Ведуча Суспільного Дарія Гірна презентує власний документальний фільм "СценоГРАФ"

Ведуча Суспільного Дарія Гірна презентує власний документальний фільм "СценоГРАФ"

Ведуча Суспільного Дарія Гірна презентує власний документальний фільм "СценоГРАФ"

У п’ятницю, 18 грудня, ведуча "Суспільної студії" Дарія Гірна із сестрою, аспіранткою Львівської академії мистецтв Оксаною Шпакович презентували документальний фільм власного виробництва "СценоГРАФ" у Львові. У стрічці йдеться про львівського художника Мирона Кипріяна — українського сценографа-рекордсмена, який здійснив близько 300 постановок на українській та світовій театральних сценах.

Дарія Гірна зізнається, що на створення фільму її надихнула сестра Оксана Шпакович — кураторка мистецької події "СценоГРАФ", яка включає кінопоказ, фотовиставку Тараса Бичка та серію вистав за творчістю художника Мирона Кипріяна.

"Разом із сестрою ми останні півтора року збирали свідчення про Мирона Кипріяна. Спочатку планували просто урізноманітнити захист її наукового дослідження ще й відео. Але в процесі зрозуміли, що з цього можна зробити документальний фільм. Ідея фокусу фільму змінювалася, і в результаті вийшов короткий телевізійний формат на 26 хвилин із, на мою думку, найяскравішими деталями життя митця, — коментує стрічку Дарія Гірна. — Я б хотіла трохи познайомити широке коло глядачів зі світом сценографії — тією частиною театрального процесу, яка часто незаслужено залишається в тіні. Ну й, звісно, з постаттю Мирона Кипріяна, який був одним з найяскравіших українських сценографів ХХ століття, поруч з київським митцем Данилом Лідером. В його активі близько 300 постановок, що можна вважати рекордом. Він придумував не лише оформлення вистав, але й костюми акторам. Зрівняв важливість театрального художника й режисера".

У фільмі Мирон Кипріян, який був складною та конфліктною, однак відданою справі людиною, — представлений через призму життєвих обставин, що вплинули на його творчість та поведінку. По-перше, він був аристократичного походження, внук Кардинала Кипріяна, син воїна-учасника українського національного військового формування Українські січові стрільці. Частину його родини змусили тікати закордон через війну. Людина з таким бекграундом автоматично опинялася на гачку тоталітарної системи. По-друге, він був змушений приховувати свою гомосексуальність, в СРСР — це кримінальна стаття. По-третє, він ризикував бути звинуваченим у формалізмі й мав обмеження у творчій свободі.

"Художник у тоталітарній системі — ще той виклик. У вихолощеному і цензурованому КДБ репертуарі театру Заньковецької, де Мирон Кипріян пропрацював більшу частину життя, він таки намагався змінювати стиль, в якому було заведено показувати усе українське. Через декорації та костюми показував наш національний чинник як високий, європейський, а не провінційний і сільський", — розповідає Дарія Гірна.

Минулого року Мирон Кипріян, постановки якого бачили на світових сценах Грузії, Польщі, на той період Чехословаччини та Канади, пішов із життя не доживши до 90-го ювілею. Йому не вдалося створити школи сценографії та музею театру, про які мріяв. Але авторка фільму Дарка Гірна сподівається, що в мистецьких колах цю мрію підхоплять і втілять, а роботи львівського художника стануть важливими у навчальному процесі майбутніх українських сценографів.

Читайте також

У Львові презентували фільм про митця Мирона Кипріяна

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше