Дональд Трамп оголосив 2 квітня "Днем визволення" — запровадив мита на продукцію зі 185 країн — майже всіх, з якими торгують Сполучені Штати. Це наймасштабніші тарифи з 1930 року. Які плюси та мінуси такого рішення, чому постраждає Азія, як діяти Європі — Суспільне зібрало в огляді іноземної преси.
Політолог Рене Пфістер в матеріалі Spiegel говорить, що нова тарифна політика Трампа суперечить усьому, що за останні десятиліття зробило світ успішним. Він також називає промову Трампа, коли той оголошував нові мита, найчеснішою в кар’єрі політика. Мовляв, там є його ідея, що в США нема друзів, а лише суперники, а також президент США чесно "висловився на користь неонаціоналізму, в якому егоїзм підноситься до сенсу існування держави".
Пфістер вказує на наслідки торгової війни з усім світом: слабкість долара та падіння індекса Dow JonesБіржовий індекс цінних паперів, який є найстаршим у США — явища, які відображають занепокоєння, що Трамп вводить світову економіку в тривалий період невизначеності.
Fox News опублікувало уривки з інтерв’ю американського економіста Томаса Совелла для Інституту Гувера. Він говорить, що різке підвищення тарифів може спровокувати торгівельну війну і повторити "руйнівну історію" політики, яка призвела до Великої депресіїЕкономічна криза в усьому світі, яка тривала з осені 1929 року до кінця 1930-х років.
Соуелл згадав як аргумент тарифи Смута-Гоулі, запроваджені в США в 1929 і 1930 роках — на ранніх стадіях Великої депресії — щоб захистити американську промисловість від конкуренції. Тоді інші країни вжили заходів у відповідь, що врешті призвело до спаду світової торгівлі.
Al Jazeera пише, що президент США підважив глобальну торгову систему, яка працювала 75 років і базувалася на заохоченні вільної торгівлі, що вигідна всім країнам.
Експерти видання дали різні оцінки рішенню Трампа. Президент Альянсу за американське виробництво Скотт Пол вважає, що тарифи ставлять американських виробників і працівників на перше місце. Президент і генеральний директор Національної асоціації виробників Джей Тіммонс каже: "Високі витрати на нові тарифи загрожують інвестиціям, робочим місцям, ланцюжкам поставок і здатності США стати провідною виробничою супердержавою".
Головний економіст з питань Азії в Economist Intelligence Unit Нік Марро звернув увагу на азійські країни — мало хто з них, на думку Марро, зможе запровадити заходи у відповідь. Можливо, так зроблять Китай та Японія. А от В'єтнам, Малайзія, Філіппіни тощо мають замалі економіки, залежать від зовнішньої торгівлі, а Штати для них — важливе джерело попиту товарів. З 2 квітня ціни на акції в Азії падають: японський індекс Nikkei 225 — на 3,8%; у Південній Кореї індекс Kospi — на 0,8%, а потім ще на 1,7%.
Директор Центру корейської історії та державної політики Трой Стангароне в колонці для The Korea Times пише, що це рішення Трампа — кінець десятиліть торгової політики США, спрямованої на зниження тарифних бар’єрів у світі. Стангароне розглянув приклади тарифів Сполучених Штатів проти Канади та Мексики, які Вашингтон впровадив раніше, і те, як країни на це реагували. Канада запровадила заходи у відповідь, Мексика вдалася до дипломатії, проте значної різниці в результатах для обох країн немає.
Журналіст The Atlantic Джонатан Чайт написав текст під назвою "Хороші новини про тарифи Трампа". За його словами, тарифи — і руйнування економіки як наслідок — навряд посилять підтримку Трампа. І, мовляв, це добре, адже "авторитарні лідери найбільш небезпечні, коли популярні".
Чайт згадує, що Трамп прийшов на свій перший президентський термін в розпал економічного підйому і привласнив ці здобутки, не змінюючи економічну політику. Проте він не вважав свій перший термін успішним, бо йому, зі слів Трампа, постійно заважали. Цього разу "навіть його найбезглуздіші або найбрудніші забаганки" негайно втілюються, попри "демократичні норми, закон, Конституцію, громадську думку чи партію". І тут автор продовжує думку до ширшої, ніж економіка, проблеми — Чайт наголошує, що Трамп робить усе, що хоче, а коло радників формує так, аби йому не заперечували.
Ендрю Бреннер, керівник відділу міжнародних цінних паперів з фіксованим доходом в NatAlliance Securities, прокоментував The New York Times, що адміністрація Трампа ніби наосліп аналізувала потенційну користь від мит — наче "кидала дротики в дартс". На думку Бреннера, нова тарифна політика радше зашкодить США.
The Washington Post розповів із власних джерел про одну деталь перед ухваленням тарифів. Наприкінці лютого група впливових бізнесменів зустрічалася з міністром торгівлі Говардом Лутніком, щоб відмовити Трампа від мит. Проте Лутнік їм дорікнув цим та сказав, що бізнесмени повинні щоранку прокидатися з думкою про те, як можуть підтримати країну. Цими бізнесменами начебто були засновник Amazon Джефф Безос, гендиректор Pfizer Альберт Бурла, очільник NasdaqФондова біржа Адена Т. Фрідман і гендиректор Target Брайан Корнелл.
За словами ще одного джерела видання, керівники бізнесу тепер ретельніше розробляють стратегію перед зустрічами з Трампом чи його посадовцями, щоб уникнути "моменту Зеленського" — перепалки, подібної до розмови президентів в Овальному кабінеті 28 лютого.
Ще перед оголошенням мит на світовому ринку впали акції, помітив Forbes. Вранці 2 квітня ф'ючерси на всі три основні фондові індекси США знизилися. Видання також зібрало дані, що і звідки імпортують Штати, та вирахувало, що тепер здорожчають на більш як 40% продукти iPhoneВони зокрема виробляються в Китаї, хоча країна реєстрації бренду — США від Apple, а ще — нові автомобілі, кава, шоколад, цукор, оливкова олія та інші продукти, дорогоцінні камені та ювелірні вироби, ляльки Barbie і машинки Hot Wheels.
New York Post зауважив, що Трамп закрив лазівку для торгівлі маркетплейсів Temu та Shein. У США діяло правило de minimis Закону про тарифи від 1930 року. За цим пунктом імпортери уникали митних зборів на посилки, вартість яких не перевищувала 800 доларів.
La Stampa теж говорить про погані наслідки для самих Штатів — рішення Трампа найсильніше вдарить по менш заможних. Ті, у кого немає бюджетних обмежень, зможуть продовжувати купувати товари, попри здорожчання. Крім того, тарифи створюють інфляцію, яка є ще одним регресивним податком і б'є по малозабезпечених. Видання додає, що Дональд Трамп усвідомлює всі ці наслідки.
Політичний редактор ВВС Кріс Мейсон припускає, що це рішення Трампа — колективна реакція США на макротенденції XXI століття: економічна міграція на Схід; міграція людей на Захід; інтернет-революція, що змінює бізнес-моделі; революція штучного інтелекту.
У редакційній статті Le Figaro наголошує, що нині проблема в тому, що поки не спрацював жоден з чинників, які потенційно могли б "привести до тями" Трампа — ані падіння акцій, ані занепокоєння лідерів американського бізнесу. У ЄС наразі точаться дебати між тими, хто виступає за негайну реакцію проти США, і тими, хто віддає перевагу перемовинам з американською адміністрацією. "Рішення, без сумніву, лежить десь посередині: серія санкцій, спрямованих, зокрема, на технологічних гігантів, і створення балансу сил перед тим, як сідати за стіл переговорів", — ідеться у статті.
