Таня, Тетянка та пані Тетяна: черкащанки до дня ангела розповіли про свої імена

Таня, Тетянка та пані Тетяна: черкащанки до дня ангела розповіли про свої імена

Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар, усі свята змістились на 13 днів. Тож Тетянин день тепер припадає на 12 січня, а не на 25, як це було до календарної реформи.

Чи святкують цей день черкаські Тетяни та що для них значить їхнє імʼя — у нашому матеріалі.

Тетяна Чубіна
Фото: фейсбук-сторінка Тетяни Чубіної

Завідувачка кафедри суспільних наук Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Тетяна Чубіна дуже любить своє імʼя. Завжди вважала його вишуканим та жіночним.

"Мене назвали в честь моєї бабусі — Тетяни Петрівни. Я була першою внучкою у родині, тому разом з імʼям отримала безмежну любов і увагу від дідусів та бабусь. Особливо, від бабусі Тані, яка своєю добротою та теплом намагалася огорнути кожного, бо сама була сиротою, втративши родину в страшний Голодомор. З часом в нашій родині зʼявилася дружина брата Тетяна і її мама з таким же імʼям. Зараз переважно мене називають на ім'я та по батькові, хоча близькі мені люди та друзі називають Танею, Тетянкою, Тетяночкою. Мої друзі-поляки започаткували називати мене (і це прижилося) пані Тетяно. Моє імʼя — це моя сила, мій особистий бренд, мій талісман та оберіг".

Тетяна Білько
Фото надала Тетяна Білько

Своє імʼя любить викладачка української мови професійно-технічного навчального закладу Тетяна Білько:

"З іменем Тетяна живу ось уже 42 роки. Живемо в мирі, не конфліктуємо. У мене до нього претензій немає. Тань зустрічала в житті дуже багато. І, мушу зізнатися, майже всі Таньки — просто супер. Вдома мене називали дуже ніжно — Нюся. З веселого: на роботі у нас аж три Тетяни Володимирівни, тому бувають непорозуміння".

Тетяна Григоренко
Фото: фейсбук-сторінка Тетяни Григоренко

Старша наукова співробітниця Черкаського краєзнавчого музею Тетяна Григоренко розповіла, що батьки, особливо мама, хотіли назвати її Наталкою, але дві старші сестри поставили ультиматум, що не будуть її глядіти, якщо не назвуть Тетяною. У 1970-х роках ім'я Тетяна було дуже популярним, як і чоловіче Сергій, додала музейниця.

"У нашому класі було шість Тетян і шість Сергіїв. У СРСР навіть пісня була про Тетянин день. "І на снігу написали Тетяна + Сергій = любов". І приспів: "Тетянин день, Тетянин день, Тетянин день".

Музейниця додала, що не зустрічала слабких чи ніжних Тетян:

"Усі вони, мабуть, стають співвідносними імені, чи то через ім'я й характер змінюється. Недарма запам'яталося, що в перекладі російською ім'я означає як "устроительница мира", тобто засновниця чи організатор. От я, чесно скажу, з тим іменем і значенням так і живу. Тобто Тетяни, в основному, активні люди, які мають гарні завдатки керівника чи менеджера. Мені ім'я подобається, не хотіла б іншого. Точно мені підходить. Ті мемчики про "Образити Таню може кожен, не кожен може утекти" — це точно, так і є".

Тетяна Харенко Черкаси
Фото: фейсбук-сторінка Тетяни Харенко

Директорці департаменту фінансової політики Черкаської міської ради Тетяні Харенко її імʼя подобалося завжди.

"Якось була в Грузії на міжнародній зустрічі разом з колегами, та скрізь писала своє ім’я як звичайно — Tetiana (англійською). Через деякий час до мене підійшов один з організаторів конференції та запитав, чи правильно, що моє ім’я написане через "е", а не через "а" (як Tatiana). Доводилося пояснювати, що я з України, та моє ім’я українською звучить саме як "Тетяна". А слово через "а" — російський варіант цього римського жіночого імені".

Тетяною головну фінансистку міста назвав батько.

"Обирали з мамою між іменами Олена та Тетяна. Батько не захотів називати Оленою: в нього була некрасива однокласниця, яка йому не подобалася".

Тетяну Харенко додала: близькі називали Танюшою до дорослого віку, а деякі називають і дотепер.

"Маю тітку з ім’ям Таня. Щоб нас розрізняти, рідня називала тітку Танею, а мене – Танюшою, бо я була меншою. А до мого народження Танюшою була моя тітка".

У студентські часи, пригадала Тетяна Харенко, Тетянин день вважали одним з днів студентів:

"Завжди святкували це свято в студентські роки. А коли був сніг, відзначали навіть катанням на мішках з гірок в парку. Пізніше, після закінчення інституту, це був день зустрічі з найближчими подругами-студентами з обов’язковою згадкою років навчання".

До Дня Тетяни в мене завжди стоїть прикрашена ялинка, бо мені здається, що мій ангел має обов’язково її побачити та залишити приємний подарунок на наступний рік.

Серед якостей, які характеризують ім’я Тетяна, на мою думку, мені дісталася творчість, сильна воля, упертість та інтуїція. Але для об’єктивності, думаю, що краще про це запитати інших людей, які зі мною знайомі та часто спілкуються".

Тетяна Артеменко
Фото: фейсбук-сторінка Тетяни Артеменко

Психолог Тетяна Артеменко нейтрально ставиться до свого імені. Розповіла, що так її назвав тато в честь своєї коханки:

"Зменшено — "Таті" (наголос на останньому складі). Так мене називає один з моїх клієнтів з Великої Британії. Пригадую одну неприємну історію, пов'язану з моїм іменем. Моя колега мене недолюблювала і написала мені таку записку — "ТАТЬяна — ТАТЬ, вор" — порівняла моє ім'я з крадієм. Я ніяк не відреагувала — "вор" то й "вор". Ім'я — це насамперед доля. Занадто великі вимоги від мого імені. Я не тягну на "володарку краю". Ім'я вимагає великих масштабів і великої відповідальності, від якої я втомилася".

Тетяна Рева
Фото надала Тетяна Рева

В родині журналістки Тетяни Реви було дві Тетяни.

"Одна – я, а інша – моя бабуся, на честь якої мене й назвали. Мої батьки обох доньок назвали на честь своїх матерів. Для хрещеного я завжди була Тетяною, тому дуже люблю, коли мене так називають. Для батьків я і Таня, й Танюшка, і Танюшечка, і Танюшенька. Зізнаюся, завжди приємно отримувати вітання в Тетянин день. Не дарма ж кажуть, що ім’я людини – найкраще та найсолодше для неї слово. Та я переконана, не ім’я та прізвище прикрашають людину, а її справи, тим ким вона є, що вміє. Отоді воно звучить, його чують і запам’ятовують".

Тетяна Калиновська
Фото: Фейсбук Тетяни Калиновської

Головну редакторку видання "Черкаський край" Тетяну Калиновську батьки назвали Тетяною на честь бабусі по татовій лінії:

"Так ми з нею стали тезками за іменем і прізвищем: обидві Тетяни Калиновські. На жаль, бабусі вже немає на цім світі, а її наполегливість і цілеспрямованість передалися мені в спадок разом із її ім'ям. Ніколи не замислювалася, гарне це ім'я, чи погане. Живу з ним із самого народження, з ним пов'язана історія моєї родини, доля близьких людей. Рідні звали мене Таня, Танечка. Тато, коли сердився, міг гукати строгенько і з притиском: Тетяно... Більше не треба було нічого казати, все ставало зрозумілим без поширених речень. Цікава історія трапилася з моїм ім'ям, коли я очолювала районну газету в рідній Маньківці. Моя тітонька Ніна, мамина сестра, з якою ми мали теплі дружні стосунки, якось прийшла у редакцію й запитала колег: "А де тут сидить моя Танька?" Колеги відповіли, що тут такої немає. Та тьотя Ніна, прочитавши табличку на дверях редактора, зраділа: "Так ось же написано — Тетяна Калиновська, редактор. Це і є моя Танька" Імʼя справді є оберегом, наповнене любов'ю рідних і близьких, їхніми турботами упродовж усього життя".

Тетяна Недбайло
Фото надала Тетяна Недбайло

Батьки журналістки Тетяни Недбайло мріяли про Анастасію.

"Усе змінилося, коли я народилася 25 січня. На сімейній нараді вирішили, що я буду Танею. Люблю своє імʼя і постійно переконуюся, що воно мені пасує. Щороку день народження та іменини святкувала 25 січня. Нині ж матиму свято у два окремі дні. І це не може не тішити. Поблажлива до всіх варіантів мого імені, окрім "Танька". А якщо Тетяна, то Тетяна Геннадіївна".

Тетяна Довгань
Фото надала Тетяна Довгань

Комунікаційниця Тетяна Довгань переїхала із Черкас до Вінниці.

"Ніколи не замислювалась над запитанням, чи подобається мені моє ім’я. Нині його носять переважно дівчата понад 30 років. Серед дітей Таня зустрічається рідко. Тому зараз своє ім’я сприймаю, як екзотичне. В цілому мені настільки органічно почуватись у ньому, що якогось іншого імені я до себе не можу навіть уявно застосувати. Я важко сприймаю своє повне ім’я "Тетяна", тому що покійна бабуся, коли гнівалася, завжди гучним голосом і в кличному відмінку гукала "Тетяно!", і тому у мене ця форма асоціюється з якимось сильним роздратуванням, а форма Тетяна Володимирівна — з педагогічною діяльністю. Це ніби звертання до вчительки. Тому там, де це доречно, прошу звертатись до мене у форматі "пані Таню". Один з моїх роботодавців саме так і робив, а я взяла собі на замітку. Серед моїх знайомих, мого віку, дуже багато Тетян. У групі в університеті нас було аж семеро. Я помітила, що Тань об’єднують спільні риси характеру. У більшості випадків, це невгамовні оптимістки, дуже енергійні і діяльні, певною мірою, невгамовні".

На запитання, чи святкує Тетянин день відповіла:

"Страшенно люблю свій день ангела. Зазвичай ці іменини у всіх на слуху і вітань я в цей день приймаю майже стільки, скільки на день народження".

Надсилайте новини про події з життя на Черкащині

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

На початок