Голова Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха розповів, що законопроєкт про економічне бронювання від мобілізації допрацьовують, обговорюють з урядом та Офісом президента. У Верховну Раду його планують подати у квітні. Закон має забезпечити фінансування ЗСУ та встановити передбачуваність бізнесу в Україні.
Про це Наталуха повідомив у коментарі кореспондентці Суспільного на конгресі "Реформа системи публічних фінансів – шлях до Відновлення України" 25 березня.
Наталуха розповів, як іде підготовка до подання законопроєкту. Комітет ВР працює з бізнес-асоціаціями, аби зрозуміти їхню позицію й отримати їхній фідбек щодо того, чи працює ця модель, чи вона для них буде ефективною. Паралельно працює юридична команда, яка напрацьовує тіло законопроєкту. Були зустрічі з Кабміном та ОП, планується бесіда з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем. Комітет ВР подасть свій законопроєкт у квітні — імовірно, у перший або другий тиждень місяця.
Наталуха додав, що в планах уряду та ВР різні пріоритети, які вони бачать у цьому законопроєкті.
"Якщо в моделі уряду пріоритетна задача — це вибілити заробітні плати і коштом цього збільшити податкові надходження, то в нашій моделі передбачається податковий військовий збір, коштом чого ми хочемо направляти більше грошей для ЗСУ. Наше завдання — саме й зробити так, щоб урівняти можливість для всіх роботодавців забронювати критичних для них працівників, незалежно від того, скільки цей працівник отримує і на якій посаді він знаходиться", — сказав очільник комітету.
За словами Дмитра Наталухи, ідея бронювання полягає в тому, щоби забезпечити подальше фінансування ЗСУ. Питання економічного бронювання — не про те, щоб врятувати когось персонально, а про те, щоб дати передбачуваність бізнесу, щоб він продовжував функціонувати, продовжував сплачувати податки, з яких утримуються ЗСУ. До того ж це зафіксує надходження іноземної валюти, яке зараз падає в ІТ-сфері. Іноземці побоюються, що якщо наймуть українську команду, зовсім скоро її можуть мобілізувати, і фірма залишиться без працівників. Тож віддають перевагу Польщі, Угорщині, Індії.
Раніше Наталуха говорив, що розмір військового збору за одного заброньованого в проєкті ВР становить 20 тисяч гривень. Під час конгресу 25 березня він пояснив, чому стільки:
"З одного боку, 20 тисяч грн — це середня заробітна плата по країні, згідно З Держстатом. З іншого боку, work.ua наводить середню зп 19 тисяч грн. Мінімальне грошове забезпечення військовослужбовця, який не виконує бойові розпорядження, — 20 100 грн. Тому ці три цифри в середньому дають 20 тисяч. Це військовий збір. Його сплата не перерозподіляється на місцеві бюджети, на інші джерела на відміну від 35 тис [це сума зарплати, яка має бути в заброньованого за версією законопроєкту від ОП — ред.], які 100% через ПДФО ідуть на місцеві бюджети".
Голова Advanter Group, доктор економічних наук Андрій Длігач розповів у коментарі кореспондентці Суспільного, скільки потрібно людського капіталу для стійкості економіки і, відповідно, стабільного фінансування ЗСУ.
"Для того, щоб бізнес відплачувати податки і продовжував фінансувати наші Збройні сили, потрібно, щоб бізнес зберіг ключовий капітал. А що є ключовим капіталом? Це людський капітал. Наше моделювання показало, що якщо продовжиться мобілізація і якщо ще 15% чоловіків із тих, хто може підняти призов, будуть мобілізовані з бізнесу, почнуться такі процеси в економіці, що призведуть до катастрофічного скорочення оборотів бізнесу", — говорить експерт.
Відповідно, за підрахунками Длігача, максимум можна мобілізувати ще 15% працівників, це близько 300 тисяч людей.
"Для того, щоб правильно спрацювала ця логіка економічної стійкості, потрібне економічне бронювання, — продовжує Длігач. — Логіка економічного бронювання — це забронювати ключовий персонал бізнесу, що дасть можливість ще додатково залучити до державного бюджету близько 160 млрд гривень. Відповідно, і державний бюджет отримує ресурси, якими можна посилювати грошове забезпечення військовим, й економіка залишиться стійкою".
Фахівець звертає увагу, що нині не будь-який бізнес має можливість забронювати персонал. Дуже складно або неможливо зробити для малого чи мікробізнесу. Тож потрібна прозора й ефективна система бронювання, щоб бізнес будь-якого розміру зміг зберегти свій ключовий кадровий потенціал.
На думку Длігача, обидві моделі законопроєкту — від ВР та ОП — можна поєднати, щоб кінцевий закон був якомога якіснішим.
У січні ЗМІ повідомляли, що в Україні можуть змінитися правила бронювання військовозобовʼязаних, зокрема критерієм для цього може стати сплата податків з офіційної зарплати чи доходів. Джерела Суспільного повідомили, що така ідея дійсно обговорюється. Водночас наразі офіційно її не виносили на обговорення ані комітету з нацбезпеки, ані владної фракції.
