Приморський районний суд Одеси відхилив заяву обвинувачення щодо залучення батьків загиблого Івана Кузнєцова як потерпілих у справі Сергія Стерненка. Про це повідомляє кореспондентка Суспільного з судового засідання.
Головуючий суддя Сергій Кічмаренко зазначив, що заява щодо залучення будь-яких людей у судовий процес в якості потерпілих може бути подана тільки під час підготовчих засідань. Під час стадії слухання справи по суті подібні заяви суд не може розглянути та залучити до справи.

Представник потерпілих Богдан Бівалькевич заявив, що намагався відновити права батьків та загиблого Івана Кузнєцова як потерпілих.
"На жаль, суд обмежився тими рамками, які були встановлені у досудовому розслідуванні. За незрозумілими причинами, на досудовому розслідуванні батьки людини, яка загинула, не були визнані потерпілими. Я не уявляю, у якому суспільстві це можливо, у якому слідчому органі це можливо?!" — поділився Бівалькевич.
Адвокат Хачатур Тумасян зазначив, що батьки загиблого мають інвалідність і не могли з’являтися на судові засідання, які раніше проходили у Києві.

Адвокати колишньої дружини та вдови Кузнєцова також подали цивільні позови з вимогою виплатити компенсацію за моральний і матеріальний збиток. За моральну шкоду жінки вимагають від Стерненка по мільйону гривень. За матеріальну – кожна з них просить по 1 мільйон 364 тисяч 540 гривень. Загальна ціна позову становить 2 мільйони 138 тисяч 540 гривень.

Попередніх адвокатів Сергія Стерненка на засіданні 9 жовтня не було. Замість них виступав захисник Вадим Оксюта.
Оксюта просив суд відкласти засідання. Адже вступну промову, яку повинні оголосити кожна зі сторін справи, готував інший адвокат Стерненка. А він зараз "можливо заражений COVID-19", тому його і немає на засіданні. Суддя погодився.
Також Оксюта заявив, що зі сторони обвинувачення нібито є умисний "перекос" аби звинуватити Стерненка за двома статтями, які йому інкримінують.

"Таке враження, що зараз вони такими деструктивними процесуальними діями хочуть нав’язати неправильну дію, створити ілюзію, що суд щось їх не задовільняє. Щойно представник сказав, що вони подавали на досудовому розслідуванні якесь клопотання, і їм відмовили, не надаючи жодного доказу, і прокурор це не спростував і не підтвердив," — зауважив Оксюта.
Прокурор Ігор Піщевят у залі суду зачитав стислу частину обвинувального акту. Згідно із документом, Сергія Стерненка обвинувачують у вбивстві та інкримінують ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України — незаконне носіння холодної зброї.

"Обвинувачується в тому, що він маючи при собі носіння холодної зброї на початку травня 2018 року в м. Одеса придбав складений ніж з маркуванням, який носив при собі без передбаченого законом дозволу та з використанням якого 24.05.2018 близько 23 години вчинив умисне вбивство Кузнєцова," — зазначив прокурор.
Під час засідання Сергій Стерненко заявив, що переконаний, що цим судовим процесом можливо змінити судову практику і підхід правоохоронних органів до питань щодо необхідної оборони.
"Мені неприємно, звісно, що такий процес сьогодні є, ці цивільні позови мені також неприємні, мені неприємні безпідставні звинувачення. Але, все ж таки, це краще, аніж тут мої батьки приходили на судові засідання і плакали за тим, що їхнього сина вбив Іван Кузнєцов. У Кузнєцова не вийшло мене вбити, тому сьогодні я отримаю цивільні позови," — прокоментував Сергій.
Суд також погодив новий порядок наступних засідань у наступному порядку:
- Допит обвинуваченого;
- Вивчення доказів обвинувачення;
- Допит свідків;
- Допит потерпілих.
Наступні засідання призначили на 29 жовтня, 6 листопада та 13 листопада.
Що відомо
- 24 травня 2018 року на екслідера одеського "Правого сектору" Сергія Стерненка напали двоє чоловіків. Захищаючись, він смертельно поранив одного з них ножем. Ножові поранення були і в самого Стерненка, і в другого нападника.
- У травні Стерненка викликали до Служби безпеки. Його прибічники влаштували акцію на його підтримку. В СБУ повідомили, що виклик не пов’язаний з оголошенням Стерненку про підозру. А пізніше сам Стерненко сказав, що йому надали статус потерпілого.
- 7 червня екслідер одеського осередку "Правого сектору" Сергій Стерненко повідомив, що його як свідка викликають в СБУ для вручення підозри.
- 11 червня слідчі СБУ висунули підозру в умисному вбивстві та незаконному поводженні зі зброєю.
- 15 червня суд призначив екслідеру одеського осередку "Правого сектора" Сергію Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 діб. Засідання супроводжувалося сутичками з поліцією та перекриттям вулиці під будівлею суду.
- Сам Стерненко одразу заявляв, що його захист буде оскаржувати запобіжний захід.
- Київський апеляційний суд відмовив захисту Стерненка у відводі прокурора, після чого оголосив перерву на тиждень. Усього адвокати подали близько 9 клопотань, а сам підозрюваний наголосив, що вони можуть звернутися до Європейського суду з прав людини.
- 6 серпня Стерненку змінили запобіжний захід на нічний домашній арешт.
- 22 вересня закінчився нічний домашній арешт Сергія Стерненка. Також захист підозрюваного хотів повернути справу до Києва. Однак Верховний суд не задовольнив повторне клопотання про передачу справи з Приморського районного суду Одеси до Шевченківського суду столиці. Стерненко прокоментував судове рішення, зазначивши, що вважає його "знущанням зі здорового глузду".
- 24 вересня суд у справі Сергія Стерненка перенесли. На початку засідання захист Стерненка подав клопотання про розгляд справи у складі трьох суддів. Також підозрюваний просив відкласти засідання, оскільки колегію суддів "призначили занадто швидко", а більшість адвокатів не встигли приїхати. Утім суд відмовив у клопотанні. Натомість прокурор вимагав відправити Сергія Стерненка до СІЗО.
- 29 вересня Приморський районний суд обрав Сергію Стерненку новий запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем проживання в Києві. Про це стало відомо під час судового засідання. Суд своїм рішенням відновив запобіжний захід, який закінчився 22 вересня.