 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго Анастасія Блищик.
“Найбільш безглуздої "штанги" — треба докласти було би зусиль, аби вигадати. Особливо із гаслом: один репортаж — одне влучання. Це таке дно, що навіть складно повірити, що хтось справді при здоровому глузді міг це вигадати, створити а потім — погодити оприлюднення такої гидоти. Дуже цікавить чи знайомий з цією "творчістю" Начальник ГШ ЗСУ, генерал Андрій Гнатов”, — написав журналіст Олександр Моторний.
Він додав, що мета цього “анімаційного сміття” абсолютно зрозуміла: зіштовхнути лобами суспільство, військових й журналістів.
"Звинувачувати справжніх журналістів у "здачі" інформації — це не просто несправедливість. Це — небезпечна маніпуляція і вкид, аби зробити нас ворогами. Повірте, нам теж є що розповісти, але ми тримаємося, бо знаємо — у війни є межа, яку не можна переходити, навіть заради правди. Ми — свідомі громадяни, які бережуть країну не менше, ніж армія. Якщо хтось порушує правила — це не привід мазати брудом усю професію", — написала у коментарях до посту Генштабу головна редакторка Суспільне Суми Катерина Гладенко.
Реакція Генштабу ЗСУ
У відповідь на реакцію громадськості у Генштабі заявили, що нещодавній відеоролик, оприлюднений на офіційних ресурсах, має винятково навчально-просвітницьку мету — звернути увагу всіх громадян, включно з військовослужбовцями, на питання інформаційної безпеки в умовах війни.
У Генштабі зазначили, що цей відеоматеріал, виготовлений спільно з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України, є продовженням серії відеороликів в рамках проєкту “Інформаційна безпека”.
“Ми поважаємо свободу слова і високо цінуємо внесок журналістів у боротьбу України за незалежність. Вдячні за вашу підтримку, самовіддану та надважливу працю. Водночас, закликаємо не розцінювати цей матеріал як докір або звинувачення на адресу представників медіа. Його мета — не критикувати, а нагадати всім: будь-яка інформація може мати наслідки, які використовує ворог”, — йдеться у дописі Генштабу.
У Генштабі додали, що врахують конструктивні зауваження і рекомендації і доопрацюють ролик “з метою подальшого донесення відповідних застережень як до цивільних, так і до військовослужбовців”.
Коментар Центру стратегічних комунікацій
Додано о 17:20: Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Ігор Соловей, коментуючи ролик, назвав “невиправдано загостреною реакцією на очевидні під час війни речі”, реакцію медіаспільноти на цей ролик. Про це Соловей сказав у коментарі Суспільному.
Соловей пояснив, що цей відеоролик виготовлений Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спільно зі Збройними Силами України.
“Цей ролик є продовженням серії відеороликів виготовлених у рамках інформаційного проєкту “Інформаційна безпека”. Їх було уже чотири, цей — п'ятий. Сподіваємось, медійники звернуть свою увагу і будуть поширювати і решту роликів”, — сказав Соловей.
Він зазначив, що у серії роликів також йдеться є про те, як українським військовим та їхнім рідним безпечно спілкуватися і листуватися. І про те, чому варто бути обережними під час масових заходів за участі військових. А також як не стати ненавмисним навідником атак на важливі об'єкти та в цілому не нашкодити військовим.
“Концепція і мета цього і всіх решти роликів — не критика, а нагадування всім: інформація може мати наслідки, які використовує ворог. Тому ми здивовані, м’яко кажучи, реакцію деяких колег-медійників. Це невиправдано загострена реакція на очевидні під час війни речі”, — сказав керівник Центру стратегічних комунікацій.
Що відомо про правила роботи медіа в Україні під час повномасштабної війни
Зараз медіа в Україні працюють відповідно до наказу номер 73 Міноборони “Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану”, де чітко вказані правила роботи кореспондентів.
28 березня 2022 року українські та іноземні журналісти, а також медійні й громадські організації та рухи закликали владу розробити прозорі правила щодо висвітлення російських обстрілів.
Після цього Міністерство культури та інформаційної політики України, Міністерство оборони та Медіарух дійшли згоди та вийшли з заявою, що журналісти можуть збирати інформацію на місцях обстрілів відразу після обстрілів. Публікувати фото та відео військових об’єктів можуть через 12 годин після завершення бойових дій, через 3 години – для цивільних об’єктів.
Суспільне звернулось до Генштабу і Міноборони з проханням надати відповіді щодо взаємодії представників медіа із Збройними Силами України протягом широкомасштабного вторгнення Росії. Серед запитань: у скількох випадках було доведено, що саме представник медіа був причиною завдання ракетних ударів з боку Російської Федерації або у скількох випадках було доведено, що дії саме журналістів наразили на небезпеку військових або цивільних протягом широкомасштабного вторгнення.
