Е-сповіщення, реєстр боржників, терміни звільнення — що в законопроєкті про мобілізацію та що про нього кажуть депутати

Е-сповіщення, реєстр боржників, терміни звільнення — що в законопроєкті про мобілізацію та що про нього кажуть депутати

українські військові під час навчань у Франції
Українські військові під час навчань з бойової підготовки перед від’їздом на передову із французькими колегами у військовому таборі у Франції, листопад 2023 року. Фото: Olivier Chassignole/AFP/Getty Images

Ввечері 25 грудня Кабінет міністрів України зареєстрував у парламенті законопроєкт щодо зміни процедури мобілізації, проходження військової служби та військового обліку. Суспільне пояснює, що він передбачає.

Що в законопроєкті

Призов та базова військова служба

Законопроєктом планують зменшити поріг призовного віку у рамках мобілізації з 27 до 25 років, виключити строкову службу як вид військової служби та запровадити базову загальновійськову підготовку до 3 місяців для всіх громадян від 18 до 25 років. Варто додати, що це вже друга спроба зменшити призовний вік — прийнятий Радою у травні цього року закон не підписав президент.

Також в документі пропонують запровадити базову військову службу за бажанням для тих українців віком до 25 років, хто не пройшов загальновійськову підготовку. Після цього треба буде стати на військовий облік.

Всі українці віком 18-60 років, які перебувають на військовому обліку або були зняті з нього, повинні будуть носити з собою військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу працівників ТЦК і СП або поліцейських.

Повістки

Викликати до ТЦК і СП пропонують через електронний кабінет або сповіщеннями на електронну пошту. Окрім цього повістку також можуть вручити особисто:

  • у військкоматі;
  • за місцем проживання, або перебування;
  • за місцем роботи;
  • у громадських місцях.

Законопроєкт також пропонує залучити до рекрутингу на військову службу центри надання адміністративних послуг, центри зайнятості та спеціальні рекрутингові центри. Також в документі прописано, що організацією призову мають займатися й органи місцевого самоврядування.

Обмеження

Тих, хто ухиляється, пропонують вносити до Єдиного реєстру боржників та застосовувати до них обмеження:

  • заборона на виїзд за кордон;
  • заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;
  • обмеження права користування власними коштами та іншими цінностями;
  • обмеження права керування власним транспортним засобом та отримання водійських прав;
  • відмова у наданні кредиту;
  • призупинення отримання пільг та послуг від держави.

Військовозобов’язані, призовники чи резервісти, які перебувають за кордоном, отримати документи в дипломатичних установах України зможуть тільки якщо перебувають на військовому обліку.

ВЛК

Уряд пропонує виключити з переліку висновків військово-лікарських комісій обмежену придатність до військової служби. Військовозобов’язані, яких раніше визнали обмежено придатними, мають повторно пройти медичне обстеження протягом півроку з дня набрання чинності закону.

ВЛК будуть визначати чотири варіанти рішень:

  • придатний;
  • тимчасово непридатний, що потребує лікування;
  • потребує направлення на додаткове медичне обстеження;
  • непридатний.

Демобілізація

Строковиків пропонують звільнити у запас протягом шести місяців після прийняття закону. Також вони отримають піврічну відстрочку від мобілізації.

Законопроєкт передбачає демобілізацію, але з рядом умов. Наприклад, військові, які безперервно прослужили під час дії воєнного стану протягом 36 місяців матимуть два роки відстрочки від нового призову. Також після відправки у запас вони зможуть служити за 6-місячним контрактом з можливістю його продовження. Після завершення дії воєнного стану контракти будуть автоматично завершенні достроково.

Право на звільнення отримують і військові, що повернулися з російського полону та проти яких немає кримінальних справ. Якщо такий військовий вирішує продовжити службу, йому нададуть додаткову відпустку на 90 днів.

Також під час дії воєнного стану, йдеться у документі, служба за контрактом для людей віком 18-25 років має складати 1 рік. Для контрактників загалом вона залишається незмінною, а саме від трьох років.

Уряд пропонує також додати у законодавство новий термін "рекрут". Мова йде про людину, яка проходить підготовку до несення військової служби, чи то за контрактом, чи в рамках мобілізації.

Право на відстрочку та бронювання

За пропозицією уряду право на відстрочку втратять люди з інвалідністю ІІІ групи, та опікуни людей з інвалідністю цієї групи.

Також право на відстрочку втратить частина держслужбовців, працівники Бюро економічної безпеки та Державної виконавчої служби України, співробітники прокуратури, колишні нардепи.

Пропонується скасувати відстрочку для тих, хто здобуває повторний рівень освіти, тобто — намагається вдруге стати бакалавром чи магістром.

Запропонований документ також уточнює процедуру бронювання. Його можуть отримати військовозобов’язані, які працюють:

  • в органах державної влади, інших державних органах на посадах: державної служби категорії А — всі військовозобов'язані; державної служби категорії Б, В — до 50% кількості військовозобов'язаних;
  • в органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування цих органів.

Що про законопроєкт говорять у Генштабі

26 грудня головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний прокоментував ряд тез законопроєкту. Щодо демобілізації після 36 місяців служби Залужний сказав, що: "разом з Міноборони ми погодилися на цифру 36 місяців, сподіваючись на те, що не буде загострення на фронті, і що цих людей буде ким замінити. Але це та норма, яка не зовсім реальна в умовах, в яких ми знаходимося. 36 місяців — це аж 2025 рік".

Він також додав, що процес демобілізації потрібно розпочати з набору нових людей та прокоментував положення про звільнення строковиків: "Ще станом на літо ми були не готові звільнити строковиків, але наприкінці листопада це вже була наша абсолютна пропозиція. Ми звернулися до Міноборони, щоб звільнити строковиків".

Окрім того, Залужний пояснив, що пропозиція щодо електронних повісток не подавалася Генштабом: "У нас немає такої можливості. Ми раді будь-яким способам, які забезпечать нашу потребу у людях. Якщо внаслідок електронних повісток ми їх отримаємо, це буде добре. Якщо якимось іншим чином — теж дуже добре".

Також головнокомандувач підтримав виключення терміну "обмежено придатний" з рішень ВЛК. На переконання Залужного треба залишити два поняття: придатний до військової служби, або ні: "Ми з повагою ставимось до людей, які перебувають у цивільному середовищі, і хочемо, щоб військо поповнювали люди, які за своїми показниками можуть воювати. Але все буде вирішувати ВЛК".

Як коментували законопроєкт політики

В інтерв’ю Суспільному міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що у новому законопроєкті знайдено справедливе рішення "для всіх". "Ми готуємо матрицю відповідальності, або матрицю мобілізації, яка має бути зрозуміла суспільству [...] Головний меседж — як можна зайти в периметр для служіння країні, що буде, коли ти зайдеш в нього, як ми тебе будемо тренувати, як ти будеш їхати на злагодження, які будуть відпустки і коли та як ти вийдеш з цього периметру, доки йде війна".

Народний депутат від Європейської солідарності Олексій Гончаренко у коментарі Суспільному заявив, що законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання в деяких моментах, наприклад, в тому, що стосується зменшення терміну служби: "Без цього доопрацювання голосувати за нього не можна. Головне — [домогтися правками] зменшення терміну служби з 36 місяців до 18. Бо система "вхід" має, а "виходу" немає. Це не сприяє мобілізації".

Депутатка від партії "Голос" Соломія Бобровська розкритикувала відсутність комунікації зі сторони влади під час публікації законопроєкту: "Це такий комуністичний, більшовицький метод, спосіб під шум святої вечері не комунікувати з суспільством, а дати на обговорення масивний пласт інформації, який стосується абсолютно всіх в країні. Так не робиться".

"Я б дуже хотіла, щоб Міноборони, або міністр, або Денис Шмигаль, хто там зареєстрував цей законопроєкт, чи Офіс президента, вийшли чітко по одній вертикалі і почали комунікувати всі ці правила, обмеження, як це буде працювати включно з табличками або поясненнями. Так це не робиться, мені видається, що ми закладаємо серйозні ризики роблячи такий талмуд, не пояснюючи і викидаючи це в Різдво", — додала Бобровська.

26 грудня Володимир Зеленський заявив, що норми законопроєкту мають ухвалюватися "не кулуарно", та що він чекає на остаточний текст документа.

Коли можуть прийняти законопроєкт

За словами Бобровської він потрапить на першу ж сесію парламенту після зимових канікул — на початку січня, хоча працювати з документом депутати можуть до кінця зими:

"Але я не впевнена з огляду на коментарі моїх колег депутатів, що [парламент зможе] пройти перше та друге читання в цілому. Швидше воно буде розбите на перше читання з дискусіями і окремо на друге читання з правками і поправками. Це може затягнутися до лютого. А може й ні, тому що буде задача від президента, від міністра і "Слуги" захочуть це виконати швидко".

На початок