Президент Володимир Зеленський анонсував державну фінансову підтримку громадян, постраждалих через "карантин вихідного дня". Разову допомогу в розмірі 8 тисяч гривень обіцяють працівникам, яких звільнили, та підприємцям, що мають збитки від карантинних обмежень. В ефірі Українського радіо голова Асоціації франчайзингу Андрій Кривонос та експерт з трудового права Віталій Дудін пояснили, чи зможуть такі дії влади допомогти підприємцям та чи вдасться бізнесу захистити свої права.
Популізм і невідповідні цифри
"Зараз ми бачимо девальвацію гривні. Ми довго говорили про "Юліну тисячуУряд Юлії Тимошенко заявив про намір повернути громадянам України – вкладникам Ощадбанку СРСР близько 20 млрд грн. За даними Секретаріату президента, станом на кінець грудня 2008 року сума, виплачена вкладникам, становила 5,857 млрд грн.2008 року в "Ощадбанк" за компенсацією звернулися 12,523 млн громадян, а отримали компенсацію в розмірі 1 тис грн 6,388 млн людей. ", а тепер буде "вісімка Володимира". На жаль, такий захід є більш популістичним, ніж справді вирішує питання підтримки", ─ каже Кривонос.
За його словами, зараз ключова проблема полягає не в сумі виплат чи хто на неї може розраховувати, а в тому як її отримати.
"Те, що на сьогодні презентовано, це обов'язковий запит через додаток "Дія", подача додаткової інформації і виплата на картку. Тобто ми порушуємо саму ідеологію взаємодії влади та бізнесу. У кожного зареєстрованого підприємця має бути рахунок, він має подавати відповідні звіти до служби зайнятості, і на основі цих звітів їм би могли автоматично нарахувати ці цифри, незалежно від самої суми. Крім того, не всі підприємці, тим паче першої групи, користуються додатком "Дія". Тобто ми намагаємося діджиталізувати напрямки, які навіть не очікували цієї роботи. І потрібно, щоб це не стало на заваді того, що люди не зможуть отримати свої виплати, тому що не користуються додатком", ─ сказав голова Асоціації франчайзингу.
Кривонос додав, що у такому підході влади є невідповідність цифрам.
"До 8 тисяч самому підприємцю за те, що він закривається, і до 8 тисяч за скорочення робочого часу кожного найманого працівника у нього. Це різні втрати, оскільки підприємець втратив не тільки ведення бізнесу, а й можливість створити робочі місця, а наймана людина у цей час могла отримати ці 8 тисяч і піти шукати нову роботу", ─ сказав він.
Читайте також: "Ефекту не буде". Експерт прокоментував програму держпідтримки бізнесу на час карантину
Експерт з трудового права Дудін уточнив, що держава робить все, що від неї залежить, але підтримка у 8000 гривень є дуже малою.
"Заходи з підтримки бізнесу та працівників вживають всі європейські держави, але, звичайно, розміри допомоги дуже відрізняється. Якщо нашим працівникам обіцяють 8000 гривень при звільненні, то у Нідерландах це 9000 євро. Якщо за попереднім законодавством про допомогу по частковому безробіттю працівники могли розраховувати максимум на допомогу у вигляді мінімальної зарплати, то для країн ЄС мінімальна зарплата є мінімум, а сам розмір компенсації заробітку міг сягати 90% від попереднього заробітку", ─ пояснив він.
Держава не може гарантувати універсальну допомогу усім підприємцям
"Ресурси обмежені. І замість збільшення бюджетного ресурсу, йде його перерозподіл. Тому невдоволеними будуть і підприємці, і працівники. І держава теж не буде в захваті від того, що збільшується розмір бюджетного дефіциту. Тобто через брак ресурсів держава зараз опинилась перед дуже непростим вибором: або пожертвувати економічним добробутом, або здоров'ям громадян", ─ сказав Дудін.
Кривонос зауважив, що влада намагається звести до купи єдиний соціальний внесок, підтримку скорочення робочих місць і виплату ФОПам. А це різні за логікою підходи, які мають бути по-різному організовані та проведені у часі, сумах та способі нарахування.
Читайте також: "Краще вже повний локдаун". Що кажуть підприємці та експерти про карантин вихідного дня
"Звільнення від сплати ЄСВ, з одного боку, простий крок, але пройде час, і люди, яких звільнили, будуть казати, що у них недорахований пенсійний стаж за цей час або виникнуть інші прогалини. Тому неможливо в одному реченні поєднати всі три способи підтримки. Вони організаційно різні і їх не треба змішувати", ─ пояснив він.
Голова Асоціації франчайзингу також вважає, що такі виплати не мають бути останнім фактом взаємодії бізнесу та влади. Тому варто звернути увагу на механізм "податкових канікул", які застосовують в інших країнах.
Компроміс між підприємцями та найманими працівниками
За словами Дудіна, чинне трудове законодавство передбачає, що підприємці несуть відповідальність перед працівниками за невиплату заробітної плати. Проте у складних обставинах вони можуть домовитися.
"Сама по собі економічна ситуація не звільняє від обов'язку виплачувати заробітну плату та нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. По-друге, необхідні механізми соціального партнерства на робочих місцях, щоб підприємці та працівники могли дійти до якогось демократичного компромісу, щоб визначити взаємні права і обов'язки. Я думаю, що працівники можуть увійти у становище роботодавця, але це за умови, якщо буде напрацьовано демократичний механізм узгодження спільних рішень", - каже він.
Читайте також: Петиція про скасування карантину у вихідні зібрала необхідну кількість підписів
Чи можуть працівники відстояти свої права у суді
Юрист наголосив, що найманим співробітникам варто звернути увагу на статті 34 та 113 Кодексу законів про працю, які гарантують право на отримання оплати у період простою без вини працівника.
"Йдеться про дві третини тарифної ставки. Ці гроші має за працівником має зберегти підприємець. Де він візьме ці гроші (або позичить в банку, або буде звертатись за виплатами по частковому безробіттю до центрів зайнятості) ─ це вже завдання для роботодавця", - уточнив експерт.
Також Дудін додав, що нині допомога по частковому безробіттю може виплачуватись бізнесу, навіть коли працівники були відправлені у неоплачувану відпустку.
Читайте також: Чому карантин вихідного дня є неконституційним. Пояснює експерт
Що відомо
- Президент Володимир Зеленський заявив, що до Верховної ради подадуть законопроєкти щодо заходів для економічної підтримки громадян та бізнесу у зв’язку з карантинними обмеженнями.
- Уряд на засіданні 25 листопада вирішив продовжити виплату допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які були змушені обмежити свою роботу через запроваджений урядом карантин, без подання нової заяви.