Теплий Новий рік і зима. Якої погоди у Львові та області чекати найближчим часом

Теплий Новий рік і зима. Якої погоди у Львові та області чекати найближчим часом

Теплий Новий рік і зима. Якої погоди у Львові та області чекати найближчим часом
Фото: Маріанна Попович/Суспільне Львів

На Львівщині у грудні зареєстрували два температурні рекорди. Щороку зима стає все теплішою і однією з причин таких змін експерти називають людську діяльність, зокрема, викиди парникових газів.

Чому щороку спостерігаємо все тепліші зими та якою буде погода цієї зими і на сам Новий рік, дізнавалось Суспільне.

Січень з теплом і дощем

Рекорди максимальної температури повітря у Львові у грудні Львівський гідрометцентр фіксував мало не щодня. Так, за даними спостережень, вдень 28 грудня, було перевищено багаторічний максимум температури повітря 10,4° тепла (8,4° спостерігалося в 1998 році). Ще перед тим, 26 грудня, максимальна температура повітря у Львові становила +11,4°С. Попередній рекорд максимальної температури для цього дня був зафіксований у 2017 році — 10,9° тепла.

Як зазначила синоптикиня Львівського регіонального центру гідрометеорології Оксана Мазепа, як і в минулі роки зима 2023-2024 років на Львівщині буде такою ж теплою.

"Уже кілька років простежується тенденція до плюсових відхилень середньомісячної температури зимових місяців — приблизно на один-два градуси вище норми. Але це не виключає, що цієї зими не буде холодних періодів. Здебільшого вони будуть короткочасні з морозом у 5-10 градусів", — каже синоптикиня.

Що стосується погоди на Новий рік, то, за словами Оксани Мазепи, Львівщина перебуватиме під впливом циклону із центром над північчю Польщі. У цей день очікується хмарна погода з невеликими опадами, переважно у вигляді дощу. Температура повітря вночі складе 0-5° тепла, а вдень 3-8° градусів тепла.

Перший місяць нового 2024 року, за даними Українського гідрометеорологічного центру, буде теплішим від норми на один-два градуси.

"Опади будуть, але чи у вигляді снігу, чи дощу точно не відомо", — зазначила Оксана Мазепа.

Загалом, за словами співрозмовниці, за увесь період метеорологічних спостережень, найтеплішою була зима у 2019-2020 роках. Тоді теплими були всі зимові місяці з аномалією у 3-5 градусів. Найхолодніша зима за останні 30 років була у 1995-1996 роках. Аномально холодними були всі місяці.

З 1991 до 2000 років відсоток теплих місяців складав 20-25%, а холодних 40-45%. Вже з 2011 року по 2020 роки теплі місяці становили 50% від норми, а холодні — лише 30%. Це означає, що теплих місяців стає більше, а холодних менше.

Чому погода така мінлива?

Причин того, що в останні роки спостерігається тенденція до потепління у зимові місяці, є кілька. Як наголосила Оксана Мазепа, це і викиди парникових газів, зміна характеристики та режиму випадання опадів, виникнення небезпечних метеорологічних явищ — коли переважають короткочасні, грозові, шквальні дощі з великою кількістю опадів, у результаті яких каналізаційні системи зливу не встигають спрацьовувати і затоплюють дороги та підвали.

Доцент географічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Павло Шубер у коментарі наголосив, що підняття температури повітря у зимовий період до 10 градусів тепла і вище відбувається щороку, але ступінь виразності цього процесу може зміщуватись у часі — одного року проявлятись в останній декаді листопада, а в інший — у грудні.

"Потепління і похолодання у кліматі визначається коливальними циклами. Вони багатозалежні, але з 70-х років ХХ століття маємо постійне наростання середньорічних температур. Це означає, що якась пора року стає теплішою або холоднішою. І таке відбувається на всій планеті", — каже Павло Шубер.

За його словами, є два підходи і пояснення цього процесу. Перший базується на теоріях природних коливань клімату, які викликані довготривалими циклами і в одному з них ми живемо (останнє зледеніння, яке покривало Європу зійшло 9,5-10 тис. років тому). Після того таких зледенінь не було, але всередині XVII ст. було серйозне похолодання. Зараз маємо цикл потеплінь.

Друга теорія, яку підтримує більшість науковців, пов’язана з індустріальною діяльністю людини.

"Людина починає втручатись у процеси тепло- і вологообігу, викиду парникових газів. СО2 наростає і створює так званий парниковий ефект. Тобто, працює як ковдра для землі, розігріває атмосферу, повертаючи те тепло, яке мало йти в космос", — каже доцент Львівського університету.

За його словами, погода нам дається на добу чи годину, в якій перебуваємо. Коли говоримо про зимовий період, то мова ведеться про послідовність станів погоди, які формують зимовий сезон.

"Стан погоди неоднорідний з року в рік. Клімат визначається, як багаторічний режим погоди і його формують три фактори і процеси: теплообіг, вологообіг і атмосферна циркуляція. Взимку сонце розташоване досить низько і тепла найменше у році. Вологість, а разом з ним тепліше і холодніше повітря нам приносять циклональні серії — циклони, баричні утворення з низьким тиском у центрі. Вони формуються на лінії розподілу між арктичним і помірним повітрям на полярному фронті. Те похолодання, яке було на початку грудня викликане тим, що за глибоким потужним циклоном відбулось вторгнення холодного арктичного повітря. Далі період холоду минув, а сніг розтанув, бо антициклон зсунули циклони, які несли тепло", — пояснює Павло Шубер.

Усі ці коливання, як наголосив доцент, дуже впливають на життя і здоров’я людей.

"Коли був антициклон, стояв стабільний тиск і організм до нього пристосувався. Тепер пішли циклувальні серії і тиск по синусоїді (то більший, то менший). Від цього у людей можуть виникати серцево-судинні захворювання, інсульти, інфаркти, перезбудження, психологічна нестабільність", — додав Павло Шубер.

Науковець радить кожному у дім придбати барометр і слідкувати за зміною тиску.

На початок