Національна електронна бібліотека України: у Києві розробляють концепцію проєкту

Національна електронна бібліотека України: у Києві розробляють концепцію проєкту

У Києві презентували проєкт Національної електронної бібліотеки України. Представники робочої групи та міжнародні партнери обговорили концепцію, положення, регламент роботи та дорожню карту.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

Зазначається, що до реалізації проєкту долучилися фахівці з національних бібліотек Польщі, Естонії, Латвії, Німеччини та Великобританії. Також своїми напрацюваннями у галузі оцифрування документів поділилися й українські інституції.

За словами, т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва, концепцію розробляли протягом 2022-2023 років. Сама ідея створення цифрової бібліотеки виникла до початку повномасштабного вторгнення.

"Вона набула більшої актуальності після того, як ми стикнулися з викликами війни. Збереження історичних документів, забезпечення доступності до них в електронному форматі є сьогодні одним із викликів часу, який ми з вами успішно подолаємо, коли незабаром вийдемо на фіналізацію нашої тривалої, але системної роботи зі створення електронної бібліотеки", — сказав Карандєєв.

За його словами, робоча група вже конкретизувала перелік бібліотек і архівних установ, яких долучать до реалізації проєкту. Також вже розроблено проєкт положення та регламенту роботу Національної електронної бібліотеки. Наразі до співпраці долучилося і організація ЮНЕСКО, яка надала фінансову та технічну підтримку.

"Створення Національної цифрової бібліотеки — це велике завдання, реалізація якого триватиме багато років. Зараз ми на початку нашого шляху. І ЮНЕСКО дійсно пишається можливістю співпрацювати із вами завдяки нашому партнерству з Українською бібліотечною асоціацією. Адже ми завжди акцентуємо на важливості збереження документального надбання країн", — сказала очільниця бюро ЮНЕСКО в Україні К'яра Децці Бардескі.

Раніше повідомлялося, що у Києві приєднають Державну бібліотеку України для юнацтва до Національної бібліотеки України для дітей. Сукупний фонд оновленої бібліотеки становитиме понад 750 тисяч примірників, прогнозована кількість користувачів сягатиме 25 тисяч, комп'ютерна база — 150 одиниць.

Нова стратегія бібліотеки передбачає додаткові простори, молодіжні хаби для спілкування та релаксації, збільшення можливостей для навчання та проведення різних заходів. Планується створити єдину точку доступу до інформаційних ресурсів бібліотек.

Що відомо про бібліотеки Київщини

Під час повномасштабного вторгнення та після деокупації бібліотеки Київщини стали місцями безпеки та підтримки. Під час активних бойових дій в приміщеннях видавали гуманітарку, а після ударів РФ по енергооб'єктах — організували "пункти незламності" на базі 15 бібліотек.

При Ірпінській центральній міській бібліотеці відкрили коворкінг на 40 місць. Також працює бібліотека в модульному містечку "Дубки" в Ірпені. Там же діє розмовний клуб для переселенців "Спілкуймося українською".

Після російського вторгнення бібліотеки посилили роботу з актуалізації фондів. Нині російськомовну та написану російськими авторами літературу списують відповідно до рекомендацій МКІП. Станом на серпень 2023 року на Київщині із публічних бібліотек вилучили 441 тисячу примірників російськомовних книжок.

Центральна міська бібліотека в Ірпені просить небайдужих подарувати україномовні книжки. Після деокупації там списали 10 тисяч російськомовних. Щомісяця заклад обслуговує 5 тисяч читачів. Половина з них є постійними відвідувачами останні 15 років. Ще третина — школярі в пошуках пізнавальної літератури.

Київська обласна бібліотека для дітей минулого року отримала майже 12 тис. книжок. Зокрема, за бюджетні кошти, а це — 995 500 гривень, закупили майже 5000 українських книг. Ще 6781 примірник заклад отримав в рамках мистецького конкурсу, який започаткував Український інститут книги минулого року.

На початок