З 26 жовтня в Україні набирає чинності новий карантинний розподіл за яким у "червоній" зоні опинилися 40 міст та 60 районів. Як встановлюються обмеження по регіонах, чи може на них впливати місцева влада та чи буде вводитися жорсткий карантин на території усієї країни в інтерв'ю Суспільному розповів головний санітарний лікар України Віктор Ляшко
Про обмеження
Згідно з постановою Кабінету міністрів, є певний перелік обмежень, який застосовується на територіях з "червоним" рівнем обмежень. Ми обираємо певну кількість обмежень, які будуть застосовуватися на конкретній території із цього великого переліку, у залежності від ситуації й від того, що саме може призводити до спалахів коронавірусної хвороби.
Тому, коли ми маємо в четвер на 11 годину вже чіткі статистичні дані, і ми говоримо про те, які території, в які рівні епіднебезпеки потрапляють, усім головам обласних державних адміністрацій надсилається цей перелік для того, щоб вони надали конкретні пропозиції. Після цього проводиться засідання Національної комісії техногенно-екологічної безпеки надзвичайних ситуацій, до якого долучаються органи місцевого самоврядування, там обговорюються вже конкретні пропозиції.
Якщо вони (органи місцевої влади - ред.) кажуть: залишити роботу транспорту, то вони обґрунтовують чому транспорт на території з "червоним" рівнем епідеміологічної небезпеки повинен функціонувати, і що вони зроблять для того, щоб у транспорті унеможливити інфікування людей. Ми після цього вирішуємо, чи погоджуємося з органами місцевого самоврядування, чи ні.
Досить багато пропозицій, які дають органи місцевого самоврядування, наприклад я, як санітарний лікар не підтримую, оскільки володію ситуацією і знаю, що там відбуваються спалахи. Зокрема, нещодавно була така пропозиція, не пам'ятаю область, просили не закривати соціальні об'єкти для відвідування. Я навіть навів приклад, що в цьому регіоні відбувся спалах в будинку для людей похилого віку, і під час цього спалаху інфікувалося близько 200 осіб, тому дозволяти цього не можна, епідситуація там не стабільна, загрозлива. Тому ми не погодили цю пропозицію з органами місцевого самоврядування.
Коли нас просять не закривати також заклади громадського харчування, наприклад, ми для Харкова, для Тернополя зробили таке: не закриваємо, але обмежуємо їх роботу не до 22:00, як на території усієї країни, а до 20:00 години. І органи місцевого самоврядування прислуховуються, працюють з бізнесом і слідкують за тим, як ці обмеження дотримуються.
Про контроль за дотриманням правил карантину
Контроль за ефективністю обмежувальних заходів здійснюється Національною поліцією, Державною службою з питань безпечності харчових продуктів, органами місцевого самоврядування.
Кількість складених протоколів і осіб притягнутих до адміністративної відповідальності щопонеділка оновлюється на сайті Держслужби з питань безпечності харчових продуктів щопонеділка і на сайті Нацполіції. Але ми повинні розуміти, що потрібне свідоме ставлення до протиепідеміологічних норм, бо виключно відповідальність кожного з нас допоможе запобігти й стримати поширення коронавірусної хвороби.
Обмежувальні заходи впроваджуються для того, щоб рятувати життя і здоров'я українців у певній громаді чи на конкретні території. І коли приходить оце свідоме розуміння, тоді набагато простіше і дотримуватися правил і контролювати.
Читайте також: Три фази хвороби. Лікарка пояснила, чому коронавірус не можна порівнювати з грипом
Тернопіль і Івано-Франківськ були на межі "помаранчевого" і "червоного" рівня епідеміологічної небезпеки, але все ж таки зайшли в "червоний". Для цих міст було встановлено 14 днів "червоного" рівня епіднебезпеки. Через тиждень Тернопіль вже по показниках захворюваності перейшов до "помаранчевого" рівню. Тобто заходи, які були застосовані в Тернополі по захворюваності показали позитивний результат. В Івано-Франківську ситуація спрацювала навпаки, динаміка зростання пішла догори, і Івано-Франківськ не вийшов до "помаранчевого" рівня епіднебезпеки. У мене щовівторка відбуваються наради з мерами міст, які потрапляють в 10-ку прогресивно-зростаючих за кількістю захворювань. Ми спілкувалися з мером Івано-Франківська, проговорювали, що саме працює що не працює, що потрібно посилити для того, щоб був результат.
Про завантаженість системи охорони здоров'я
У березні-квітні 2020 року, ми говорили, що спроможні прийняти 12 тисяч хворих - більше система охорони здоров'я не готова приймати. Зараз ми говоримо про те, що підготували 52 тисячі ліжок для прийому хворих з коронавірусною хворобою. І ця цифра змінюється, ми прогнозуємо кількість хворих, які щодня можуть захворіти для того, щоб оці 52 тисячі ліжок приймали хворих без колапсу системи охорони здоров'я.
Тому, коли говорили про 9,5 тисяч хворих, так, це був на добу впродовж певного періоду часу, це був той наш граничний рівень, до якого на той момент була готова система охорони здоров'я. Далі виділили додаткові кошти, кількість ліжок із підведеним киснем збільшилася, поставлена задача до першого листопада збільшити кисень до 80% до кожного ліжка, що відведене для хворих коронавірусною хворобою.
Зараз по прогнозах ми можемо спокійно в системі охорони здоров'я приймати хворих, якщо буде до 15-17 тисяч випадків на добу. Але ми не хочемо, щоб це відбувалося, оскільки це значне навантаження на лікарів. Лікарі емоційно виснажені, фізично виснажені. Вони працюють цілодобово у важкому режимі, виходять і постійно бачать порушення протиепідеміологічних норм: люди не одягають маски, не дотримуються дистанції, я вже не кажу миття рук. І це емоційно впливає. Тут вони рятують життя, а тут хтось не слухає. Тому ми й говоримо, що спільна позиція Міністерства, органів місцевого самоврядування і людей допоможе нам стримувати поширення коронавірусної хвороби без введення додаткового жорсткого карантину на території усієї країни. І не потрібно нам гнатися за цими цифрами, потрібно виконувати те, що прописано бізнесу, людям.
Про найгірший сценарій
Якщо не вистачатиме місць у лікарнях, розгортатимуться тимчасові шпиталі, залучатимуться волонтери для надання медичної допомоги, далі будуть вводитися і жорсткі карантинні обмеження не по зонах, а на території усієї країни.
Читайте також: Коли буде готова українська вакцина від COVID-19 і скільки грошей піде на розробку
Ми можемо вводити карантині обмеження на випередження, щоб не збільшувати навантаження на медичну систему, коли бачимо динаміку збільшення кількості хворих протягом трьох днів. Зараз контрольована ситуація, але загрозлива, ситуація тяжка, і ми бачимо те, що сьогодні відбувається в Європі. У Франції вже було понад 40 тисяч випадків захворювань за день. Такого не було на весні в жодній країні європейського регіону. І це насторожує, це нас турбує, і змушує готувати систему охорони здоров'я до надзвичайно тяжкого осінньо-зимового періоду.
Нещодавно були Миколаївська область та Черкаська із малою кількістю хворих. Ми Кіровоградській області повідомляємо - це може бути сьогодні іще, але, коли з'являються уже випадки - це буде досить стрімке поширення. Це показала нам практика Донецької та Луганської областей. На відміну від західних областей, коли поступове зростання відбувалося без паніки, у Харкові набагато швидше поширювалася коронавірусна хвороба, і досить швидко заповнюються лікарняні ліжка у лікарнях.
Про захист лікарів
Оскільки в нас вже понад 140 випадків летальних серед медичних працівників, для того, щоб Міністерство соціальної політики зробило виплату, проводиться розслідування: і епідеміологічне, і професійне. По завершенню цих розслідувань приймається рішення, чи пов'язаний випадок з роботою, чи не пов'язаний. Ми з Мінсоцполітики обговорили, як спростити процедуру проведення таких розслідувань для працівників, які надають допомогу в лікарнях хворим на СOVID-19. Якщо людина працює в лікарні, отримує 300% надбавок, інфікувалася, чи стався летальний випадок, то додаткових розслідувань не потрібно, оскільки документально все і так зафіксовано, що вона працює з хворими на коронавірусну хворобу.
