Лікар Микола Скліфосовський та педагог Антон Макаренко народилися не в Полтаві. Але життя і наукова діяльність у певний період були тісно пов'язані з обласним центром. Про зв’язок всесвітньовідомих учених із Полтавою розкаже Суспільне.
Микола Васильович Скліфосовський
Один з найвидатніших хірургів XIX століття – Микола Васильович Скліфосовський. Він народився 6 квітня 1836 року у бідній сім’ї на хуторі біля міста Дубоссари Херсонської губернії.

Микола Васильович Скліфосовський
Ім'я видатного хірурга, військового лікаря, ученого-новатора, доктора медицини відоме всьому світу. Був почесним членом Лондонського медичного товариства, Товариства чеських лікарів в Празі, Товариств лікарів-хірургів в Парижі і Будапешті. Скліфосовський брав участь у трьох війнах як військово-польовий лікар. Одним із перших у Російській імперії запровадив асептику і антисептику. Власноруч сконструював апарат, що підтримував наркоз під час операцій. До цього лікарі могли оперувати не довше 5 хвилин. Скліфосовський ввів чимало нового у хірургічну практику.
Після 1871 року він з родиною переїздить до маєтку другої дружини на Полтавщину. Його маєток "Отрада" розташовувався на території сучасного дендропарку в полтавському мікрорайоні Яківці.
Лікар любив займатися садоводством. Біля будинку мав фруктовий сад, сам доглядав за ним. Вирощував яблуні, груші, абрикоси, персики, грецькі горіхи і шовковицю. Із плодами Скліфосовський робив досліди, зокрема, схрестив два сорти яблунь і груш, одержав соковиті й ароматні сорти.
Микола Васильович був губернським гласним, почесним мировим суддею полтавського повіту, членом Полтавського сільськогосподарського товариства. Займався благодійництвом. За власні гроші побудував школу для сільських дітей, розраховану на 40-45 учнів.
В окремому будинку він приймав хворих селян, робив складні операції в Полтавській земській лікарні.
13 грудня 1904 року Микола Скліфосовський раптово помер у віці 68 років. Поховали вченого неподалік від місця Полтавської битви. 25 травня 1979 року перед головним корпусом Полтавської обласної клінічної лікарні, яка носить ім’я Скліфосовського, відкрили пам’ятник хірургу. Також у полтавському мікрорайоні Яківці є провулок, названий на його честь.

Полтавська обласна лікарня імені М. Скліфосовського
Антон Семенович Макаренко
На Полтавщині Антон Макаренко прожив більше 25 років. Саме тут створив свою "Педагогічну поему". А ще – здійснив педагогічний дослід, який не має подібних. 1988 ЮНЕСКО визнало Антона Семеновича одним з чотирьох видатних педагогів світу поряд з Джоном Джуї, Георгом Кершенштейнером та Марією Монтессорі.

Антон Семенович Макаренко
Народився письменник і педагог на Сумщині. 1917 із золотою медаллю закінчив Полтавський учительський інститут. А вже за три роки, у свої 32, Макаренко приймає пропозицію Полтавського відділу народної освіти організувати і очолити колонію для безпритульних і неповнолітніх правопорушників. За місяць відкриває її у селі Ковалівка Полтавського району в колишньому поміщицькому маєтку.
Розпочавши такий педагогічний експеримент, Макаренко зумів перетворити потенційних злочинців на організованих, свідомих і активних членів суспільства. Основа методики Макаренка – це виховний колектив, в якому діти пов'язані дружніми, побутовими та діловими цілями. Саме ця взаємодія служить комфортним середовищем для розвитку особистості.
"Будь-яка робота в класі завжди є одночасно роботою і виховною, але зводити виховну роботу тільки до навчальної не можна", − говорив педагог.

О.М.Горький і А.С.Макаренко з групою вихованців колонії
Макаренко вважав, що спілкування педагогів і учнів має базуватися на дружніх взаєминах, повазі вчителя до учня, вірі в його сили і можливості.
Антон Макаренко розробив теорію дитячого колективу. Розкрив основні його ознаки, визначив стадії розвитку, шляхи формування і методику використання виховних можливостей колективу.
Педагог прожив 51 рік, помер і похований у Росії.
1988 року у селі Ковалівка Полтавського району року на місці, де 1921–1925 була дитяча трудова колонія, відкрили музей-заповідник Макаренка. Його іменем названі низка навчальних закладів в Україні.