Бангладеш збирається дозволити страту для засуджених ґвалтівників після кількох тижнів протестів проти сексуального насильства в країні. Уряд вже ухвалив рішення і документ лише залишається підписати президенту. Однак правозахисники підкреслюють: проблема не в покаранні за зґвалтування, а в тому, що такі справи вкрай складно довести до суду в азійській країні через упередженість до жінок і невміння правоохоронних органів працювати зі справами гендерного насильства.
З чого все почалося
5 жовтня сотні бангладешців вийшли на протести після оприлюднення відеоролику, на якому видно, як кілька чоловіків роздягаються і нападають на жінку зі спільноти у південному районі країни Ноакхалі. Кліп поширився у соціальних мережах, привернувши увагу активістів, які заявили, що лише крихітний відсоток жертв сексуального насильства може сподіватися на справедливість у Бангладеш. Водночас уряд досі не ухвалив давно обіцяних законів про сексуальні домагання і захист свідків. Жінки країни не мають адекватного доступу до психосоціальних послуг, коли звертаються за допомогою.
Читайте також: "ООН назвала найсерйознішу проблему світу у сфері прав людини"
Згідно з розслідуванням Національної комісії з прав людини, серед нападників на жертву у Ноакхалі був чоловік, який раніше, нібито, зґвалтував іншу жінку на відео під дулом пістолета.
"Кожного разу, коли жінка заперечувала або відмовлялася, вся його команда погрожувала їй груповим зґвалтуванням", — сказав директор комісії з розслідування Аль Махмуд Файзула Кабір.
Жінка повідомила, що чоловіки фільмували напад, а потім погрожували їй його публікацією понад місяць, вимагаючи у неї гроші і секс. Коли вона відмовилася, вони опублікували відео. Комісії з регулювання електрозв'язку країни не вдалося видалити ролик. Жінка сказала: "Моє життя вже зруйноване. Я зараз хвилююся про своїх дітей, особливо про дочку". У цій справі затримали 8 осіб.
За даними місцевої правозахисної організації Ain-o-Salish Kendra, у період з січня по вересень 2020 року у Бангладеш було зареєстровано близько тисячі випадків зґвалтування, з них — 200 групових. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International в Бангладеш заявила, що нові "тривожні кадри демонструють жахливе насильство, якому регулярно піддаються бангладеські жінки" і закликала до ретельного і неупередженого розслідування.
Паралельно розпочалися протести й у сусідній Індії через зґвалтування дівчини-підлітка з касти далітів (або парійЗ санскриту буквально "пропащий, занепалий", найменування для найнижчих, позаварнових верств населення Індії. Узагальнене означення для індійських позаварнових каст дітей від неналежних шлюбів.), які є "недоторканими", чотирма односельцями з вищої касти.
Розвиток протестів
Протестувальники закликали до відставки міністра внутрішніх справ Асадуззамана Хана через нездатність уряду розв'язати проблему тривожного зростання сексуального насильства щодо жінок і дівчаток.
"Бангладеським жінкам набридла жалюгідна нездатність уряду боротися з неодноразовими зґвалтуваннями та сексуальними посяганнями. Уряд Бангладеш має, нарешті, виконати свої порожні обіцянки і прислухатися до закликів активістів прийняти істотні заходи у боротьбі з сексуальним насильством і підтримати тих, хто вижив", — сказала директорка правозахисної організації Human Rights Watch у Південній Азії Мінакші Гангули.
Читайте також: "У Франції троє чоловіків напали на дівчину за те, що вона була у спідниці"
6 жовтня у столиці Бангладеш Дацці демонстранти вступили у сутичку з поліцією під час маршу до офісу прем'єрки шейха Хасіни Вазед, у результаті чого кілька осіб отримали поранення. Студенти Університету Дакки і деякі протестувальники лівого спрямування скандували "ганьба Хасін" і закликали її піти у відставку, що є рідкісним проявом непокори в країні, де відкрита критика уряду є рідкістю.
Бангладеська правозахисна організація опублікувала оновлені дані, за якими 907 жінок або дівчаток були зґвалтовані за 9 місяців 2020 року. Понад 200 з цих випадків насильства були груповими, деякі — смертельними. Більшість з тих жінок, яким вдалося вижити, не повідомляли про напади, тож ці дані не є точними. Також правозахисники зазначили, що ті, хто звертаються до поліції через сексуальне та інше гендерне насильство, часто стикаються з упередженістю і відмовою у порушенні справи.
"Коли жінки приходять до поліції, спочатку поліція їй не вірить. Вони соромлять її. Справа починається з невіри. Поліція часто налаштована негативно. Багато поліцейських не знають, як вести справи про гендерне насильство", — кажуть правозахисники і юристи.
Смертна кара
12 жовтня уряд Бангладеш заявив, що збирається дозволити страту для засуджених ґвалтівників. Так, він затвердив поправку, яка змінює максимальне покарання для таких громадян з довічного ув'язнення до смерті. Нове положення набуде чинності після його підписання президентом Абдулом Хамідом, що є формальним кроком.
"Без сумніву, закон буде стримувальним фактором для таких сумнозвісних злочинів, тоді як ми одночасно докладемо всіх зусиль для прискорення судового процесу у справах про зґвалтування у відповідних судах", — сказав міністр юстиції Анісул Хук.
Водночас правозахисники наголошують, що уряд має дослухатися до активістів й ухвалити більш конструктивні заходи у боротьбі з насильством, оскільки, за даними Human Rights Watch, у Бангладеш вкрай мало обвинувальних вироків за зґвалтування, тож нове покарання навряд чи отримає широке застосування. Правозахисники знову наголосили, що жертви стикаються з безліччю труднощів у разі повідомлення про сексуальні злочини та порушення судових справ проти ймовірних нападників, тож боротися потрібно, у першу чергу, саме з цим.
