Цей тиждень почався з почергових перемовин делегації США з українською, російською і потім знову українською сторонами. Домовилися про припинення взаємних атак на енергооб’єкти, а також зупинку вогню в Чорному морі, але РФ висуває умови — послаблення санкцій. А вже в четвер у Франції зустрілася "коаліція охочих", де був і Володимир Зеленський. Президент Макрон за підсумками саміту заявив, що в Україну вирушить франко-британська місія, яка працюватиме над посиленням ЗСУ.
Світові медіа не оминули тему російсько-української війни та перемовин. Детальніше — в огляді Суспільного.
Німецький Spiegel розглянув умови РФ за підсумками перемовин в Саудівській Аравії. Частково їх неможливо виконати (наприклад, перепід’єднати Росію до міжнародної платіжної системи SWIFT можна лише за згодою Євросоюзу, якої нема). Але адміністрація Трампа, схоже, іде назустріч РФ, пише видання — Трамп може натиснути на Європу, щоб та послабила санкції проти Росії. До того ж припинення вогню в Чорному морі для Москви буде "значною перемогою". Адже минулого року Україна відтіснила звідти флот ЗС РФ.
Spiegel також проаналізував саміт "коаліції охочих" 27 березня в Парижі. Редакція зауважила, що європейці виявляють солідарність, хай там як — буде з ними США чи ні (перед самітом президент Франції Макрон телефонував Трампу, а потім заявив: "Ми хочемо, щоб американці були на нашому боці").
У Spiegel помітили, що праві європейські політики скептичніше ставляться до підтримки України. Вони вагаються, чи не піти на пропозицію Трампа щодо миру. До прикладу, це прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, яка намагається "збудувати мости" між США та ЄС, хоча їй поки не вдається, бо в таборі Трампа нібито існує думка, що "Мелоні стала занадто поміркованою і тому їй не можна довіряти".
Дослідник британського інституту зовнішньої політики Chatham House Кір Джайлз у коментарі фінському Yle сказав таке: "Треба припустити, що Дональд Трамп працює на Москву. Це переговори, на які запросили Росію і до яких примусили Україну. Це ідеально для РФ, адже вона може і далі збільшувати вимоги".
Джайлз також говорить, що Трамп підриває вплив Штатів у світі, а Європа недостатньо інвестує у власну безпеку. За його словами, найкраще про захист подбали хіба країни, що межують з РФ.
Суголосні тези висувають в аналізі NYT: "Зараз, коли адміністрація Трампа вдається до примирливого тону щодо Росії і віддаляється від деяких з найстаріших союзників Америки, європейські лідери, які довгий час користувалися підтримкою американської армії, відчувають надзвичайну вразливість".
Водночас видання підкреслює: інтереси Путіна не обмежуються Україною, він бажає розширити сферу впливу Росії на європейські країни, як було за часів СРСР.
Китайське Global Times, як і Spiegel, обґрунтовує думку, що мир в Україні не близький, адже є "глибокі розбіжності і наростальний дефіцит довіри між зацікавленими сторонами".
Також Global Times цитує Халіда Алматрафа, керівника бюро телеканалу Asharq TV в Саудівській Аравії, який вважає, що взаємні удари (ракетні та за допомогою дронів — ред) свідчить про поглиблення конфлікту між сторонами. І ще, пише видання, між Києвом та Москвою немає довіри, необхідної, щоб перейти від тимчасового припинення вогню до сталого політичного врегулювання.
Про взаємну недовіру згадується і в одному з матеріалів британського мовника ВВС. Медіа зазначає, що досягнуті в Ер-Ріяді домовленості є невеличким кроком до певного зменшення інтенсивності бойових дій, але на тлі взаємної недовіри нема жодних гарантій успіху. Навіть якщо домовленості справдяться, все одно мирний процес буде далеким від всеосяжного припинення вогню, якого прагнуть США. У ВВС не впевнені, Росія та Україна хочуть, аби перемир’я переросло в довготривалий мир чи прагнуть торгуватися.
ВВС також проаналізували зустріч "коаліції охочих" 27 березня. Пишуть, вона свідчить, що Сполучені Штати за президентства Трампа вже не є надійним союзником. І європейці розуміють, що не можуть більше покладатися на Вашингтон.
Колишній високопоставлений дипломат США та співробітник Атлантичної ради у Вашингтоні Деніел Фрід припустив у коментарі The New York Times, що перемовинами росіяни просто затягують час, і їм це добре вдається. Вони висувають багато умов, щоб поставити Україну та США у складне становище. З боку ж Москви нема істотних поступок, які виправдовували б рішення про, скажімо, часткове зняття санкцій, як цього просить Кремль.
Головний економіст Французької сільськогосподарської палати Тьєррі Пуш у коментарі Le Figaro називає фінансові умови, які висуває Росія, способом шантажу. Французьке видання нагадує, що європейські санкції проти аграрного банку РФ у 2023 році змусили Москву вийти з чорноморської "зернової угоди". Але Київ зараз не просив повернутися до неї, навіть попри труднощіУ лютому 2025 року Україна продала 4,3 мільйона тонн зернових. Минулого року за такий самий період Київ продав 7,3 млн тонн з експортом зерна. Сільськогосподарська українська продукція йде транзитом через інші наземні, річкові та морські шляхи.
Та й Росія насправді не потребує допомоги Вашингтона у тому, аби вийти на світові ринки, зауважує Тьєррі Пуш. Росіяни мають рекордні врожаї і завойовують все більшу частку ринку завдяки низьким цінам: Туреччину, Судан, Мозамбік, Сенегал, Алжир. Пакистан між 2022-м і 2023-м роками збільшив закупівлі у Росії на 1064%. Директор Demeter Club Себастьян Абіс назвав це явище "русифікацією глобального ринку пшениці".
Автор Bloomberg Марк Чемпіон вважає, що після умов Кремля стосовно чорноморської угоди час Трампу зупинитися в перемовинах. Колумніст нагадує, що президент США і сам після цього раунду припустив — росіяни можуть зволікати з мирною угодою. Чемпіон припускає, що з американськими перемовниками "граються". Насправді Кремль, за даними Bloomberg, розглядає угоду про безпечне судноплавство в Чорному морі як спосіб зламати міжнародний режим санкцій, який обмежує його доходи. Друга мета — розколоти західний альянс проти РФ.
