У якому стані об'єкти архітектури Херсона, що увійшли до державного реєстру пам'яток України

У якому стані об'єкти архітектури Херсона, що увійшли до державного реєстру пам'яток України

У якому стані об'єкти архітектури Херсона, що увійшли до державного реєстру пам'яток України Суспільне Херсон

Міністерство культури та інформполітики внесло до Державного реєстру нерухомих пам’яток України 109 об'єктів архітектури місцевого значення з Херсонської області. У самому Херсоні це - "Морехідне училище" на просп. Ушакова, "Банк" на вул. Перекопській і "Житловий будинок Лобрі" на вул. Потьомкінській.

"Морехідне училище" на просп. Ушакова— триповерхова цегляна будівля. ЇЇ зведено в неокласичному стилі, - говорить архітектор Михайло Вустянський.

"Якраз цей стиль побудови притаманий тому періоду. Зараз вже часто називають "сталінський стиль". Офіційно він називається неокласика – неокласичний стиль. Основний вхід в цю будівлю з ротонди округлої форми, з колонами. Більше до іонічного ордеру. Класичний такий ордер. Якщо подивитися на перехрестя вулиць, то вона є домінантною, особливо вхід – центральна ця ротонда і завершена куполом, шпилем. Вона формує перехрестя вулиць".

Екскурсоводка Наталя Шальнова говорить, історія створення і розвитку Херсонської державної морської академії нерозривно пов'язана з історією розвитку Хесрона як центра кораблебудування.

"У 1834 році за проханням Воронцова Микола І підписує указ про створення у Херсоні морехідних класів. Я хочу звернути вашу увагу на репродукцію, яку зробив наш краєзнавець Сергій Дяченко, де чітко показано як складалась нова будівля. Нова будівля побудована в 30-ті роки, щоб могли вчитися хлопці. Вона була ось така – це стиль модерн. Під час війни її зруйнували і також зруйнували перші морехідні класи, тому коли стало рішення будувати новий корпус, то вийшла така будівля на місці перших морехідних класів і разом з тією будівлею, яка була побудована в 30-ті роки".

"Банк" на вулиці Перекопській - ця будівля суміш різних стилів- каже архітектор Михайло Вустянський.

"Архітектура будівлі, тут мабуть, поєднано кілька стилів. Я б сказав, що тут є еклектика, елементи історизму, цегляної архітектури. Будівля достойна, щоб бути пам'яткою архітектури, бо не зважаючи на те, що добудований поверх, але добудований в стилі основної будівлі".

"У 1901 р. почалося будівництво і 3 квітня 1903 року урочисто освятили цю будівлю. Тут почала працювати установа. У 20-ті роки минулого століття тут працювала радянська установа, було управління фінансами, тільки під час Другої світової війни і після її закінчення аж 2001 року у цій будівлі розташовувався шпиталь для військових. Тільки 2001 року цій будівлі повернули її попередній статус. Вона стала знову банком", - говорить екскурсоводка Наталія Шальнова.

Ще один об’єкт, який потрапив до Державного реєстру, — це житловий будинок Лобрі на вулиці Потьомкінській. Він був зведений на початку ХІХ століття для генерал-майора Феодора Лобрі. Певний час у будівлі була Херсонська чоловіча гімназія.

"Вона була тут у нас аж до 1822 року, а потім частину будинку орендували під театр. Наш театр тут розпочав свою діяльність у 1846 р., тому літопис нашого театру ведеться саме з цього року, але все починалось саме в цій будівлі. Що знаменитого і цікавого було саме в цьому театрі, що тут розпочав свою режисерську діяльність Марко Кропивницький, який поставив "Наталку Полтавку", а ще в цій будівлі виступав Щепкін – друг Тараса Григоровича Шевченка".

Михайло Вустянський каже, ці 3 будівлі зараз перебувають у досить хорошому стані. Наразі архітектор чекає оголошення повного списку об'єктів, які увійшли до Держреєстру нерухомих пам'яток.

"Там може бути, так скажімо бомба сповільненої дії, бо якщо деякі будинки не увійшли в цей державний реєстр, вони можуть лишитися статуса пам'ятки архітектури, а це зробить їх вразливими для забудовників, їх можуть знести, перебудувати. Хотілось би просто цей перелік, який там є в Державному реєстрі передивитись".

Анна Тонг, Володимир Чепинога.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди