15 березня Дональд Трамп скоротив декілька федеральних агенств, в тому числі і Агентство глобальних медіа США (USAGM), під парасолькою якого перебувають "Голос Америки", "Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода", "Радіо Вільна Азія". Їхнє фінансування припинилося. Штатних працівників “Голосу Америки” відправили в оплачувану адміністративну відпустку. Станом на суботу вони вже не мали доступу до штаб-квартири у Вашингтоні. Директор мовника Майкл Абрамовіц підтвердив: "Голос Америки" "змусили замовкнути" вперше за 83 роки існування. Про те, що означає це рішення, як на нього реагує медіагалузь та які наслідки воно матиме — розповідає Суспільне.
USAGM — це незалежне урядове агентство США, яке поширює інформацію майже 50 мовами. Його щотижневе охоплення — близько 427 млн людей в усьому світі. USAGM включає низку медіакорпорацій, які фінансуються США, але при цьому закон не вимагає від цих медіа звітувати перед Вашингтоном. Головна місія мовників у складі USAGM — правдиве висвітлення новин за кордоном, особливо для тих країн та регіонів, які не мають власної вільної преси.
"Радіо Свобода" та "Голос Америки" з часів Холодної Війни десятиліттями були одними з інструментів США для розширення впливу у світі та боротьби з авторитаризмом. "Голос Америки" заснували у 1942 році. Це — найбільший інформаційний мовник Сполучених Штатів у світі, який працює для понад 350-мільйонної аудиторії.
Свого часу серед керівників "Голосу Америки" був навіть Дік Карлсон, батько Такера Карлсона — ексведучого Fox News, прихильника Трампа, який записував інтервʼю з очільником Кремля Володимиром Путіним та главою МЗС Росії Сергієм Лавровим.
"Радіо Свобода" вперше вийшло в етер у березні 1953-го. Нині мовлення охоплює близько 47 млн людей. До 1972 року воно фінансувалося ЦРУ, після — перейшло під контроль Агентства з глобальних медіа США, від якого отримує гранти.
Трамп проти медіа
Дональд Трамп намагався узяти під контроль USAGM ще під час свого першого президентського терміну. У травні 2020-го він призначив його очільником американського медійника Майкла Пека. Той обіцяв "осушити болото корупції", звинувачував керівників редакцій USAGM у тому, що вони становлять загрозу безпеці США і перевіряв журналістів "Голосу Америки" на предмет заангажованості у висловлюваннях про Трампа. Як елемент санкцій частині з них Пек не продовжив візи.
У 2025-му Трамп вирішив позбавити ці ЗМІ фінансування. 15 березня він указом скоротив сім федеральних агентств, з-поміж яких і USAGM.
Низка повідомлень про припинення фінансування медіамереж, які опинились у розпорядженні NPR, містили підпис старшої радниці Трампа Карі Лейк. Вона — колишня ведуча місцевих новин в Аризоні та екскандидатка на посаду губернаторки штату. Саме її Трамп хоче призначити на посаду нової очільниці "Голосу Америки", але поки не може цього зробити, доки Сенат спершу не затвердить нового главу USAGM.
На цю посаду президент США запропонував Брента Бозелла III. Він є племінником засновника консервативного медіа National Review Вільяма Ф. Баклі-молодшого. А сина Бозелла визнали винним у нападі на правоохоронців під час атаки на Капітолій 6 січня 2021 року. Його помилував Трамп.
На думку аналітика громадської організації "Рада зовнішньої політики "Українська призма" Євгена Костогризова, на рішення Трампа закрити "Голос Америки" та інші медіамайданчики, вплинули два фактори:
"Перше: він справді не бачить у них великої доцільності, не вважає, що зараз США мають через іномовлення відстоювати свої позиції у світі. Друге, гадаю, його персонально образили деякі коментарі журналістів цих медіа. Це до речі, навіть було сказано в одному з пресрелізів, що вони дозволяли собі нападки на президента США. Та як на мене, рішення недалекоглядне".
Удар по вільній пресі
"Репортери без кордонів" (RSF) назвали це рішення Трампа "кроком, що загрожує свободі преси в усьому світі та заперечує 80-річну історію Америки у підтримці вільного потоку інформації".
Грант Тернер, колишній головний фінансовий директор Агентства глобальних медіа США, назвав зупинку роботи USAGM "кривавою суботою" для агентства та його мереж. "Мережі USAGM діляться важливими новинами, інформацією та американськими цінностями по всьому світу. Потрібні десятиліття, щоб завоювати таку ж прихильність і аудиторію в сотні мільйонів людей щотижня", — додав Гарнер.
Адріан Кармазин був керівником української служби "Голосу Америки" з 2005 до 2015-го, а працювати журналістом почав у 1987 році. Каже, за роки роботи спостерігав, як "Голос Америки" перетворювався з "мовника Холодної війни у конкурентоспроможне ЗМІ". "Ми перейшли з радіомовника до телевізійного, наша місія — комунікувати зі світом, ділитися досвідом і бути джерелом правдивої, збалансованої інформації, підтримувати демократію у світі", — розповідає Кармазин Суспільному.
"Скасування грантової угоди "Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода" було б величезним подарунком ворогам Америки. Іранські аятоли, китайські комуністичні лідери та автократи в Москві та Мінську святкували б загибель "Радіо Свобода". Перемога наших супротивників зробила б їх сильнішими, а Америку слабшою. Ми користувалися сильною двопартійною підтримкою протягом усієї історії "Радіо Свобода", — сказав Стів Капус, президент "Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода".
Томас Кент, колишній президент і генеральний директор "Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода", вважає рішення Трампа незрозумілим навіть з точки зору використання цієї ситуації на власну користь: "Без міжнародного мовлення імідж Сполучених Штатів і адміністрації Трампа опиниться в руках інших, включно з противниками адміністрації, а також країн і людей, які вважають США ворогом".
Скористатися цим може зокрема й Китай, вважає член Палати представників Конгресу США від демократичної партії Амі Бера, адже спад іномовлення може зменшити спроможності США протистояти "авторитарному наративу" КНР. "Радіо Вільна Азія" (RFA) відіграє важливу роль у протидії впливу Китаю, надаючи точні новини без цензури аудиторії, яка зіштовхується з пропагандою з боку Китайської Народної Республіки. Подібно до того, як "Радіо Вільна Європа" успішно протистояло радянській дезінформації під час холодної війни", — зазначає Бера.
Крім того, однією з головних функцій "Радіо Вільна Азія" були розповіді про порушення прав людини в регіоні, зокрема, про утиски уйгурів у Китаї. Засноване у 1996 році, воно мало на меті подавати без цензури інформацію про події у КНР, Мʼянмі, КНДР та Вʼєтнамі. NPR наводить приклад ваги незалежної інформації з Північної Кореї: у 2020 році в КНДР стратили власника рибальського флоту за те, що він таємно прослуховував передачі "Радіо Вільна Азія" під час перебування в морі. Влада привела 100 його однолітків, щоб подивитися на страту та попередити їх про небезпеку слухання Радіо.
Журналістів, які працювали на "Радіо Свобода", переслідували у підконтрольному Росії Криму, Білорусі, Азербайджані та у РФ. "Одного разу під час тортур мене вдарили струмом лише за те, що я писав для "Радіо Свобода": мені сказали, що це "структура ЦРУ і ворог Росії", і вже через це я винен. Тепер "ворога Росії" знищує сама Америка, і мої тортури здаються подвійно марними", — говорить Станіслав Асєєв, письменник та правозахисник, колишній полонений, якого росіяни утримували в донецькій вʼязниці "Ізоляція".
Що буде далі
15 березня керівник Української служби "Голосу Америки" Руслан Петричка повідомив, що українська редакція призупинила мовлення, а всіх працівників відправили в адміністративну відпустку. Згодом журналістка "Голосу" Катерина Лісунова підтвердила, що співробітники української служби, які працювали за персональними контрактами, отримали офіційне повідомлення про їх завершення з 31 березня.
Шеф-редакторка видання "Детектор медіа" Наталія Лигачова в етері Суспільного уточнює: робота "Голосу Америки" зупинена, однак "Радіо Свобода", принаймні українська служба, працює і, наскільки ми знаємо, там є кошти до кінця березня". Лигачова, утім, каже: що буде з редакцією РС вже наступного місяця, "вони ще не знають".
16 березня міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський натякнув, що прагне обговорити з колегами по ЄС можливе продовження роботи "Радіо Свобода" після припинення його фінансування США.
"Питання в тому, чи можемо ми прийти з нашим фінансуванням, щоб взяти його на себе або заповнити порожнечу, яку залишають США. Міністри закордонних справ підштовхнули нас до того, щоб обговорити це і знайти спосіб", — підсумувала зустріч глав МЗС в Брюсселі 17 березня головна дипломатка ЄС Кая Каллас.
"Те, що європейці вже зараз теж включилися, це дуже добре. Думаю, що в принципі у "Радіо Свобода" є шанси отримати європейське фінансування. Просто треба розуміти, що "Голос Америки" — це федеральна служба. "Радіо Свобода" — це все ж таки неурядова організація, яка отримувала, якщо спростити, грант від уряду США, і вони можуть отримувати грант так само і від когось іншого, від європейських структур, тому не все ще втрачено", — говорить Лігачова.
