Цього тижня світові медіа, пишучи про війну в Україні, зосередилися на зсуві в питанні перемовин та на пропозиції президента США Дональда Трампа підтримувати Київ в обмін на рідкісноземельні метали. Що саме пишуть — в короткому огляді Суспільного.
3 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що в обмін на подальшу допомогу Україні Штати хочуть отримати рідкісноземельні метали. Володимир Зеленський відповів, що Україна готова до інвестицій в цю сферу.
The New York Times має дані презентації уряду України із зустрічі в грудні минулого року з американськими бізнесменами у Вашингтоні. Тоді Київ презентував потенційні бізнес-угоди, зокрема купівлю ліцензій на видобуток критично важливих корисних копалин — або безпосередньо, або через партнерство з теперішніми власниками ліцензій. Україна також планувала підписати з адміністрацією експрезидента Джо Байдена угоду про співпрацю у сфері видобутку та переробки корисних копалин. Але не зробила цього — зачекала на Трампа.
Наскільки швидко та ефективно Україна зможе втілити такі угоди, невідомо, зазначає NYT. Тиждень тому українські бізнес-лідери та законодавці вирішили, що потрібно ще багато чого уточнити в цій галузі, аби зокрема оцінити вартість критично важливих для країни копалин. Інвестиціям у цей сектор ще заважають адміністративні та законодавчі перешкоди. Крім того, фронт рухається, а Росія вже захопила частину родовищ та наближається до інших.
Речник Кремля Дмитро Пєсков цього тижня повідомив, що між Росією і США є контакти "щодо врегулювання в Україні" по лінії окремих відомств. Він також заявив про готовність до мирних переговорів з Україною. The Wall Street Journal наголосило, що це вперше Москва подала конкретний сигнал про перемовини. Якщо вони справді розпочнуться, наголосила WSJ, обидві сторони постануть перед такими основними питаннями: чи залишаться в Росії всі окуповані українські території, чи послаблять для РФ санкції; яке буде місце України в західній архітектурі безпеки та які гарантії того, що Росія не нападе знову.
Політичний колумніст Джордж Ф. Вілл у The Washington Post пише, що, пам’ятаючи поразки США упродовж історії у В’єтнамі, Іраку та Афганістані, нині адміністрація Трампа хотіла б вибудувати зовнішню політику, за якої б не було подібних втрат. Наводячи слова держсекретаря США Марка Рубіо про те, що треба бути "реалістами" щодо України, експерт Вілл пише, що якщо США виберуть поразку України як уявну низьку ціну, то такий "надто оптимістичний розрахунок" небезпечний для Штатів і світу загалом. Будуть великі втрати в Україні. Лідер Кремля Володимир Путін загрожуватиме Східній і Центральній Європі. Тому знадобиться збільшення витрат на оборону на 808 мільярдів доларів на наступні 5 років. Це дорожче в 7 разів, ніж втримувати боєздатність української армії, наприклад, до 2026 року.
Джордж Ф. Вілл нагадує думку експосла США в Росії Майкла Макфола. Той переконаний, що Путін піде на серйозні переговори лише, коли його армія більше не зможе захоплювати нові території. І щоб майбутні перемовини не були тільки паузою між нападами РФ, Україна потребує “надійного стримування, яке може запропонувати лише НАТО”.
Семюель Рамані, науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб, у тексті для The Daily Telegraph зазначає, що операція Збройних сил України в Курській області, яка триває вже 6 місяців, може стати важливим козирем у перемовинах щодо відновлення родовищ корисних копалин на півдні України.
Як зазначає науковець, якщо війну заморозять по лінії фронту, імовірніше за все, РФ прискорить видобуток рідкісноземельних металів та створить стійкий до санкцій ланцюжок поставок для власної автомобільної та оборонної промисловості: "Маючи такий величезний резервуар мінеральних ресурсів, Росія могла б експортувати мінеральні ресурси противникам США по всьому світу".
Україна сподівається, що після мирного врегулювання ці ресурси підвищать її стратегічну цінність для США і забезпечать надійні гарантії проти наступної російської агресії. "Оскільки Росія відмовляється серйозно розглядати мирні перемовини, Україна може здобути несподівану вигоду від неприховуваного прагматизму Трампа", — підсумовує Рамані.
AL Jazeera з’ясовувала, чому Трампа так зацікавили рідкісноземельні метали. Одну з причин він назвав — нібито хоче "вирівняти" підтримку Вашингтона для Києва. Ці мінерали йому потрібні для виробництва електромобілів, телефонів та інших високотехнологічних пристроїв.
А найбільшим виробником цих корисних копалин є Китай. Країна видобуває щонайменше 60% світових запасів. Китай також обробляє принаймні 90% рідкісноземельних елементів у світі. КНР також подала тисячі патентів на технології обробки.
У минулому році США залежали від Китаю, Малайзії, Японії та Естонії — з цих країн Штати забезпечували 80% потреб у цих елементах, але шукають й інші важливі мінерали, зокрема вольфрам, телур, літій, титан та індій.
Про Китай також акцентував професор світової політики в Гельсінкському університеті Тейво Тейвайнен у коментарі Yle. Він вважає, що США хочуть заблокувати доступ Китаю (який співпрацює з Росією) до природних ресурсів України. Натомість, за словами Тейвайнена, президент Зеленський помітив, що Трампу більше до вподоби дискусії про природні ресурси, ніж про користь демократії та свободи. Мінеральні багатства також були однією з причин інтересу Трампа до Гренландії.
Видання Spiegel поговорило з політологом з Гарварду, експертом з питань безпеки та ядерної зброї Гремом Еллісоном. Він вірить, що війна в Україні закінчиться протягом 6 місяців. Еллісон вважає, цьому посприяє Китай. Він згадує, як після зустрічі з Зеленським і Макроном на відкритті собору Паризької Богоматері Трамп написав у соцмережах: "Китай може допомогти". Потім він кілька разів розмовляв із китайським лідером Сі Цзіньпіном. До того ж ЗМІ передають про телефонні розмови між Трампом і Путіним і Сі і Путіним: "Мені здається, шматочки пазла складаються", — каже експерт.
На думку Грема Еллісона, Трамп дав зрозуміти Зеленському, що хоче закінчити війну, не бажає більше на неї витрачатися і йому не дуже важливо, які території лишаться в Києва. "Міжнародний порядок і права людини не є великими поняттями в його лексиконі. Для нього є сильні і слабкі. Слабкі повинні підкорятися сильним, бо в них немає вибору. Він реаліст старої школи", — додає спікер.
Співдиректорка Інституту демократії у Східній Європі Ірена Лясота написала в матеріалі для Rzeczpospolita, що Україну можуть врятувати її природні ресурси, які цікавлять Трампа. Вона звертає увагу, що американський президент уже й раніше казав, що у відносинах з іншими країнами не потрібно знати ні географії, ні історії, а треба вміти домовлятися, тобто виторговувати щось для себе.
"Долю України, на жаль, вирішуватиме Дональд Трамп. На жаль, політичне бачення, яке він продемонстрував протягом останніх двох тижнів, жахає. Держави та їхні громадяни є пішаками на дошці", — пише Лясота.
Чи вистачить Україні корисних копалин для припинення вогню чи відновлення окупованих територій — невідомо, підсумовує експертка. А Польщі слід і далі підтримувати Україну, попри російську інформаційну кампанію серед поляків проти українців.
