Чи готові у Дніпрі до обслуговування українською: що думають власники закладів та мешканці

Чи готові у Дніпрі до обслуговування українською: що думають власники закладів та мешканці

Чи готові у Дніпрі до обслуговування українською: що думають власники закладів та мешканці Суспільне Дніпро

Українська в супермаркеті, банку, спортзалі, на заправній станції та інтернет-магазині. 16 січня набувають чинності окремі норми закону про державну мову, а саме 30 стаття – перехід сфери обслуговування на українську. З клієнтами відтепер мають говорити виключно українською, перейти на іншу мову можна лише за проханням самого клієнта.

Журналісти Суспільного Дніпро дізнавалися, чи готові до обслуговування українською у Дніпрі.

Обслуговування має бути українською, переконаний власник ресторану Андрій Сарвіра. Чоловік відкрив свій заклад у 2017 році. Українська мова – частина його концепції, тому нововведення не лякають.

"Це моя принципова позиція. Це логічно в Україні розмовляти і обслуговувати українською. Але, думаю, більшість ресторанів працюватимуть так, як працювали. Перший рік там дуже м’які наслідки щодо недотримання, тому, якщо немає наслідків, то і не потрібно рухатися у цьому напрямку. Це бізнес, тут люди дуже раціонально мислять", - каже Андрій Сарвіра.

Інформація про товар чи послугу на сторінках у соціальних мережах, в меню, у квитках та в інструкціях також має бути державною. Переклала описи усіх товарів та ініціювала навчання української для співробітників співвласниця однієї із кав’ярень Дніпра Тетяна Собко.

"Усі описи українською робимо самі, я перекладаю описи для пачок кави. Уся документація, усе і так було українською від початку. Лише персонал довчити", - говорить жінка.

Спілкуватися з клієнтами можна іншою мовою, але за їхнім персональним проханням. Дніпрянка Ольга вважає, що на питанні мови не варто загострювати увагу, мовляв, хай люди говорять тією, до якої звикли. А ось дніпрянин Денис переконаний, що в Україні люди повинні говорити українською. Для нього особисто це проблеми не становить.

Слідкуватиме за дотриманням нововведень Уповноважений із захисту державної мови, зараз цю посаду займає Тарас Кремінь. Для того, щоб закон про мову працював, потрібен кращий регулятор, говорить юрист Станіслав Ліфлянчик, бо контролювати роботу сфери обслуговування має окремий орган, якого й досі немає. Юрист додав, що мовний закон зараз на розгляді Конституційного суду з 2019 року.

"Головним регулятором у нас є Уповноважений, під нього повинні створити відповідний орган, який буде представляти собою, як ми розуміємо, патруль, який ходитиме, контролюватиме, активуватиме, складатиме. Насправді, ніхто не буде цього робити, немає кадрів, фінансування. Тому спосіб фіксування відбуватиметься шляхом зйомки, відео і аудіозапису безпосередньо невдоволеними споживачами", - говорить Станіслав Ліфлянчик.

Надсилати скарги через недотримання закону можна на електронну пошту Уповноваженого та за спеціальною поштовою адресою. За словами мовного омбудсмена, за перше порушення попереджатимуть, за повторне – штрафуватимуть від 5100 гривень до 6800.

Читайте також

Дніпро: чи зможуть підприємства сфери послуг спілкуватися з клієнтами українською – думка експерта

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди