На Хмельниччині понад 30% суддів недоброчесні, – кампанія "ЧЕСНО. Фільтруй суд!"

На Хмельниччині понад 30% суддів недоброчесні, – кампанія "ЧЕСНО. Фільтруй суд!"

На Хмельниччині понад 30% суддів недоброчесні, – кампанія "ЧЕСНО. Фільтруй суд!" Суспільне

30 відсотків суддів першої інстанції у Хмельницькій області є недоброчесними. Вони порушили щонайменше один критерій доброчесності, тобто виносили сумнівні рішення, мають непрозорі статки, причетні до кримінальних правопорушень чи корупції, не дотрималися норм професійної етики або ж порушували права людини.

Такі результати аналізу кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», презентованого 11 листопада 2020 року.

За даними ЧЕСНО, усього їхні аналітики проаналізували 139 суддів першої інстанції Хмельницької області. Згідно з методологією кампанії, 42 судді з Хмельниччини не відповідають критеріям доброчесності.

42 судді з Хмельниччини, згідно методології кампанії "ЧЕСНО. Фільтруй суд!" не відповідають критеріям доброчесності. Інфографіка: кампанія "ЧЕСНО. Фільтруй суд!".Інфографіка: кампанія "ЧЕСНО. Фільтруй суд!"

42 судді з Хмельниччини, згідно методології кампанії "ЧЕСНО. Фільтруй суд!" не відповідають критеріям доброчесності. Інфографіка: кампанія "ЧЕСНО. Фільтруй суд!".

Найбільше суддів Хмельницької області порушили критерій прозорості статків – 39 осіб. Найпоширенішими серед фактів недоброчесності, виявлених під час аналізу, стали значні розбіжності у майнових деклараціях суддів або ж відсутність у деклараціях деяких служителів Феміди інформації щодо нерухомості, у якій можна проживати.

Так, наприклад, суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Анна Павлова у своїй декларації за 2015 та 2016 рік не внесла відомості про наявність у неї чи її родини права власності чи права користування на нерухоме майно, у якому можна постійно проживати. Законодавство зобов’язує декларувати об’єкти нерухомості, що належать судді та членам його сім’ї на праві приватної власності або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування. Таким чином, суддя мала би задекларувати житло, у якому проживає (користується) на будь-яких підставах.

Троє суддів, згідно методології кампанії, причетні до ухвалення сумнівних рішень. Серед них – суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Василь Шевчук. Суддя систематично (щонайменше 11 разів), як зазначається у рішенні дисциплінарної палати, внаслідок недбалості допускав затягування розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Як результат, ці особи не були притягнуті до відповідальності, адже спливли встановлені законом строки.

Ще один судя, згідно методології «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», причетний до порушення прав людини . Йдеться про суддю Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Олега Карплюка. У 2016 році суддя Карплюк був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за позбавлення позивача доступу до правосуддя - служитель Феміди кілька разів не повідомляв його про дату та час судового засідання. Крім того, було відзначено, що Олег Карплюк неодноразово заявляв безпідставні самовідводи, ігнорував правила внутрішнього розпорядку суду, допускав непоодинокі випадки тривалого перебування в нарадчій кімнаті (більше 1 дня), а після виходу з неї оголошував лише вступну та резолютивну частини рішення, результатом чого є відкладання великої кількості справ.

Двоє суддів з Хмельницької області причетні до вчинення кримінальних правопорушень. Інфографіка: кампанія "ЧЕСНО. Фільтруй суд!".Інфографіка: кампанія "ЧЕСНО. Фільтруй суд!".

Двоє суддів з Хмельницької області причетні до вчинення кримінальних правопорушень. Інфографіка: кампанія "ЧЕСНО. Фільтруй суд!".

Двоє суддів першої інстанції Хмельницької області причетні до порушення критерію «непричетність до вчинення кримінальних правопорушень». Активісти відзначили суддю Олега Дворніна з Деражнянського районного суду Хмельницької області та Івана Заярнюка з Господарського суду Хмельницької області.

Так, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Олег Дворнін обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1 та 2 статті 190 (заволодіння чужим майном шляхом обману), частиною 1 статті 364 (зловживання службовим становищем), частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (підбурювання на замах до надання неправомірної вигоди службовій особі).

Щодо судді Заярнюка, то у вересні 2019 року територіальне управління Державного бюро розслідувань у Хмельницькому відкрило кримінальне провадження за частиною 1 статті 364 КК України (“Зловживання владою”) за фактом можливого незаконного набуття у власність транспортного засобу, де суддя є підозрюваним.

Кампанія «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» збирає інформацію за власною методологією з відкритих загальнодоступних джерел та не стверджує про вчинення особою правопорушення або її вину. Висновки «ЧЕСНО» про недоброчесність суддів є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів.

Аналіз доброчесності суддів першої інстанції Хмельницької області став частиною бази профайлів «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», яка щомісяця поповнюється щонайменше 100 новими профайлами. Під час підготовки профайлів аналітики «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» оцінюють доброчесність суддів за п’ятьма критеріями: непричетність до корупції або кримінальних правопорушень; непричетність до ухвалення сумнівних рішень; відповідність стилю життя задекларованим доходам та прозорість статків; непричетність до порушення прав людини та дотримання норм професійної етики.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди