"Це можливість розпізнати свого": науковиця з Полтави Віра Мелешко про українську мову на війні

"Це можливість розпізнати свого": науковиця з Полтави Віра Мелешко про українську мову на війні

З початком повномасштабної війни у Полтаві люди стали більше говорити українською. Водночас мова змінила свої функції і припинила бути лише засобом комунікації. Ці думки в інтерв’ю Суспільному висловила науковиця і викладачка кафедри української літератури Полтавського педуніверситету Віра Мелешко.

Мова під час війни відділяє українців від ворогів. Зокрема, на початку повномасштабного вторгнення послуговувалися словом "Паляниця" для визначення ймовірних диверсантів, розповіла кандидатка філологічних наук. За її словами, вивчення мови ― це також спосіб боротьби із російськими наративами.

"Українська мова ― це можливість розпізнати свого. Вона виконує на сьогодні не комунікаційну функцію, як це говорили весь час, хай вибачать мене мовознавці. Вона сьогодні виконує іншу функцію ― функцію консолідації, функцію маркера "свій ― чужий" і функцію державного кордону", ― сказала Віра Мелешко.

За її словами, так званий "захист російськомовного населення Донбасу" ― одна з причин, які президент РФ Володимир Путін озвучував як виправдання вторгнення в Україну.

"Тобто зараз вивчення української мови ― це є засіб, спосіб так само воювати з Росією, захищаючи себе, Україну, державу, захищаючи державний кордон".
"Це можливість розпізнати свого": науковиця з Полтави Віра Мелешко про українську мову на війні
Віра Мелешко праворуч. Фото: Суспільне Полтава

Для того, аби популяризувати мову та її вивчення, у Полтавському педагогічному університеті створили Центр української мови. У ньому влаштовуватимуть заходи різних форматів для дорослих та дітей. Віра Мелешко стала керівницею Центру.

"Коли почалася оця широкомасштабна війна, я їду у маршрутці, чи так випало, всі говорять російською. Я думаю: "Та що ж це таке". Але потім я знову тим самим маршрутом через місяць їду, заходять два хлопці, їм нема 18. І один каже: "Два квитки, будь ласка". Ви знаєте, я ожила. І я почула, що стали говорити українською".
Науковиця з Полтави Віра Мелешко розповіла про українську мову на війні
У Полтавському педагогічному університеті створили Центр української мови. Фото: Суспільне Полтава

За словами Віри Мелешко, щоб перейти на українську у спілкуванні, слід більше читати, вчити вірші та розказувати їх уголос. Це допоможе здолати мовний бар’єр.

"Кажуть (студенти ― ред.): "От я вдома вірш наче вивчила, а тут я збиваюся". А я кажу: "Ви посадіть брата, свата, тітку чи навіть кота і от йому проговоріть". Так само той, хто опановує мову, хай вивчає вірш напам’ять, а потім уголос кілька разів його озвучує. Це дозволяє пам’ятати, вживатися у мовну стихію", ― сказала науковиця.

На її думку, українцям слід відмовитися від суржику, але не слід його плутати з діалектами:

"Діалектні слова ― горнятко чи зачучверіти, чи банячок, чи закалапуцькати ― ці слова мають право на існування. Бо з чого твориться літературна мова? З діалектних слів, з діалектних виразів. А от суржик ― коли слово переінакшують, беруть з іншу мову і приносять сюди. Це не є нормою".

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок