Святковий дідух у житомирських оселях. Історія і виготовлення солом'яного снопа

Святковий дідух у житомирських оселях. Історія і виготовлення солом'яного снопа

Святковий дідух у житомирських оселях. Історія і виготовлення солом'яного снопа Суспільне Житомир

Дідух, який складався із багатьох пучків зернових, є прообразом календаря. Також він був символом достатку: зерна з дідуха, який вже відслужив своє, вимолочували і навесні висіювали. Дідух – дух дідів, а ще був дух жіночого початку – житня баба.

Про це Суспільному розповіла керівниця Житомирської спілки народних майстрів "Мистецьке Полісся" Анна Івченко. За її словами, сьогодні знову відроджується традиція ставити дідухи.

Святковий дідух у житомирських оселях. Історія і виготовлення солом'яного снопаСуспільне Житомир

"Щоправда, в історії України був період, коли дідухи зовсім пропали з осель, – говорить Анна Івченко. – Це було в радянські часи, коли українські традиції та обряди вважалися відсталими, непотрібними. Їх знищували, нівелювали, аби витравити дух народу".

Анна Івченко каже, що у 18 столітті за наказом Петра І ялинка почала заміняти дідухів і стала новорічним символом. Але у наших пращурів-хліборобів завжди був дідух. Дідух перекладався, як дух дідів. Через дідуха ніби як зверталися до померлих предків. Складається дідух із нави – наше коріння, те, на чому ми стоїмо; яви – стовбура з гілками та прави – духу богів.

"Ще казали, що дідух є прообразом календаря, – додає Анна Івченко. – Пучки зернових зв'язували по сім штук в один пучечок, потім кілька пучків зв'язували в гілочку, а її – в ще більші гілки. І тоді ці більші гілки нав'язувалися на суцільний стовбур. Таким чином утворювався дідух".

Святковий дідух у житомирських оселях. Історія і виготовлення солом'яного снопаСуспільне Житомир

Також дідух був не лише прадавнім календарем, а й символом достатку. Дідуху часто за перев'яз клали ложку, щоб завжди було що поїсти. Зерна з дідуха, який вже відслужив своє, вимолочували і навесні висіювали – щоб врожай був хорошим.

Святковий дідух у житомирських оселях. Історія і виготовлення солом'яного снопаСуспільне Житомир

Керівниця Житомирської спілки народних майстрів "Мистецьке Полісся" каже: дідух – дух дідів, але існувала ще й житня баба – дух жіночого початку.

"В українців було дуже багато архаїчних залишків матріархату. І з цих залишків того давнього періоду зображення були антропоморфними, тобто, людиноподібними, але при цьому без облич. Ромб, який ми бачимо по центру – це символ сім'ї, тому що трикутник вверх – чоловік, трикутник вниз – жінка, якщо вони суміщаються, виходить у нас ромб, і це сім'я", – розповідає Анна Івченко.

Святковий дідух у житомирських оселях. Історія і виготовлення солом'яного снопаСуспільне Житомир

Ще один символ житньої баби – дерево життя, що означає продовження роду. Житня баба обов'язково була з натуральними зернами. Коли приходили на колядування, посипали не крупами, а обов'язково таким зерном, яке мало живі зародки.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди