Радіодиктант національної єдності: текст аналізує філологиня

Радіодиктант національної єдності: текст аналізує філологиня

Радіодиктант національної єдності: текст аналізує філологиня УНІАН

Докторка філологічних наук Лариса Масенко в ефірі радіо “Культура” розібрала XX Всеукраїнський радіодиктант національної єдності-2020, який створив письменник і видавець Іван Малкович.

Ювілейний диктант Лариса Масенко оцінила як "середньої важкості".

"Про цьогорічний диктант я б сказала, що він середньої важкості щодо орфограм, пунктуації, написання складних випадків написання слів. А от змістовно, він мені дуже сподобався. Мені здається, що Іван Малкович не може написати щось недосконале", – зазначила дослідниця.

Новотвір "енелятко", який викликав багато коментарів від учасників радіодиктанту, дослідниця оцінила як дуже вдалий та нагадала, що його написання не в лапках не оцінювалося як помилка.

"Енелятко" – дуже вдале слово. Так, воно не для всіх відоме і не для всіх звичне. І тут цікаві коментарі є. Один чоловік російською питав: "А что это за зверь?" Одна вчителька вважала, що це – від Енея. Насправді це слово походить від НЛО. Тут його вжив Іван Малкович як дитя, народжене НЛО. Пам’ятаєте, у 90-х роках співали: “Що то було? Мабуть, НЛО”. Слово “енелятко” дуже мило звучить, ця наша зменшена форма – типова риса української мови. Здається, в редакції домовились, що, якщо воно не буде в лапках, то це не буде вважатися помилкою. Інші написання будуть вважатися помилкою. Все-таки слово досить відоме, воно присутнє в "Абетці" Івана Малковича. І те, що це від НЛО, треба було принаймні вловити", – поділилася міркуваннями Лариса Масенко.

Мовознавець Олександр Авраменко зробив зауваження до тексту, що у реченні "І ось, напевно, вже аж тоді й запанує ера електронної книжки" треба було писати не “вже”, а “уже” за правилами милозвучності. Лариса Масенко назвала це "надмірним нормалізаторством".

"Мені здається, що наше правило на “у” “в” чергування, коли запровадили, що після голосної треба “в” тільки вживати, а після приголосної “у”, так само на початку речення треба вживати лише “у”, це є те, що називають “надмірним нормалізаторством”. Висміяв це правило наш відомий мовознавець Костянтин Тищенко у підручнику “Основи мовознавства”. Він зазначив, що не треба завжди так категорично впроваджувати це правило. Ми ж не будемо переписувати Шевченка:“Все йде, все минає…”, бо за правилом виходить: “Усе йде, усе минає…”. Або, наприклад, пісня: “Всюди буйно квітне черемшина…” Це “правило милозвучності” дуже часто порушує милозвучність, і на це теж треба зважати", – зазначила наукова консультантка диктанту.

Зауваження також лунали й до написання слова “ґаджети” з літерою "ґ". Лариса Масенко відстоює саме таке написання.

"Тут треба робити зауваження мовознавцям, людям, які приймають рішення щодо змін в правопису. На сьогодні це слово запозичене, іншомовне, але воно не узаконене. У нас написання літери “ґ” не узаконене в загальних словах. І це великий недолік. У 90-х роках вже намагались: є навіть такий довідник про літеру “ґ” і “г”, про проривне і фрикативне. “Просвіта” видала невеликий словничок Олександра Пономарева. На жаль, навіть в проєкті змін до правопису Василя Німчука обмежились тим, що ввели літеру “ґ” тільки у власні назви, але оминули загальні слова. А, оскільки, багато людей ці іншомовні слова вживають через англійську, вони вживають їх із “ґ”. Візьмімо, наприклад, слово “гугл”, його краще вживати з “ґ”. Можливо, цей диктант примусить мовознавців замислитись над тим, що час впроваджувати “ґ” і в загальних словах", – вважає дослідниця.

Лариса Масенко також відповіла на запитання щодо тире в останньому абзаці диктанту: "Це він підсунув нам ґаджети, щоб ми змогли колись забрати з собою на інші планети свої улюблені книжки, музику, фотографії, картини, — бо як інакше вдалося б це зробити".

"Це так зване “інтонаційне тире”, тут і – кома, і – тире. В чому і складність наукова, бо тут закінчується підрядне речення. А тире, воно вживається тут для увиразнення, а часто – для протиставлення. Тут увиразнюється протиставлення: І щодо “інтонаційного тире”, я раджу “Пунктуаційний словник-довідник” Зіновія Терлака. Він дуже зручний для користування. Там на опцію “тире” можна прочитати всі правила. Ось він наводить приклад з Шевченка:“Мій боже милий, Даруй словам святую силу — Людськеє серце пробивать…”Оце теж інтонаційне увиразнення. Тут саме такий треба розділовий знак. Моя одна колега каже, що у неї теж виникло тут питання. Щодо закидів про те, що “інтонаційне тире” не вивчають в школі, це – справді складний випадок. Але в редакції не будуть вважати це помилкою. Кома має бути обов’язково, а якщо не буде тире, то це не буде помилкою", – наголосила Масенко.

Що відомо

  • У День української писемності та мови в Україні пройшов ювілейний двадцятий диктант національної єдності. В його написанні, серед інших, взяли участь прем’єр-міністр Денис Шмигаль, мовний омбудсман Тарас Кремінь, народні депутати та відомі артисти.
  • За перші три години після диктанту єдності українці надіслали на перевірку 7 тисяч текстів.
  • Радіодиктант національної єдності цьогоріч провели вдвадцяте. Традиційно він відбувається у День української писемності та мови — 9 листопада.
  • Диктант написав лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, письменник і видавець Іван Малкович.Текст читала акторка театру і кіно, голос театру перед мікрофоном на радіо "Культура" Римма Зюбіна.
  • Почути диктант можна було на "Українському радіо" та на радіо "Культура". На сайті ukr.radio у розділі "Як слухати" можна подивитися мапу частот "Українського радіо" для свого регіону.
  • Також радіодиктант можна було послухати в інтернеті, подивитися на телеканалах UA: Перший та UA: Культура й на каналах регіональної мережі. Крім того, спецпроєкт транслювався на сторінці Українського радіо та корпоративній сторінці Суспільного мовлення у Facebook та на YouTube телеканалу UA: Перший.

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІнше