Українці, які знайшли тимчасовий захист від війни за кордоном, можуть постати з труднощами в оформленні, заміні чи відновленні документів, а також з юридичними труднощами під час набуття спадщини, яка залишилася в Україні. З метою спрощення процедур оформлення українських документів за кордоном, зокрема, внутрішніх та закордонних паспортів, було запроваджено роботу центрів ДП "Документ", що входять до сфери управління Державної міграційної служби України.
Про це повідомила пресслужба Офісу омбудсмена України.
У відомстві зазначили, що у держпідприємстві "Документ" українці мають можливість оформити ID-картку або закордонний паспорт (у тому числі замість вкраденого чи втраченого), обміняти паспорти (у разі завершення терміну їх дії, зміни інформації або через непридатність до використання), обміняти паспорт зразка 1994 року (у формі книжки) на ID-картку (за бажанням або у разі непридатності раніше отриманого паспорту).
"Також паспортні та інші необхідні документи можна оформити у закордонних дипломатичних установах України. Для оформлення закордонного паспорта або ж з метою отримання інших послуг необхідно заздалегідь забронювати місце у черзі через сайт МЗС України обравши зручну дату та час", — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що крім цього український уряд відповідною постановою вдосконалив реалізацію експериментального проекту щодо оформлення внутрішнього та закордонного паспортів українцям, які перебувають за межами країни.
"За новою процедурою передбачено можливість подання документів та анкет-заяв для оформлення паспорта громадянина України вперше після досягнення 18-річного віку у відділеннях ДП "Документ", яким, своєю чергою, надано можливість проведення процедури встановлення особи у режимі відеоконференцзв’язку за участю заявника та членів його сім’ї, близької особи", — пояснили в Офісі омбудсмена.
Свідоцтво про народження дитини
В Офісі омбудсмена пояснили, що якщо батьки чи один із батьків на момент народження дитини є громадянами України, то дитина автоматично отримує громадянство України, незалежно від місця її народження.
"Державну реєстрацію актів громадянського стану українців за кордоном проводять дипломатичні представництва та консульські установи України. На їхніх офіційних вебсайтах розміщено перелік необхідних документів для отримання свідоцтва про народження.", — додали в Офісі.
Стандартний пакет документів включає:
- документ із лікарні про народження дитини, або довідка лікаря, який приймав пологи поза пологовим будинком;
- паспорти обох чи одного з батьків. Якщо документи в одного з батьків відсутні, відомості про нього визначатимуться на підставі свідоцтва про шлюб;
- свідоцтво про шлюб або заяву матері/батька щодо встановлення батьківства, або спільну заяву батьків, які не є подружжям.
"Якщо є інші документи (свідоцтво про смерть одного з батьків, рішення суду про визнання батька зниклим безвісти тощо), їх також необхідно додати до пакета документів", — йдеться у повідомленні.
Водночас в Офісі наголосили, що зареєструвати новонародженого українську дитину за кордоном у ДП "Документ" неможливо, оскільки ці філії не мають таких повноважень. Проте, оформити закордонний паспорт для новонародженої дитини можна як у закордонних дипломатичних установах України, так і у ДП "Документ".
Вступ у спадок
В Офісі омбудсмена пояснили, що відповідно до Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має особисто подати відповідну заяву.
"Цей документ повинен бути нотаріально засвідчений підписом нотаріуса країни перебування. Також, залежно від наявності міжнародних договорів між країною перебування та Україною може знадобитися проставлення апостиля", — йдеться у повідомленні.
Там додали, що крім цього, необхідно буде зробити нотаріально завірений переклад заяви українською мовою. Спадкоємці за межами України можуть подавати таку заяву поштою на адресу нотаріуса, що знаходиться на території України. При цьому, заяву слід надіслати поштовим відправленням до закінчення 6-місячного строку після смерті спадкодавця. Зазначений термін для оформлення спадщини може бути збільшений ще на 4 місяці під час дії воєнного стану. Якщо немає можливості надіслати листа до України, слід звернутися до консульських установ чи дипломатичних представництв України в країні перебування.
"Так, спадкоємець подає до консульської установи заяву про прийняття спадщини – особисто чи листом. У першому випадку засвідчувати нотаріально підпис спадкоємця не потрібно – консульство встановить особу спадкоємця та перевірить його підпис на підставі документів, що підтверджують особу. Працівники дипломатичних/консульських установ можуть вчиняти нотаріальні дії (відповідно до статті 38 Закону України "Про нотаріат"), зокрема видавати свідоцтва про право на спадщину, засвідчувати вірність копій документів і виписок з них, справжність підпису, перекладу документів з однієї мови на іншу", — йдеться у повідомленні.
Скільки українців виїхало з України через війну
Понад 8,25 мільйона українців стали біженцями від початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це свідчать дані Агентства ООН у справах біженців станом на 23 травня. В ООН зазначили, що понад 5,14 мільйона з українських біженців подали заяви на отримання статусу тимчасового резидента в сусідніх західноєвропейських країнах.
У червні 2023-го спостерігалась тенденція постійного зниження кількості біженців з України, які прибувають до Німеччини.
За даними Міграційної платформи EWL, станом на червень 2023 року, 62% українців планують повернутися з Польщі додому.
За даними Євростату станом на кінець жовтня 2023 року тимчасовий притулок у Європейському Союзі отримали 4,24 млн біженців з України.
