15 січня Верховна Рада ухвалила закон про систему охорони психічного здоровʼя в Україні №12030. "За" проголосували 233 депутати. Редакція розслідувань Суспільного вже розбиралась, як він може вплинути на роботу галузі та чому експерти наполягали на доопрацюванні законопроєкту, коли його тільки зареєстрували у парламенті. Перед голосуванням у другому читанні до проєкту таки внесли зміни у кількох резонансних пунктах, що викликали найбільше занепокоєнь серед фахівців із психотерапії.
Ініціаторка законопроєкту, народна депутатка Лада Булах у коментарі Суспільному стверджувала, що для створення нового закону залучили професійну спільноту та міжнародних експертів:
"Під час Форуму з ментального здоровʼя було проведено Національні консультації щодо проєкту Закону про систему психічного здоров’я. В окремих спеціальних робочих групах представники фахової спільноти обговорили кожен ключовий блок законопроєкту: Національну комісію, саморегулівні організації, сертифікацію фахівців, психосоціальну підтримку на робочому місці. Цей закон саме для фахової спільноти".
Новий закон зобов’язує надавачів послуг, тобто психологів, психотерапевтів, дотримуватись конфіденційності інформації про пацієнтів і запроваджує систему управління та координації дій у сфері психічного здоров’я між державними органами. Також планується сертифікація фахівців.
У новій редакції закону формат роботи Національної комісії з питань психічного здоров’я як центрального координатора усієї системи не змінили. До її складу увійдуть делеговані представники різних міністерств, а кандидати від громадських об’єднань будуть обиратися через відкритий конкурс. Комісія фінансуватиметься як з державного бюджету, так і за рахунок міжнародних партнерів.
За словами Лади Булах, до членів Нацкомісії, що не є держслужбовцями, все одно застосовуватимуть норми Закону про запобігання корупції: вимоги для запобігання потенційному або реальному конфлікту інтересів. Члени Нацкомісії повинні не брати участь у голосуванні за питання, які можуть стосуватися їх особисто. Наприклад, якщо йтиметься про голосування щодо представників "своєї" асоціації.
"Такий підхід дозволяє поєднати державний контроль та експертну оцінку фахівців. З одного боку, це мінімізує ризик суб'єктивних рішень, а з іншого — враховує специфіку різних професій. Але успіх цієї системи залежатиме від ефективності механізмів контролю, прозорості процесу та активної участі громадськості", — сказала Булах.
Закон передбачає запровадження сертифікації для фахівців у сфері психічного здоров’я. Усі психологи та психотерапевти отримуватимуть сертифікати, які підтверджуватимуть їхню кваліфікацію.
"Сертифікація буде проводитися згідно зі встановленим урядом порядком, який вже розробляється. У ньому будуть чіткі процедури та вичерпні критерії, які зведуть до мінімуму суб’єктивні фактори. Цього порядку мають дотримуватися усі: Нацкомісія, фахівці, саморегулівні організації. У будь-якому разі, така система краща, ніж коли долю галузі та фахівців вирішує одноосібно чиновник, призначений "згори", — каже нардепка.
За шість років після ухвалення закону сертифікація стане обов’язковою, і лише сертифіковані фахівці зможуть надавати послуги.
Закон передбачає створення реєстру сертифікованих фахівців, який вестиме Національна комісія. Реєстр включить інформацію з реєстрів спеціалістів у науково обґрунтованих методах психотерапії, які наразі ведуть професійні організації.
За словами Булах, серед викликів залишаються створення інституційно спроможної Національної комісії та запровадження ефективних механізмів контролю та відповідальності.
У новій редакції закону вже немає норми про обов’язкове створення служб психічного здоров’я на робочих місцях для підприємств із понад 50 працівниками. Натомість закон пропонує роботодавцям розробляти добровільні програми психосоціальної підтримки.
У пресрелізі комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації мовиться, що закон відповідає європейським стандартам, враховує найкращі міжнародні практики та досвід реалізації всеукраїнської програми ментального здоров’я "Ти як?", започаткованої за ініціативи Олени Зеленської.
Нагадаємо, 21 листопада 2024 року Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт №12030 "Про систему охорони психічного здоров’я України", який мав би заповнити прогалини у законодавстві, але його положення критикували як урядовці, так і психотерапевти.
Редакція розслідувань Суспільного раніше писала про слабкі місця в початковій версії законопроєкту.
