РФ атакувала Харків дронами, Німеччина погодила постачання в Україну боєприпасів — головні новини ранку 28 березня

РФ атакувала Харків дронами, Німеччина погодила постачання в Україну боєприпасів — головні новини ранку 28 березня

Безпілотник
Уламки російського "Шахеда" після влучання в землю у Харкові, 26 березня 2024 року. Суспільне Харків/В'ячеслав Мавричев

Вночі 28 березня Росія атакувала Харків безпілотниками; ФРН погодила постачання боєприпасів для Києва у три етапи; посли держав Євросоюзу схвалили продовження скасування мита на імпорт сільськогосподарської продукції з України; міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна має отримати західні винищувачі F-16, згідно з раніше встановленими планами та графіками — Суспільне підготувало головні новини ранку 28 березня.

1. Харків вночі 28 березня атакували російські дрони. У місті з 00:00 до 01:30 було чути чотири вибухи.

Перші вибухи пролунали о 00:10 та 00:12, другі — о 01:21 та о 01:22, повідомляли кореспонденти Суспільного.

Про рух російських БПЛА Повітряні сили попереджали ще о 23:24 27 березня — дрони летіли з Сумщини на Харківщину. Перший безпілотник РФ над Харковом зафіксували о 00:07, далі пролунали два вибухи.

За даними міського голови Ігоря Терехова, влучання прийшлося у Київському районі.

"Під ударом опинився Київський район міста. Зазнав руйнувань ресторан, а в сусідньому будинку вибито шибки. За попередньою інформацією, жертв та постраждалих немає. На місці працюють відповідні служби", — написав Терехов о 01:11.

Незабаром у Харкові пролунали ще два вибухи.

2. У Німеччині погодили постачання боєприпасів для Києва у три етапи. У межах першого 10 тисяч снарядів з арсеналів Бундесверу будуть в Україні вже найближчими днями.

Про це повідомив глава ситуаційного центру України при міністерстві оборони Німеччини, генерал-майор Крістіан Фройдінґ в інтерв'ю виданню DW.

Посадовець поінформував, що в Берліні погодили 3 етапи із забезпечення ЗСУ боєприпасами:

  • перший — 10 тисяч артилерійських боєприпасів надійдуть "найближчими днями";
  • другий — Німеччина підтримає ініціативу Чехії та покриє витрати на закупівлю 180 тисяч снарядів, про що говорив міністр оборони Борис Пісторіус. Ці снаряди передадуть Україні в другій половині 2024 року;
  • третій — на довгострокову перспективу. У межах цього етапу Німеччина уклала двосторонню угоду (без уточнення, з якою саме країною) про постачання Україні ще 100 тисяч снарядів. Їх надаватимуть із 4 кварталу 2024 року.

Контекст: 17 лютого Петр Павел оголосив на Мюнхенській конференції, що Чехія знайшла 800 000 снарядів, готових для закупівлі за межами Європейського Союзу. Політик уточнив, що боєприпаси можна доставити протягом кількох тижнів, але для цього потрібне фінансування. До чеської ініціативи приєдналась низка європейських країн. Зокрема Нідерланди, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Німеччина, Литва та Ісландія.

3. Посли держав Євросоюзу схвалили продовження скасування мита на імпорт сільськогосподарської продукції з України.

Про це повідомило головування Бельгії в Раді ЄС у соцмережі X.

"Посли Європейського союзу домовилися про новий компроміс щодо розширення торгових заходів для України, забезпечивши збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС", — мовиться у повідомленні.

При цьому уточнюється, що тепер ініціативу представлять Європарламенту "для швидкого досягнення угоди".

Як пише "Радіо Свобода" з посиланням на неназваного чиновника, посли Євросоюзу схвалили продовження лібералізації торгівлі з Україною за умови, що квоти та мита в рамках захисного механізму будуть запроваджувати враховуючи обсяги імпорту не лише у 2022 та 2023 роках, а й у 2021.

Контекст: Безмитне ввезення української сільгосппродукції до ЄС діє з червня 2022 року. Наприкінці січня Єврокомісія виступила із пропозицією продовжити його ще на рік. Ці заходи продовжували й у 2023 році. 20 березня ЄС продовжив скасування мит та квот на імпорт української сільгосппродукції до 5 червня 2025 року.

4. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна має отримати західні винищувачі F-16, згідно з раніше встановленими планами та графіками.

Про це очільник дипломатії повідомив під час онлайн-брифінгу для світових ЗМІ 27 березня, передає "Інтерфакс-Україна".

"Спочатку планувалося, що F-16 з'являться у повітрі України в середині літа. Сьогодні все йде за планом. Проте, звичайно, це дуже складне та заплутане питання, тому ніколи не знаєш, як усе може змінитися. Але наразі графік такий", — сказав Кулеба.

Міністр зазначив, що, за його даними, підготовка "пілотів проходить добре".

Очільник дипломатії підкреслив важливу роль та зусилля партнерів, які допомагають у проведенні навчання українських льотчиків та інженерів.

"Звичайно, буде потрібно ще більше тренувань, не тільки для пілотів, а й для інженерів та технічного персоналу, оскільки перехід від літаків радянського типу до літаків західного типу потребує серйозних змін у всьому, в освіті, логістиці, філософії повітряного бою", — додав глава МЗС.

Контекст: У лютому речниця Нацгвардії Аризони Ерін Ханніган оголосила, що перші чотири українські пілоти планують завершити навчання на винищувачах F-16 до літа.

5. Депутати Сейму Литви проголосували за правки до закону щодо публічних закупівель, які передбачають дозвіл організаціям придбати та використовувати для випробувань або передавати в інші держави дрони, що використовують компоненти китайських виробників.

Про це повідомило видання Irytas.lt.

Як зазначається, після обговорення відповідний проєкт підтримали 75 парламентарів, двоє утрималися, і жоден не виступив проти.

"Пропозиція передбачає, що організації можуть передати закуплені БПЛА з китайськими компонентами на підтримку України, яка бореться з російською агресією. Через нестачу снарядів та зброї в Україні дрони стали важливою частиною військових дій", — пишуть журналісти.

Як вказали ініціатори проєкту, поки що організації не можуть придбати товари, виробник чи контролююча особа яких зареєстровані у Китаї, оскільки їх вважають ненадійними, навіть якщо ті використовуються лише для тестування або передачі у підтримку іншим державам.

Контекст: Литва вже розробила план довгострокової підтримки України. На 2024-2026 роки заплановано 200 мільйонів євро військової допомоги. 22 березня в Україну прибули системи протидії БПЛА, які передала Литва.

На початок