Курси домедичної допомоги в Україні проводили й до повномасштабного вторгнення. Вони корисні як для мирного, так і воєнного часу. Чому не варто плутати такі тренінги з тактичною медициною? До кого доцільніше іти вчитися — до викладача-військового чи цивільного? За якими стандартами шукати турнікет? Про це Суспільному розповіла інструкторка з тактичної медицини, бойова медикиня Марія Назарова.
Чим відрізняється домедична допомога від тактичної медицини
Домедична допомога — це заходи для потерпілого, які можна вжити на місці події до прибуття медиків. Вона включає зупинку кровотеч, зокрема, турнікетами і тампонуванням, серцево-легеневу реанімацію, першу допомогу у разі інсульту, інфаркту, переохолодження, опіків, удавлення, різних травм, алергічних реакцій тощо. Це ті знання, які цивільні можуть і мусять використовувати для надання допомоги у звичайному житті. Вони регламентуються наказом 441 Міністерства охорони здоров’я (МОЗ).
Натомість тактичну медицину вивчають комбатанти або військовослужбовці, які вже перебувають у підрозділі на навчанні. Від домедичної допомоги вона відрізняється тим, що сфокусована на наданні першої допомоги саме в умовах бойових дій на полі бою, під час загрози обстрілу тощо.
"Є певна аудиторія, якій цікаво побігати, постріляти, щоб на них покричав якийсь Drill SergeantСержант зі стройової підготовки і всяке таке. Але це добре працює, коли людина вже є військовослужбовцем і має базову загальновійськову підготовку. Тому що тактична медицина насамперед тактична. Тобто включає розуміння поводження зі зброєю, розуміння тактики", — каже Марія Назарова.
Для цивільних достатньо курсів із домедичної допомоги, говорить бойова медикиня. Коли йдеться про поранення, ушкодження, захворювання — домедична допомога покриває навіть більшу кількість питань, ніж тактична медицина.
Самі військовослужбовці, які нещодавно мобілізувалися, розповідають, що їм допомогли проходження "домедички" — через це їм було легше вивчати й тактичну медицину, каже Назарова.
Єдиний варіант, коли інструкторка допускає, щоб тактична медицина викладалася цивільним, — рекрутингові центри. "Розрахунок на те, що людина призивається в цю саму бригаду, і в неї вже будуть якісь стартові показники", — пояснює Назарова та додає: випадки, коли комусь в армії не провели курс тактичної медицини — рідкість.
Як вибрати курс
Марія Назарова акцентує, що головне в курсах домедичної допомоги — щоб їх викладали, відповідно до програми, яка є в наказі 441 від МОЗ:
"Якщо ви телефонуєте в організацію, що пропонує курси домедичної допомоги, і питаєте, чи вони працюють за 441-м, а вам кажуть: "А що це таке?", на такі курси йти не можна. Якщо інструктор не знає цього наказу, це те саме, що їздити на машині й не знати правил дорожнього руху".
Цей наказ МОЗ описує все про домедичну допомогу в Україні, пояснює експертка. Решта — це вже "креативні підходи".
"Впевнена, якщо багатьом моїм так званим колегам сказати про 441 наказ, вони перепитають: "Що-що?" Для мене це діагноз. Якщо не знаєш свого головного документа, тобі не можна викладати. Це питання якості знань, які рятують життя".
Які є курси домедичної допомоги
Повноцінний тренінг із домедичної допомоги по-хорошому має тривати день, наголошує інструкторка. Їх можна пройти в таких організаціях, як 2402 Foundation (для представників громадського сектора), Мальтійська служба допомоги, Save a Life, CAB.
"Але, знов-таки, попит породжує пропозицію. І це непогано. Часто у людей є запит на короткий курс", — говорить Назарова.
Є короткі курси Stop the bleed ("Зупини кровотечу"), розроблені за стандартами Американського коледжу хірургів (ACS). Курс триває 3,5 години та навчає, як використовувати турнікети, пов’язки, застосовувати тампонування. Люди вчаться тільки зупиняти кровотечі, тренінг більш орієнтований на воєнний час. Багато організацій пропонують саме його.
"Це не тактична медицина. Там не буде нічого, крім Stop the bleed. Але це може бути хороший курс, якщо викладають відповідно до ліцензії, без всякої "отсєбятіни", — каже Назарова.
Ще з коротких пропозицій — Basic Life Support (BLS). Це серцево-легенева реанімація та використання дефібрилятора. Це міжнародний курс, який в Україні сертифікований Європейською радою реанімації. "BLS потрібен для всіх, хто працює з людьми. Скажімо так, якби не Росія, то в людей набагато частіше трапляються серцеві напади, аніж кровотечі", — пояснює Назарова.
Військовий чи цивільний інструктор краще
Медикиня звертає увагу, що записатися на курс саме до військового інструктора можна нечасто, оскільки вони майже постійно на службі, а також не можуть проводити платні заняття. Таке буває в межах відкритих публічних заходів, але вони — скоріше, рідкість.
Ветерани — класний варіант, зазначає Марія, бо це люди з досвідом, але водночас статус ветерана не визначає, що людина є фахівцем: "Не хочу робити узагальнень, але, на жаль, формат авторського підходу часто трапляється в людей, які мають бойовий досвід і на основі цього кажуть: "От я так робив на війні". І всі думають, отже, так і треба робити. А можливо й ні. Можливо, в людини хибний досвід або уявлення, як його застосовувати".
Назарова каже, якщо в людини запит не повчитися, а порозпитувати, тоді є сенс іти до конкретного військового, який розкаже, як діяв у тих чи інших випадках. "Але якщо вам треба навчитися, то домедична допомога для цивільних не потребує бойового досвіду, щоб її викладати", — додає експертка.
Як часто потрібно проходити тренінги заново
Як часто оновлювати сертифікат із домедичної допомоги, залежить від організації, яка його видавала. Як часто оновлювати власне знання — Назарова радить робити це раз на пів року, принаймні на якомусь короткому курсі:
"Якщо ви проходили рік тому і ніколи за цей рік не застосовували знання, імовірніше за все, у вас цих навичок залишилось мало".
Чи є відповідальність за помилку при наданні домедичної допомоги
В Україні за законом "Про екстрену медичну допомогу" цивільні не зобов'язані надавати домедичну допомогу, крім поліцейських, рятувальників, пожежників, медиків, фармацевтів, провідників потягів, бортпровідників та інших службовців без медичної освіти, які по суті роботи мають володіти навичками такої допомоги.
Чи буде кримінальна або інша відповідальність, якщо цивільна людина, що пройшла курс домедичної допомоги, намагається допомогти потерпілому, але врешті завдає шкоди? Марія Назарова пояснює, що такі питання вирішуватиме слідство. За її словами, за всі роки незалежності України в судовому реєстрі немає жодного вироку людям, які надавали домедичну допомогу: "Але, очевидно, якщо людина буде робити щось, що виходить за межі її компетенцій, це імовірно може розглядатися як вбивство з необережності".
Як вибрати турнікети
Для цивільних в Україні немає регулювання, які саме турнікети купувати собі, говорить Назарова. Але для військових діє закон, що це регламентує: в ньому йдеться про рекомендації країн-членів НАТО. Але оскільки в Альянсу нема загального стандарту щодо турнікетів, в Силах оборони використовують стандарт США. Там є перелік турнікетів, які рекомендовані Комітетом з тактичної медицини Сполучених штатів. "Всі інші турнікети, простіше кажучи, — не є в цьому переліку. Ми не можемо їх рекомендувати", — каже Назарова.
Українського державного стандарту турнікетів немає. Минулого року МОЗ анонсувало, що розроблятиме його. Також наприкінці 2023-го декілька українських турнікетів відправили на перевірку в Комітет тактичної медицини США. Якщо вони пройдуть тести, їх додадуть до списку рекомендованих Комітетом. "Можливо, ми будемо таким чином і економити, і підтримувати українського виробника, але тільки, коли закінчиться тестування", — каже медикиня.
У вересні Міноборони подало заявку на грант NATO Science & Technology Organization для створення лабораторії з випробування та тестування турнікетів. Відомство також ініціювало розробку техніко-функціональних вимог до турнікетів, відповідно до стандартів НАТО.
