Штори, канцтовари, подарунки вчителям. Чи законні шкільні побори з батьків і як захиститися

Штори, канцтовари, подарунки вчителям. Чи законні шкільні побори з батьків і як захиститися

Ексклюзивно
Штори, канцтовари, подарунки вчителям. Чи законні шкільні побори з батьків і як захиститися Колаж, Суспільне

У навчальних закладах України досі залишається традиція збору грошей з батьків на подарунки вчителям, організацію свят, роботу охорони, прибирання, канцелярські товари, підручники тощо. Багато чого з довгого списку щомісячних поборів батьки вважають непотрібним і розцінюють, як непрямі хабарі школам. Батьки пояснюють: дуже часто здача "зайвих", на їхню думку, коштів, є ініціативою батьківського комітету, а не шкільних адміністрацій або окремих вчителів. Суспільне розбиралося, хто відповідає за організацію шкільного бюджету, чи законні таки побори й як захиститися від тиску з боку вчителів і батьківського комітету у фінансових питаннях.

Тиск на батьків

Матір двох дітей Ксенія (ім'я змінено) розповідає, що у їхній школі Дарницького району Києва батьків дуже активно залучають до шкільного життя, зокрема, наполягають на тому, аби вони самостійно і власними спецзасобами прибирали класи.

"Потім раптом постало питання купівлі жалюзі. На той момент батьківський комітет вже сформувався і вони "рулили" процесом через Viber. Просто написали, що треба здати гроші на жалюзі — по 150 гривень з дитини", — розповідає жінка.

За її словами, на батьківських зборах вчителька заявила, що підручники від держави "не дуже хороші, тому потрібно здати гроші на якісні" і зібрали по 550 гривень "з дитини". Водночас за понад місяць Ксенія бачила на власні очі лише чотири тоненьких зошити із вправами та старі підручники. Також вчителька просила батьків здати гроші на паперові рушники, антисептики, серветки, миючі засоби.

"Ми здали десь по 150 гривень з дитини на це + прибиральниця. Я не витримала в той момент, коли почали збирати гроші на День вчителя. Це була ініціатива цих же активних мам, але вони обмовилися, що "за досвідом минулих класів". Тобто хтось в школі сказав, що треба так зробити — дарувати конверт. Я спитала, чи можна здати менше, ніж запропонована сума, мені у такій формі відповіли, що "ні, і ми жодних особливих умов до себе не отримаємо". Власне один батько ще обурився цим збором грошей, і його колективно "задавили", як і мене з моїм проханням", — ділиться жінка.

Також у школі її дітей мають намір створити фонд класу, куди будуть регулярно здавати по 200 гривень щомісяця на прибиральницю, туалетний папір, мило, паперові рушники, обслуговування принтера, папір, канцтовари та інші "непередбачувані витрати", зокрема День козацтва "для хлопчиків", День весни "для дівчат", дні народження дітей, Новий рік і день народження класного керівника. На думку Ксенії, проблема в тому, що не лише вчителі тиснуть на батьків, а "батьки тиснуть на інших батьків".

Читайте також: "Штучний розподіл". У чому проблема шкільних уроків праці та як відстоювати права учнів

Матір першокласниці Ольга розповідає, що у школі її доньки з батьків збирали гроші на друковані зошити (600 гривень), прикраси для класу, жалюзі, групу продовженого дня, а також квіти і подарунки на День вчителя і день народження класної керівниці, яка до того "пояснила, що подарунків і грошей вона не прийме і сприйме їх як образу". Утім, активних батьків це не зупинило й вони все одно збирали гроші, вирішивши, що вчителька "відмовляється з ввічливості".

"Я не розумію, чому потрібно здавати гроші на друковані зошити. Якщо я не можу заплатити за них, — моя дитина буде сидіти на уроках без справ, ніхто не допоможе. Якщо цієї методички немає — з дитиною просто не займаються", — пояснює Ольга.

Жінка каже, що їй не хочеться, аби на уроці її дитина відчувала утиски, тому готова здати будь-які гроші, аби "інші батьки не чіпали її родину і не брали участі в їхньому житті".

"Можна сказати, що відкупаємося грошима. Побори, переважно, ініціюють самі батьки", — додає Ольга.

Хто відповідає за шкільні бюджети

Міністерство освіти і науки України заявляє, що питання матеріально-технічного та фінансового забезпечення навчальних закладів належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

"Питання управління закладами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм, організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення віднесено до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов", — ідеться у відповіді МОН на запит Суспільного.

Згідно з нею, керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність. Водночас зазначається, що заклади освіти мають звітувати перед суспільством, а "прийом благодійних внесків від фізичних і юридичних осіб відбувається виключно на добровільній основі із обов’язковим оформленням відповідної документації та відображенням у бухгалтерському обліку закладу освіти".

Крім того, заклади освіти зобов'язані формувати відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднювати таку інформацію на своїх вебсайтах, а у разі їх відсутності – на вебсайтах своїх засновників. Також на таких сайтах має бути оприлюднений:

  • кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів;
  • інформація про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості;
  • інформація про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

Як боротися з тиском

У Міністерстві освіти і науки у відповідь на запит Суспільного наголосили, що у разі тиску адміністрації школи на батьків щодо збору коштів потрібно негайно звернутися до органів управління освітою та правоохоронних органів.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов наголошує, що батьки мають повне право не здавати гроші без будь-яких пояснень і зазначив, що куди частіше на батьків тиснуть батьківські комітети, аніж адміністрації навчальних закладів.

"Є стаття Кримінального кодексу, яка називається "Вимагання"Стаття 189. Вимагання. 1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.. Я розумію цю ситуацію, але хабарництво і вимагання завжди мають дві сторони: той, хто дає і той, хто бере. Якщо не будуть давати — не стануть вимагати. Ці всі речі, які, на жаль, відбуваються у школах, пов'язані з тим, що багатьом батькам простіше віддати якісь гроші і вважати, що їхній батьківський обов'язок на цьому виконаний", — пояснює Горбачов.

Він зазначив, що батькам слід більше уваги звертати на те, як їхня дитина почувається у школі психологічно і допомагати їй долати труднощі, а "колір фіранок, стін або крутий гаджет — не є головним". Горбачов додав, що у випадку прямого вимагання грошей батькам слід звертатися до поліції із відповідною заявою.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди