Як українці ставляться до ідеї "економічного бронювання" від мобілізації — опитування для "Нового відліку"

Як українці ставляться до ідеї "економічного бронювання" від мобілізації — опитування для "Нового відліку"

Ексклюзивно

48% українців негативно ставляться до ідеї так званого "економічного бронювання" від мобілізації за певну щомісячну суму. Схвалюють такий підхід 38%. При цьому 14% заявляють, що їм важко відповісти.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Info Sapiens на замовлення Суспільного для програми "Новий відлік".

Зазначається, що серед респондентів у віці від 18 до 34 років значно рідше трапляються відповіді негативного ставлення до ідеї "економічного бронювання" — 40% проти 48% українців загалом.

20 тисяч грн до державного бюджету щомісяця заради "економічного бронювання"

На запитання, чи влаштовує сума у 20 тисяч гривень для "економічного бронювання" відповіді розподілилися наступним чином: "жодна сума не може бути підставою для економічного бронювання" — 34% , "вона має бути меншою" — 26% респондентів, "вона така, як треба" — 12%, "вона має бути більшою" — 11%, "важко відповісти" — 18% респондентів.

При цьому чоловіки частіше за жінок вважають, що жодна сума не має бути підставою для "економічного бронювання" — 39% проти 29% жінок. Жителі Східних та Центральних регіонів частіше за Захіні вважають, що ця сума має бути меншою: 39% та 28% опитаних проти 20% відповідно, на Сході також найменша частка людей, які вважають, що ця сума має бути більшою (1% проти 18% у Києві, 11% на Заході, 12% на Півдні, 9% на Півночі та 11% у Центрі).

"В містах із населенням у понад 50 тисяч більше респондентів, які вважають, що сума має бути більшою, ніж в населених пунктах з меншою кількість жителів: 13% проти 8% відповідно. Це корелює з різницею в доходах в невеликих та великих містах", — йдеться у повідомленні.

Як проводилось опитування

Дослідження на замовлення АТ "НСТУ" для програми "Новий відлік" проведено Info Sapiens методом CAWI Computer Assisted Web Interviewing – це техніка опитування з використанням мережі інтернет. Респондент заповнює електронну анкету без допомоги інтерв'юера. Анкета може відправити відправлену електронну пошту або розміщена на сайті.28—29 травня 2024 року за допомогою онлайн-панелі Info Sapiens. Розмір вибірки 800 респондентів, які проживають на всій території України, окрім ТОТ. Вибірка пропорційна структурі населення України у віці 18-70 років (згідно з даними Державної служби статистики на 01.01.2022) за параметрами: тип населеного пункту, регіон проживання, стать, вік.

Законопроєкт про "економічне бронювання"

11 червня у Верховній раді зареєстрували законопроєкт №11331 "Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки", який передбачає концепцію "економічного бронювання" військовозобов’язаних від мобілізації. Авторами документа є група нардепів на чолі з головою комітету Верховної ради з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою (партія "Слуга народу").

За словами Наталухи, у законопроєкті заклали концепцію "економічного бронювання", яка дозволить зберегти для економіки "важкозамінних спеціалістів".

Як вона працюватиме:

  • Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 тисяч гривень на місяць за працівника — має можливість його забронювати. Сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.
  • Бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
  • Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме уряд. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроєкті №11332 "про внесення змін до податкового кодексу України щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних".

Що відомо про бронювання

Нині можуть бути заброньовані працівники органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств та організацій у порядку, встановленому Кабміном.

Постанова Кабміну зараз дозволяє бронювати 50% військовозобов'язаних працівників критично важливих для функціонування економіки підприємств.

У квітні премʼєр-міністр Денис Шмигаль доручив міністерствам оновити постанови про визначення критично важливих підприємств, за якими бронюють військовозобовʼязаних. Він заявив, що бронювання має бути справедливим і повинні бути чіткі критерії, за якими визначатимуть такі підприємства.

У Верховній Раді планують зареєструвати законопроєкт про економічне бронювання. У Комітеті з питань економічного розвитку є пропозиції, які розробляла група на чолі з головою Комітету Дмитром Наталухою. Ці пропозиції надають можливість роботодавцю самостійно визначити стратегічно важливих для підтримки життєдіяльності бізнесу робітників, сплатити 20 000 грн в місяць військового збору за кожного з них, й продовжувати працювати та сплачувати податки.

Що відомо про законопроєкт щодо мобілізації

26 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт "Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби".

До цього президент Володимир Зеленський вказав, що під час обговорення питання стосовно закону про мобілізацію військові запропонували додатково призвати 450-500 тисяч людей.

11 квітня український парламент у другому читанні ухвалив законопроєкт про мобілізацію. Депутати прийняли документ без норми про демобілізацію. 16 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію, ухвалений Верховною радою. Законну силу документ набув 18 травня 2024 року.

На початок