"Це війна. Це кров. Але, коли вдома все гаразд, ми готові на все". Історія військового Павла Возного з Хмельниччини

"Це війна. Це кров. Але, коли вдома все гаразд, ми готові на все". Історія військового Павла Возного з Хмельниччини

"Це війна. Це кров. Але, коли вдома все гаразд, ми готові на все". Історія військового Павла Возного з Хмельниччини
Фото: Подільський лісовий офіс

Павло Возний працює у лісовому господарстві Хмельниччини понад 20 років. У 2023 його мобілізували до лав Збройних Сил України. Військовий захищає країну у складі 33 окремої гірсько-штурмової бригади на Запорізькому напрямку.

Про свою роботу у лісництві та службу у ЗСУ Павло Возний розповів Суспільне Хмельницький.

Чоловік родом з Летичівської громади, що на Хмельниччині. Працює у філії "Летичівське лісове господарство". Загалом у цій галузі – понад 20 років. Розпочинав робочим, далі був майстром цеху, завідувачем господарства. Остання його посада – водій лісовозної машини. Він доставляв деревину з місця заготівлі до складу.

"Ліс для мене — це щось своє. Я люблю запах дерева. У ньому я відчуваю свої гени. Мій дідусь був майстром на всі руки, виготовляв різні дерев’яні вироби. А ще у лісі працював мій двоюрідний брат. Ліс є цілителем душі, тут ти можеш відчути сам себе", — розповідає Павло.

У січні 2023 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ.

"За першим дзвінком я прийшов у військкомат. Мене запитали: "Йдеш?". Я відповів, що звісно піду. Не хочу, щоб мої діти бачили те, що зараз бачу я", — зізнається військовий.

Павло захищає Україну у складі 33 окремої гірсько-штурмової бригади на Запорізькому напрямку. Його основне завдання – прогнати російську армію з українських територій та дійти до нашого кордону.

"Нам не потрібне чуже, нам важливо лише відвоювати наше. Це війна. Це кров. Але коли ми знаємо, що вдома все гаразд, ми готові на все", — говорить Павло.

Вдома на чоловіка чекає донечка та два сини — рідний і зять. Після перемоги, в першу чергу, Павло мріє обійняти своїх рідних. А далі – об’їздити усі могили своїх полеглих побратимів.

"Я хочу вклонитися кожному побратиму. Бо те, що вони зробили для країни — дуже важко", — додає Павло Возний.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.

На початок