“Було лячно”. Як родина переселенців перейшла на українську в Сумах

“Було лячно”. Як родина переселенців перейшла на українську в Сумах

“Було лячно”. Як родина переселенців перейшла на українську в Сумах Суспільне Суми

Родина переселенців Романових в Сумах перейшла з російської на українську мову в спілкуванні. Вони розповіли, що їх підштовхнуло до цього та чи було складно.

“Спочатку було лячно”, - говорить Віталій Романов про свій перехід із російської на українську. Сталось це два роки тому. Чоловік народився на Донеччині. Там навчався і жив до тридцяти років.

“Було лячно”. Як родина переселенців перейшла на українську в СумахСуспільне Суми

“Спілкування в школі було тільки російською мовою, і в родині говорили російською. Якби колись мені сказали, що я буду говорити українською, мабуть, не повірив би. Але так склалося, що вирішив для себе, ще, мабуть, у 2019 році. Хочу, щоб і дитина моя розмовляла українською і щоб Україна ставала українською”, - говорить він.

За словами Віталія, його перехід із російської на українську – і страх, і біль.

“Спочатку було страшно. Мабуть, перші тренування були у маршрутці, коли ти їдеш і намагаєшся десь за дві зупинки до кінцевої – сказати: “Зупинка”. Потім вже якось на більші діалоги, тобто - обслуговування в якихось кафе: “Дякую”, “Будь ласка”, “Рахунок”. “Не знаєш, що про тебе подумають. Коли починаєш розмовляти з друзями чи родичами, які звикли, що ти тільки російською розмовляєш, то їм це теж було дуже дивно. І болісно, бо коли мозок звик тільки до російських слів і ти все життя там, понад 30 років, розмовляв тільки російською, він дуже болить”, - каже чоловік.

“Було лячно”. Як родина переселенців перейшла на українську в СумахСуспільне Суми

Його починання підтримала дружина Ольга. Винятково українською родина спілкується з трирічною донечкою.

“Якщо людина не захотіла сама, то ніхто не допоможе, не зробить нічого. Мій досвід - унікальний тому, що виховання таке було. Це було унікально для того регіону. А Віталій сам захотів. У нас коли народилася дитина, була умова: ми говоримо лише українською, лише - українські книжки, лише українська музика, лише українські мультфільми, коли вони вже з’явилися у нашому житті”, - говорить жінка.

На українську з 16 січня “за мовним законом” мають перейти всі організації сфери обслуговування та надавачі послуг.

“Мовні норми” стосуються:

- торгівлі (супермаркети, магазини, АЗС);

- культури (бібліотеки, музеї);

- освіти (гуртки);

- спорту (секції);

- здоров’я (діагностичні центри, лабораторії).

“Було лячно”. Як родина переселенців перейшла на українську в СумахСуспільне Суми

За словами кандидатки філологічних наук Алли Ярової, лідером за використанням української мови на Сумщині залишається освіта.

“Звичайно, у нас завжди освітня сфера була тут лідером, тому що закон найбільше зобов’язує її надавати, бо через школи, через заклади вищої освіти, дошкільні заклади освіти ми якраз і даємо громадянам України можливість опанувати мову”, - говорить вона.

Ярова додає: “На державній службі чи під час надання якихось послуг, ви маєте звичайно володіти стандартною українською мовою. Було питання суржику і так далі, поєднання різних мов в одну”.

Закон вимагає, говорить вона, що “на державній службі чи в публічній сфері люди мають послуговуватися правильною, стандартною формою, літературною формою української мови. Поза тим людина вільна обрати собі будь-яку форму спілкування. Сфера приватна залишається сферою ваших уподобань”.

“Було лячно”. Як родина переселенців перейшла на українську в СумахСуспільне Суми

За словами уповноваженого з захисту державної мови Тараса Креміня, порушникам спершу мають оголосити попередження. За повторне порушення можуть оштрафувати до 6 тисяч 800 гривень.

“На перший раз, коли на заправці, чи хтось із співробітників супермаркету порушив ваші права на отримання інформації або послуг державної мови, ми складаємо акт, попереджаємо такого суб’єкта господарської діяльності. І надсилаємо свою вимогу про усунення. Якщо цього не відбувається, то звичайно ми переходимо до наступного етапу. Можемо накладати постанову про накладення штрафу”, - сказав він.

За його словами, до сфери обслуговування можна звертатися іншою мовою.

“Звичайно, це право кожного громадянина. Хочете російською, хочете румунською, хочете польською, але сфера обслуговування передусім повинна забезпечувати ваше право на отримання інформації або послуг державною мовою”, - додав Креміня.

Що відомо

  • Закон про мову парламент ухвалив навесні 2019 року. Стаття 30-та, яка передбачає, що вся сфера обслуговування має перейти на державну мову, набуває чинності 16 січня.
  • Обов'язкова українська у сфері обслуговування: кого стосуватимуться нововведення та як поскаржитися.
  • Що робити, якщо вас відмовилися обслуговувати українською.
  • 28 народних депутатів від "Слуги народу" пропонують парламенту скасувати штрафи за невикористання української мови у сфері обслуговування. Ініціатори пояснюють ідею складною ситуацію для бізнесу через COVID-19, необхідністю захищати мови національних меншин та зменшувати тиск на підприємців.
  • 7 липня Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд справи про конституційність закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
  • 21 червня 2019 року до Конституційного суду надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність закон про мову.
  • 16 січня 2021 року набуває чинності норма про обов’язковість застосування державної мови у сфері послуг.
  • Стаття 32 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набула чинності 16 січня 2020 року. Стаття закріплює, що мовою реклами в Україні визначено державну мову. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований ЗМІ. Мовою реклами на телебаченні та радіо також є українська мова.
  • Норма поширюється і на інтернет, зокрема банери, контекстну рекламу, ролики на YouTube, соцмережі та рекламні розсилки.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди