Історії тернополян знімали для проєкту "Непочуті"

Історії тернополян знімали для проєкту "Непочуті"

Історії тернополян знімали для проєкту "Непочуті" Суспільне Тернопіль

У Тернополі знімали інтерв'ю для проєкту "Непочуті". Це проєкт працівників львівського музею "Територія терору". Про це розповіла координаторка Христина Рутар.

За її словами, вони записують інтерв'ю очевидців масового насилля в 20 столітті. Наразі зібрали понад 100 історій. Тернопільщина – третя область після Львівської та Київської, куди приїхали з проєктом.

Тернополянка Юлія Николин народилася у Сибіру. Її батьки були політв'язнями. Мати жінки 10 років провела в радянських концтаборах. Історію своєї сім'ї Николин розповіла для проєкту "Непочуті". Її мати родом із Львівщини, батько – з Тернопільщини. Познайомилися батьки в Сибіру, обоє були репресовані. Каже, матір заарештували за те, що вона була членкинею Організації Українських Націоналістів:

"В неділю 17 березня 45 року мою маму арештували. Їй ще не було 17 років, тобто вона була неповнолітньою і вивезли в Стрий в тюрму. Три місяці там відбувалися допити, такі катування, від яких волосся встає дибом. Мама розказувала, що ставили пальці в двері, притискали, запихали голки під нігті, лякали різними способами. Казали – якщо ти зараз не скажеш правду, то сюди прийдуть купа мужчин і тебе зґвалтують, роздягали до гола, обливали холодною водою, били в п'яти".

Історії тернополян знімали для проєкту "Непочуті"Суспільне Тернопіль

Юлія Николин

До Сибіру вислали всю родину матері, жінку засудили на 10 років. Вона була в трьох концтаборах – Арлюк, Антибес і Кенгір. Брала участь у Кенгірському повстанні, одному з найбільших повстань у таборах ГУЛАГу, каже Юлія. Мати розповідала їй, як розпочалося це повстання:

"Якраз на Великдень дівчата йшли на роботу, а хлопці йшли з роботи. І один хлопчина впізнав дівчину зі свого села, скинув шапку і привітався: "Христос Воскрес!", а дівчата відповіли: "Воістину воскрес!". Зайшов цей конвой, розстріляв всіх чергою. 6 людей загинули одразу з чоловіків, а 33 було поранено. Люди не витримали цього всього жаху і почалося повстання, яке тривало 40 днів. І за 40 днів, мама казала, що вони відчули себе людьми дійсно".

Інтерв'ю в Юлії Николин брала координаторка проєкту "Непочуті" Христина Рутар. Розповідає, разом з колегами з львівського музею записують історії про війну, післявоєнне життя, депортацію українців з етнічних земель і політичні репресії.

"Вагому частину цих історій складають люди, які в тому часі були дітьми. Можна сказати, що це в них втрачене дитинство чи діти війни. І люди, які мають те, що називається постпам'ять – пам'ять про подію, яка їм не належить, яку вони самі не переживали, але через те, що вони пережили дуже травматичні спогади, для них ця пам'ять теж є дуже важливою", – каже Николин.

Ще одне інтерв'ю в Тернополі записали з Галиною Решетник.

Історії тернополян знімали для проєкту "Непочуті"Суспільне Тернопіль

Галина Решетник

Із нею розмовляла інтерв'юерка Ганна Заремба-Косович. Каже, своїх героїв вона не перебиває, інтерв'ю часом триває до 2 годин:

"Дуже часто наші очевидці проговорюють вперше цю травматичну подію, і це складно і для них, і для нас. Але проговорене водночас носить і терапевтичну роль. Проговорюючи це вони насправді лікують свою пам'ять про те, що вони пережили і пережила їхня сім'я. Ми не показуємо історію як щось таке велике, що відбувалося, ми показуємо історичні події через призму досвіду кожної людини".

До Тернополя організаторів проєкту "Непочуті" запросила членкиня обласного товариства політв'язнів і репресованих Ганна Іванцова. Щоб розповісти свою історію жінка їздила в музей "Територія терору" до Львова. Її інтерв'ю вже є на сайті та YouTube каналі музею "Територія терору", де згодом опублікують всі історії проєкту.

"Я вирішила, що треба, щоб люди знали Не всім то цікаво можливо, але то є наша історія, яку треба знати і пам'ятати. І щоб більше такий жах ніколи не повторився в нашій Україні."

Також історії проєкту зберігатимуться в архівах музею "Територія терору" – розповіла координаторка проєкту Христина Рутар. За її словами, реалізовувати проєкт допомагає чеська громадська організація "Post Bellum" .

Що відомо

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди