Перехід в ПЦУ, грип та ГРВІ, чемпіонка України. Головні новини Рівного та області 5 лютого

Перехід в ПЦУ, грип та ГРВІ, чемпіонка України. Головні новини Рівного та області 5 лютого

Басів Кут, вид на Щасливе
Вид з озера Басів Кут на мікрорайон На щасливому. Фото: Суспільне Рівне

Новини та події Рівного та Рівненської області 5 лютого 2024 року: фото, відео, коментарі, які вдалось зібрати Суспільному.

Через перевищення епідпорогу ГРВІ 40 закладів освіти Рівненщини перевели на дистанційне навчання

На Рівненщині станом на 5 лютого зросла кількість захворювань на грип та ГРВІ. За минулі сім днів до лікарів звернулося 13,3 тис. хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції. Це на 40% більше ніж за попередній тиждень.

Про Суспільному повідомила завідувачка відділу епіднагляду та профілактики обласного центру контролю та профілактики хвороб Юлія Терентьєва:

"На стаціонарному лікуванні з діагнозом ГРВІ, в тому числі COVID-19 перебувало 229 осіб, зареєстровано один летальний випадок від вірусу грипу А в Костопільській ТГ. Рівень захворюваності відповідає високому рівню інтенсивності і перевищує епідемічний поріг на 89,4%".

Через ускладнення епідситуації у громадах, з 5 лютого 40 шкіл Рівненщини перевели на дистанційну форму навчання, один заклад — на карантині, 18 – на змішаній формі навчання.

"Краще вакцинуватися, ніж хворіти": у Рівному онкохворих безоплатно вакцинували від грипу

У Рівному 5 лютого безплатно щеплювали від грипу онкохворих та лікарів. Пункт вакцинації організували в обласному протипухлинному центрі. Також пацієнтів вакцинували від дифтерії, правця та COVID-19.

Про це Суспільному розповів сімейний лікар Віктор Сержанюк.

Оновлений прогноз погоди на 6 лютого

Завтра, 6 лютого, на Рівненщині, за даними обласного центру з гідрометеорології, хмарно з проясненнями. Вночі та вранці — мокрий сніг, слабке налипання мокрого снігу; вдень — дощ; на окремих ділянках доріг — ожеледиця. Вітер — західний, 7-12 м/с, пориви — 15-20 м/с.

Температура по області: вночі — від 2° морозу до 3° тепла, вдень — 2°-7° тепла; у Рівному: вночі — в межах 0°, вдень — 5°-7° тепла.

На фронті загинули Олександр Бочилюк, Віктор Русило та Віктор Боровик з Рівненщини

На війні проти РФ загинули військові з Рівненщини. Це Олександр Бочилюк з Радивилівської громади, Віктор Русило — з Великоомелянської, Віктор Боровик — з Немовицької.

Про смерть військовослужбовців повідомили у Facebook тергромад.

Олександр Бочилюк

Олександр Бочилюк родом із Радивилівської громади Дубенського району. 49-річний молодший сержант вступив до лав ЗСУ в липні 2022 року. Чоловік помер 2 лютого 2024 року на Донеччині.

Віктор Русило

Віктор Русило — житель села Грушвиця Перша Рівненського району. Військовий загинув внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання під Бахмутом на Донеччині.

Віктор Боровик

Віктор Боровик проживав у селі Немовичі Сарненського району. 51-річний чоловік загинув під час бойових дій на Херсонщині.

Про час та дату поховання повідомлять додатково.

Головні новини Рівного та області 5 лютого
Фото з Facebook тергромад

У селі Заріцьк, що на Рівненщині, провели збори щодо переходу з УПЦ МП в ПЦУ. Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці Дмитро Мельник повідомив, що змінювати конфесійне підпорядкування він не буде.

Суспільне побувало на зборах, де вирішували питання про перехід.

Священника на Рівненщині суд визнав винним у керуванні напідпитку

Священника з Рівненщини суд визнав винним у керуванні BMW X5 в стані сп'яніння. Йдеться про настоятеля Свято-Ольгіївської парафії УПЦ в Дубенському районі. Йому присудили штраф — 17 тисяч гривень та позбавили права керування автомобілем на рік.

Про це йдеться у постанові Дубенського райсуду.

Згідно з нею, 21 грудня 2023 року о 14:55 зупинили водія на BMW X5. За кермом автомобіля був настоятель Свято-Ольгіївської парафії УПЦ в Дубенському районі. На місці Alcotest Drager показав 0,89 проміле. Поліцейські склали протокол за керування у стані алкогольного сп'яніння.

Настоятель дій поліцейських не оскаржував. Його адвокат подав клопотання про розгляд справи в суді без участі свого підзахисного.

Дубенський районний суд визнав священника винним у вчиненні адмінправопорушення та призначив йому штрафу у розмірі 17 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. А також залишив за настоятелем право на апеляцію.

У Рівному безкоштовно обстежують на рак шкіри

Жителі Рівненщини з 5 лютого можуть безкоштовно пройти огляд на раннє виявлення раку шкіри. Обстеження роблять в обласному шкірно-венерологічному диспансері.

Про це повідомили у Facebook медзакладу.

Безкоштовні скринінгові огляди організували в рамках заходів з ранньої діагностики онкологічної патології.

"Серед усіх онкологічних захворювань саме рак шкіри — на третьому місці за частотою випадків виявлення в українських чоловіків після раку легень та передміхурової залози та на другому місці у жінок після раку молочної залози. Рак шкіри – це серйозний стан, який вимагає своєчасного виявлення та лікування", — йдеться у повідомленні.

Безкоштовні скринінгові огляди з раннього виявлення раків шкіри робитимуть 5-9 лютого з 8:00 до 19:00 за адресою: м.Рівне, вул. Пересопницька, 7.

Ознаками раку шкіри є:

  • зміни у формі, розмірі або кольорі невусів;
  • поява нових виступаючих ділянок на шкірі: нові виразки, вузлики чи утворення на шкірі;
  • виразки, які не заживають протягом тривалого часу;
  • зміни в текстурі шкіри або її забарвленні: шкіра стає шорсткою, лущиться або утворюється кірка, з’явилося потемніння, червоні чи білі плями;
  • зміни в чутливості шкіри: біль чи неприємні відчуття на шкірі.

Можливі температурні рекорди: яку погоду прогнозують на 6-9 лютого на Рівненщині

На Рівненщині в найближчі дні очікують перепади температур, сніг, мокрий сніг та дощ. До кінця першої декади лютого в область буде надходити тепле повітря з Середземномор'я, можливі температурні рекорди.

Про це інформує обласний центр з гідрометеорології у прогнозі погоди на 6-9 лютого.

У вівторок, 6 лютого, погоду визначатиме тепла ділянка холодного фронту. Збережеться хмарна погода з проясненнями. Вночі та вранці — мокрий сніг, слабке налипання мокрого снігу, вдень — дощ, на окремих ділянках доріг — ожеледиця. Вітер — західний, 7-12 м/с, пориви — 15-20 м/с. Температура: вночі — від 2º морозу до 3º тепла, вдень — 2-7º тепла.

7 лютого Рівненщина опиниться під впливом чергового циклону із заходу Європи. Очікують невеликий короткочасний дощ. Вітер — західний, 9-14 м/с, пориви — 17-22 м/с. Температура: вночі — 2-7º тепла, вдень — 5-10º тепла.

Зона теплого фронту 8 лютого зумовить хмарну погоду з проясненнями. Очікується невеликий мокрий сніг, на окремих ділянках доріг — ожеледиця. Вітер — північно-західний, 7-12 м/с, місцями пориви — 15-20 м/с. Температура: вночі — від 2º морозу до 3º тепла, вдень — 0-5º тепла.

У п'ятницю, 9 лютого, погоду формуватиме черговий циклон з Атлантики та пов’язані з ним розділи. Вони принесуть на Рівненщину сніг та мокрий сніг вночі, вдень — дощ, в північних районах — з мокрим снігом. Температура: вночі — від 3º морозу до 2º тепла, вдень — 3-8º тепла.

Легкоатлетка з Рівненщини стала чемпіонкою України з бігу на 3 000 метрів

Легкоатлетка з Рівненщини Катерина Комар стала чемпіонкою України серед молоді в бігу на 3 000 метрів з перешкодами. А також — завоювала бронзу у складі збірної області серед дорослих.

Про це 4 лютого повідомили у Facebook Сарненської ДЮСШ.

Чемпіонат України з легкої атлетики відбувся в Києві 2-4 лютого. Катерина Комар із Сарненської громади посіла перше місце в бігу на 3 000 метрів з перешкодами серед молоді. Також спортсменка здобула бронзу в складі Рівненської області в естафеті 4 х 400 м.

“Це був один із тих стартів, емоції після якого переповнюють. Піднявшись двічі на п'єдестал пошани, ставши чемпіонкою України серед молоді та бронзовою призеркою серед дорослих. Мій найкращий тренер, завдяки кому я є такою, можу перемагати. Він, як ніхто — завжди вірить в мене та мої сили більше, ніж я сама. Дякую вам — Аврамишин Олександр Анатолійович", — написала Катерина Комар у Facebook.

Будівництво та ремонт укриттів: яка ситуація на Рівненщині

На Рівненщині 15% захисних споруд цивільного захисту визнали непридатними до використання, в 1% укриттів — немає безперешкодного доступу. У 2024 році в області планують посилити систему укриттів, зокрема будівництво та капітальний ремонт.

Заступник директора Департаменту цивільного захисту Рівненської ОДА Костянтин Мазяр в етері Українського радіо Рівне розповів готовність об'єктів захисту, що зробили у 2023 році та які плани на 2024-й.

"На сьогодні у нас в області є загальний фонд укриттів у кількості 2255 об'єктів. Щоденно і ретельно здійснюється їх перевірка — за допомогою служби ДСНС, МВС та органів влади. За результатами перевірки, яка відбулася за четвертий квартал з 2023 року, у нас на сьогодні є 1908 укриттів. У відсотковому значенні — 85% придатних укриттів, з них непридатних — 15%, тобто 347", — зазначив він.

За даними Костянтина Мазяра, 43 непридатних укриття належать державі, 173 є комунальними, ще 130 — у колективній формі власності.

"На сьогодні адміністрація, органи місцевого самоврядування й балансоутримувачі укриттів проводять як капітальні, так і поточні ремонти для того, щоб привести укриття яке непридатні в належний стан і використовувати їх за призначенням".

Посадовець повідомив, що у 2023 році на капітальні ремонти укриттів виділили з держбюджету 136,7 млн грн і у територіальних громадах — 68 млн. За ці кошти відремонтували 14 укриттів в області.

"У 2024 році передбачений капітальний ремонт 26 споруд. Передбачено з держбюджету 182 млн грн, а з бюджету громад, попередньо, — 292 млн. Також в області проводяться поточні ремонти. Планується виділення коштів на будівництво або поліпшення восьми споруд. Це кошти з державної субвенції та місцевих бюджетів в обсязі 82,7 млн".

Костянтин Мазяр додав, що на ремонт 18 захисних споруд в області будуть виділені кошти з місцевих бюджетів у розмірі 292 млн. Гроші передбачили у таких громадах:

  • Березнівській;
  • Володимирецькій;
  • Каноницькій;
  • Клеванській;
  • Острозькій;
  • Радивилівській;
  • Рівненській;
  • Старосільській;
  • Шпанівській.

Лірництво хочуть внести до списку ЮНЕСКО. Як на Рівненщині популяризують це мистецтво

Три номінації на включення до списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО Україна вперше подала у 2023 році. Серед них — "Практика з охорони кобзарсько-лірницької традиції", яку популяризують у багатьох регіонах, зокрема й на Рівненщині.

Про унікальність ліри та популяризацію гри на цьому музичному інструменті в області в етері Українського радіо Рівне розповів лірник, фольклорист, дослідник традиційної культури Андрій Ляшук.

Лірництво як мистецтво

"Ліра — це не просто інструмент. Той, хто грає на лірі та виконує пісні — це не просто музикант чи співак. Це дуже глибока, сакральна традиція. Більшу частину репертуару лірників займають духовні канти, псалми та паралітургійний спів. Тобто людина, яка навіть не часто ходить в церкву, може почути важливі речі для себе", — розповів лірник.

Музикант зазначив, що кобзарська пісня і пісня лірника різняться:

"Не все, що можна заспівати під кобзу чи старосвітську бандуру можна заспівати під ліру. Є дуже багато пісень, які можуть виконувати і кобзарі, і лірники, але є суто лірницька традиція. Тому що ліра — це інструмент бордуновий, там не зміниш тональність, коли граєш. Це середньовічна традиція. І лірники виконують ті пісні, які можна покласти на цей акомпанемент".

Чи були серед лірників жінки

Кандидат мистецтвознавства, завідувач лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії Юрій Рибак розповів:

"Виконавців треба сприймати і як носіїв духовних цінностей. Дуже часто в селах, особливо де не було церкви, вони заступали священника. В православній традиції немає жінок, які є священниками. З цього міркування не було жінок й поміж лірниками. І це був тяжкий хліб. Треба було не мати свого господарства, мандрувати тижнями. Жінка — це берегиня домашнього вогню, тому вона мусила бути вдома. Але були жінки стихівничі, їх було чимало. На кобзі жодна жінка не грала. Стосовно лірниці — нібито була одна жінка, яка могла грати, але як виняток".

Хто виготовляє ліри, чи можна навчитися грі на ній

Андрій Ляшук має кілька різновидів лір:

"Є інструмент виготовлений луцьким майстром Віктором Іщуком, це точна копія старосвітської ліри, на якій грав останній волинський лірник Іван Власюк. Інша ліра виготовлена польським майстром. Взагалі в Україні є небагато майстрів, які роблять ці інструменти, до десяти: в Луцьку, у Львові, у Києві, у Харкові. Це на фабриках не виготовляють".

Митець зауважив, що легко опанував ліру, бо мав досвід гри на інших інструментах. Хтось навчається цьому мистецтву в YouTube. Можна звернутися й до тих, хто вже вміє грати:

"Кобзарсько-лірницькі цехи намагаються наслідувати традицію і там можна вибрати собі вчителя. Потім ти отримуєш щось подібне до визвілки, як колись це було. І уже можеш грати сам, ти вже лірник чи кобзар. Ліра — це інструмент струнний і, разом з тим, його можна назвати смичковим, тому що тут є колесо, яке треться по струнах. Воно виконує роль смичка, який безперервно треться. І дві чи більше сторін, які виконують роль бурдонів, та звучать постійно на одному тоні. Одна сторона, яка називається співаниця, грає мелодію".

Відродження лірництва в Україні

Лірництво з'явилося в Україні у XIV ст. й поступово розвинулося в потужний мистецький рух, що існував до початку XX століття, коли радянська влада почала масові репресії та арешти лірників і знищення лірницьких шкіл.

Нині є етномузиканти, які власноруч роблять ліри за давніми кресленнями та виконують стародавні пісні.

У 2023 році Україна вперше підготувала та подала три номінації на включення до списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО: українську писанку, кобзарсько-лірницькі традиції та вишивку "білим по білому", повідомили в Міністерстві культури та інформаційної політики. Їх можуть внести в список наприкінці 2024 року.

Лірництво як елемент нематеріальної спадщини

Юрій Рибак розповів, що є люди, які успадкували традицію лірництва і популяризують її:

"У Києві і Львові — два осередки основні. Був в Харкові ще, але не знаю , чи діє він за теперішніх обставин. В основному, це люди етузіасти, які займаються цим принагідно, тобто як хобі. В нас немає жодного навчання. Була Стрітівська школа кобзарська, а тепер ця лінія призупинена або десь відкладена на кращі часи.

Що стосується первинної традиції, тієї, що була вихідною і йшла з народного середовища, то в Україні так історично склалося, що для Лівобережної України, частково центральної, було властиве кобзарське і лірницьке виконавство. А Правобережна Україна винятково пов'язана з лірництвом. Потім були музиканти без інструменту, так звані стихівничі, які говорили молитви і пісні співали. Але, можливо, через певні фізичні вади не могли виконувати на інструментах свій супровід. Також ця традиція не обірвалася на лірниках, а була успадкована сліпими гармоністами. І їх ще можна було донедавна бачити, навіть зараз на базарах є такі музиканти і в Рівному, і в інших великих містах".

Мистецтвознавець розповів, чому важливо внести лірництво до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

"Це наше національне надбання, воно в нас затрималося фактично до кінця ХХ століття.  Останній найяскравіший лірник помер у 1991 році. Останній гармоніст, який успадкував традицію, був носієм цього мистецтва, помер 2005 році. Ми встигли ще записати його. Ми не маємо права втратити це безповоротно і ми мусимо виховувати молодь, розвивати вторинне виконавство", — підсумував Юрій Рибак.

На початок