Доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАННаціональна академія наук України Євген Бистрицький вважає, що Майдан під час Революції гідності мав два вектори — проєвропейський і проукраїнський. На його думку, після 2013-2014 років у влади південних і східних регіонів з'явився острах перед суспільством, однак цей страх слабшає з кожним роком.
Як починався Майдан
"Почався Майдан і російська пропаганда переконувала власне населення, що Майдан — це національні фундаменталісти, екстремісти, просто бандити і жодного відношення до нормальної революції це не має. Просто бандити вийшли на вулиці та б’ють усіх. Що передувало цьому? Не відбулося підписання угоди про асоціацію з ЄС і почалися демонстрації представників громадських організацій та студентської молоді на площі. І вийшли такі політичні сили як "Батьківщина", "Удар" та "Свобода", але громадський Майдан відмовився разом з ними проводити демонстрації", — розповів Бистрицький в ефірі Українського радіо, зауваживши, що Майдан відразу був заявлений як неполітична або позаполітична громадська акція.
Доктор філософії нагадав, що 30 листопада силовики розігнали мирну акцію під стелою, а вже 1 грудня почався справжній Майдан.
Читайте також: "Справи Майдану. Прокурори розповіли, скільки людей притягнуто до відповідальності"
"На мій погляд, було два вектори Майдану: перший — проєвропейський, люди хотіли, щоб життя, цінності, законодавство були такими як у Європі, щоб не було корупції, а влада дослухалася до людей. Майдан задав високу планку цінностей та ідеалів. Тому, коли після Майдану було обрано нову владу, змінився парламент і протягом цих років люди намагалися порівняти їх з попередниками, тому виникли проблеми. Другий вектор Майдану був проти Росії, а значить — проукраїнський", — заявив він.
Водночас Бистрицький зазначив, що на Майдані не було радикального націоналізму. Із посиланням на опитування фону "Демократичні ініціативи" він сказав, що на Майдані говорили, переважно, українською мовою, "хоча очевидно, що там звучала і російська мова і ніхто тоді на це не звертав увагу, тому що всі боролися за свободу".
"Ця свобода була спрямована не лише на сучасні демократичні цінності та становлення таких інституцій в Україні, вона була спрямована на те, що ми маємо відстоювати себе як Україну", — зауважив він.
Як змінилася свідомість південно-східних регіонів
"Там (у південних та східних регіонах - ред.) сьогодні відбуваються достатньо позитивні зміни. Після Майдану у влади з’явився острах перед громадянським суспільством. Тому що Майдан був повстанням громадянського суспільства. Влада після Майдану досить серйозно прислухалася до громадської думки. З кожним роком все слабшає цей острах, я б сказав", — розповів Бистрицький.
Доктор філософії нагадав про опитування соціологів щодо вимог Майдану, яке завершилося 3 січня 2014 року. Згідно з ним, крім основних вимог про підписання асоціації з ЄС, мітингувальники просили порушити кримінальні справи проти тих, хто бив студентів під стелою.
Читайте також: "Розкрадання на 100 мільйонів: поліція обшукує музей Революції гідності"
"Досі відбуваються дивні речі, наприклад, ДБР викликає політиків за заявою одного з нардепів з “ОПЗЖ” за створення перевороту (згодом у ДБР заявили, що викликали лідерів Майдану на допит, як свідків - ред. ). Вимога Майдану досі не виконана. Дуже важливо, що тоді 62% опитаних говорили про заведення справ на всіх, хто був корумпованим, але це й досі не виконано", — зауважив Бистрицький.
Він зазначив, що Майдан був проєвропейським і проукраїнським, а також нагадав, що Майдан переміг, бо угода про асоціацію з Європейським Союзом в підсумку була підписана. На думку Бистрицького, це є "дуже великим досягненням демократичності суспільного і політичного ладу", отже "Майдан точно переміг".
