"Ми тут знайшли прихисток": з 2014-го Полтава стала другою домівкою для родини з Луганська

"Ми тут знайшли прихисток": з 2014-го Полтава стала другою домівкою для родини з Луганська

Наталія Діда
Суспільне Полтава

Волонтерка Наталія Діда разом з родиною через початок війни переїхали з Луганська до Полтави. Так рятувалися від окупації.

Про це жінка розповіла в ефірі Українського радіо "Полтава".

На початку бойових дій сім’я залишати рідне місто не хотіла. Сподівалися, що незабаром все закінчиться і житимуть далі вдома. Втім у жовтні 2014-го року вирішили виїхати.

"Не було засобів для існування, йшли бойові дії, влада у Луганську була нам незрозуміла і ми разом з чоловіком і малою донькою поїхали у Полтаву. Це батьківщина моєї мами, яку через пів року також забрали сюди. Ми ходили містом, обнімали дерева і плакали. Бо тут не було того страхіття, що ми бачили вдома".

Найжахливіше у спогадах, - розповіла Наталія Діда, - те, що на той час вони не розуміли, що відбувається. Перші кілька місяців військових дій родина була в інформаційному вакуумі. Не знали як діяти, де шукати допомогу, куди їхати і чи залишати Луганськ.

"Нині дуже страшні події, але ми всі знаємо, що в країні йде війна. А тоді такого розуміння не було. І ще дуже важливий момент. Коли приїхали у Полтаву, то найбільше, що не давало спокою, це не залишена домівка, втрачена робота, а те, що ми залишили своїх рідних людей, втратили соціальні зв’язки".

Найбільшу підтримку знайшли серед таких же переселенців. З ними створили групу самодопомоги.

"Ми одразу почали говорити однією мовою. Бо таких, як ми, на жаль, зрозуміє тільки той, хто сам це пережив. Спочатку нас було троє, а тоді десь до тисячі сімей приєдналося. Тому ця група нас і витягла, як кажуть".

У Луганську жінка працювала бібліотекаркою. Знайти тут роботу було не складно, розповіла Наталія Діда.

"Мені пощастило більше , ніж чоловікові. Я знайшла роботу майже одразу. З чоловіком було складніше. Хоча думала йому навпаки буде легше працевлаштуватися. Бо в нього багато різних спеціальностей. Рік він не міг знайти постійне місце роботи. Тому перебивався підробітком. А ще разом з моєю мамою вирощували городину. І це був також внесок у добробут сім’ї".

Більше слухайте в ефірі Українського радіо "Полтава" за посиланням.

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок