Постать Єрмака, антикорупційні старання та порятунок культурної спадщини — огляд іноземних ЗМІ про Україну

Постать Єрмака, антикорупційні старання та порятунок культурної спадщини — огляд іноземних ЗМІ про Україну

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, Київ, 24 лютого 2024 року. Фото: Олександр Магула/Суспільне

В Україні помітний поступ у боротьбі з корупцією. В МЗС Японії вважають за доцільне допомагати Україні зброєю. Під час нової холодної війни важливо підтримувати Київ як опору вільного світу. Керівник ОП Андрій Єрмак лишається впливовою фігурою у внутрішній і зовнішній політиці. Що писали іноземні медіа про Україну — в щотижневому огляді Суспільного.

Кілька посад в одній. WP про Андрія Єрмака

Для статті про керівника Офісу президента (ОП) Андрія Єрмака The Washington Post поспілкувалися з більш ніж 10 теперішніми та колишніми українськими посадовцями, іноземними дипломатами та іншими, хто знайомий з Єрмаком або працює з ним.

У статті йдеться, що під час воєнного стану Єрмак сконцентрував надзвичайну владу в ОП і став чи не найвпливовішим керівником Офісу президента в історії України. Його прихильники стверджують, що Єрмак має надзвичайно широкі повноваження щодо управління та зовнішніх комунікацій.

Один з українських чиновників назвав вплив Єрмака "монопольним", що є "трагедією", натомість Майкл Макфол, колишній посол США в Росії, який з Єрмаком очолює Міжнародну робочу групу з питань санкцій щодо РФ, сказав: "У певному сенсі він фактично є прем’єр-міністром, міністром закордонних справ і керівником апарату. Я знаю, як усі скаржаться на Єрмака. Але з іншого боку іде війна. Думаю, що він до біса ефективний у роботі".

Один із помічників Єрмака порівняв його з національним операційним директором і заявив, що довіру від Зеленського той заслужив ефективністю. Інший сказав, що Єрмак навчив команду ухвалювати будь-яке рішення менше ніж за хвилину.

The Washington Post підсумовує, що поки при владі буде Зеленський, то залишатиметься й Андрій Єрмак.

Антикорупційна сфера посилилась

BBC цього тижня опублікувало матеріал про те, як Україна досягає успіхів у боротьбі з корупцією. Антикорупційна організація Transparency International оцінила Україну найвище з 2006 року: у 2023-му країна посідає 104 місце зі 180 в Індексі сприйняття корупції.

Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Україна, говорить, що більшість українських антикорупційних інституцій демонструють доволі хороші результати. Приклад — справи щодо ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, міністра сільського господарства Миколи Сольського та ексрадника Офісу президента Артема Шила.

Заступник голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Андрій Синюк стверджує, що часті новини про корупційні справи — це гарна ознака: "Це не означає, що злочинів скоюється більше. Це означає, що ми стали краще виконувати роботу".

Найуспішніші галузі в плані боротьби з корупцією — держпослуги, як-от видавання паспортів, ліцензій, дозволів, реформування освіти та поліції. Ще треба попрацювати над очищенням судової системи, використанням природних ресурсів, регулюванням монополій та над великими інфраструктурними проєктами.

На думку українських антикорупційних активістів, пожвавлення боротьби з корупцією відбувається через тиск української громадськості, ЗМІ та іноземних донорів.

Вісі другої холодної війни та значення України в ній

Аргентинська La Nación пише, що у світі встановилася нова холодна війна та вона точиться між такими осями:

  • США, Канада, ЄС, Велика Британія, Ізраїль, Австралія, Японія, Південна Корея, Філіппіни;
  • Китай, Росія, КНДР, Іран, які хочуть повалити ліберально-демократичний устрій у світі.

Індія, Туреччина та Саудівська Аравія поки нейтральні, а на політику Глобального Півдня (зокрема Латинської Америки) намагаються впливати РФ, КНР та Іран.

У США, припускає видання, пріоритетним є протистояння саме з Китаєм, а не з Росією. Таке перебалансування лишає Європу "у вакуумі безпеки" на тлі амбіцій Путіна, пише La Nación. Європа намагається посилювати оборонний сектор, але якщо РФ вирішить напасти на західні країни, ЄС бракуватиме часу та коштів швидко переозброїтися.

"Тому важливо, щоб Російська Федерація не досягла військових цілей в Україні й щоб вони, в найгіршому випадку, обмежилися лише близько 20% української території, вже окупованої на сьогодні", — йдеться в матеріалі.

"Якщо Японія не допоможе Україні, Японії не буде кому допомогти в біді"

Японська газета The Sankei Shimbun випустила текст до других роковин з дня окупації Маріуполя. До цієї дати в Японії показували оскароносний документальний фільм "20 днів у Маріуполі" Мстислава Чернова. Один з японських урядовців (видання не уточнює його імʼя), переглянувши стрічку, зазначив, що нинішня ситуація в Україні — копія подій в Маріуполі: Сили оборони все ще воюють з браком зброї та боєприпасів.

Попри ухвалену у квітні військову допомогу від США у $61 млрд, немає ознак того, що ситуація на фронті зміниться, пише The Sankei Shimbun. Японія ж не може передавати летальну зброю стороні конфлікту — це забороняють закони країни. Питання скасування цього положення порушували в уряді Японії, проте рішення все ще немає.

"Важлива дипломатія, щоб уникнути втягнення в конфлікт", — говорить один з високопоставлених чиновників МЗС Японії, але додає: "Якщо Японія не допоможе Україні (включно з наданням зброї), вже самій Японії не буде кому допомогти в біді".

Музеї вивозили цінності паралельно лінії фронту

Іспанська газета El País опублікувала матеріал про те, як Україна захищає культурну спадщину. Станом на квітень 2024-го в країні через російську агресію пошкоджено щонайменше 1066 культурних об'єктів у 18 областях, найбільше постраждала Харківщина.

За словами співрозмовників газети — двох директорів музеїв та трьох фахівців зі спадщини — на початку вторгнення Мінкульт не встиг організувати евакуацію колекцій з Києва. Справу взяв на себе тодішній міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. Потяги з культурною спадщиною йшли паралельно лінії фронту на Київщині. Евакуація тривала до кінця весни 2022-го.

Лише з Національного історичного музею вивезли 120 тисяч експонатів, розповів El País директор Федір Андрощук. Із Софії Київської теж вивезли частину цінностей, але самі будівлі неможливо перенести, зауважує директорка Неля Куковальська. Софія — у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та директорка комплексу скептично ставиться до організації. ЮНЕСКО, за словами Куковальської, "під приводом допомоги Україні витрачає гроші на власні марні заходи".

Й Андрощук, і Куковальська вважають, що Росія подає культурну спадщину України як частину власної історії. Російський підхід вкорінився в Європі, адже європейські спеціалісти навчалися на російській історіографії та інтерпретаціях. Куковальська відправила до Оксфордського університету партію книжок для вивчення інших джерел, а Андрощук каже, виправити цю ситуацію допоможе створення центрів українознавства в європейських університетах.

На початок