"Знімав до останнього": історія військового журналіста Дмитра Лабуткіна, який загинув у Дебальцевому

"Знімав до останнього": історія військового журналіста Дмитра Лабуткіна, який загинув у Дебальцевому

"Знімав до останнього": історія військового журналіста Дмитра Лабуткіна, який загинув у Дебальцевому Мінестерство оборони України

Дмитро Лабуткін – військовий журналіст, який у 2015-му році в окупованому Дебальцевому на Донеччині почепив на бронетранспортер синьо-жовтий прапор і зафільмував це. За словами ексголовного редактора телерадіостудії Міністерства оборони України "Бриз" Івана Чміля, з 21 січня до 16 лютого Дмитру вдалось зібрати й передати документи про перебування російської регулярної армії на території Донбасу, які потім застосували як доказ під час перемовин у Мінську. Дмитро загинув на Донбасі у 2015-у році. До Дня пам'яті українських журналістів, який відзначають щороку в третю п’ятницю вересня, розповідаємо його історію.

Дмитро Лабуткін народився в місті Кременець на Тернопільщині у сім’ї військового. Закінчив Інститут сухопутних військ Національного університету "Львівська політехніка", де і склав присягу. Служив у Севастополі, а після анексії Криму переїхав до Одеси, про це розповіла його мати Алла.

Мати Дмитра Лабуткіна АллаСуспільне Одеса

Мати Дмитра Лабуткіна Алла

"Він хотів бути розвідником. Ми проживали тут на території військової частини. У нас там плац, і вони постійно хлопчаками марширували. Коли він ішов на війну, ми їздили в Одесу, то він навіть мріяв продовжити навчання в академії Міністерства оборони", — поділилася Алла.

Головний редактор телерадіостудії "Бриз" у 2015 році Іван Чміль розповів, що у Дебальцевому Дмитро був не лише прессекретарем, а й допомагав збирати докази військової агресії Росії для переговорів у Мінську.

Головний редактор телерадіостудії "Бриз" у 2015 році Іван ЧмільСуспільне Одеса

Головний редактор телерадіостудії "Бриз" у 2015 році Іван Чміль

"Вкрай важливо було, щоб у цей час наша українська делегація і військово-політичне керівництво України мали не просто слова, а наочні докази, документальні фото перебування саме російських регулярних військових частин. Все це робив Дмитро. Він був вгорі і знімав. Знімав до останнього. Що, власне, робити було не обов’язково. Але він це робив за, вочевидь, покликом серця або своєї професійної честі", — розказав Іван Чміль.

Бої в Дебальцевому посилились у січні, саме коли Дмитро приїхав до сектору "С", розповів колега Дмитра Олександр Портнов.

Заступник редактора телерадіостудії Міністерства оборони України "Бриз" Олександр ПортновСуспільне Одеса

Заступник редактора телерадіостудії Міністерства оборони України "Бриз" Олександр Портнов

"Я телефоную, слухавку взяли. Я кажу: "Покличте, будь ласка, Дмитра Лабуткіна, пресофіцера". А мені кажуть: "Та тут бій іде, яке там?" Слухавку кинули та все. Буквально за пів години-годину сказали, що все — Дебальцевого вже немає", — поділився Олександр.

Дмитро загинув при виїзді з Дебальцевого разом із розвідгрупою підрозділу спецпризначення 16 лютого 2015 року, розказала його колега та головна редакторка телерадіостудії Міністерства оборони України "Бриз" Аліна Деак. Це було його перше та останнє відрядження, додала вона.

Головна редакторка телерадіостудії Міністерства оборони України "Бриз" Аліна ДеакСуспільне Одеса

Головна редакторка телерадіостудії Міністерства оборони України "Бриз" Аліна Деак

"Він любив швидко все організувати, щоб в нього залишився вільний час, який він міг би проводити зі своєю сім’єю та дружиною, тому що він дуже їх любив. І ось ці моменти організації відбувались настільки швидко, що дивували всіх. Телефон літав з одної руки в іншу", — розповіла Аліна.

Аліна також зазначила, що Дмитро турбувався через те, що його батьки залишаться самі, адже він був годувальником сім'ї. А ще Дмитро хотів, аби його донька Кіра знала, що її тато молодий і сильний.

В Одесі у Дмитра залишились дружина Олександра та донька Кіра. Коли він загинув, їй було 4 роки, зараз — 9. У Кіри в кімнаті є куточок, де вона дивиться на тата, а він на неї, каже Олександра.

Дружина Дмитра Лабуткіна ОлександраСуспільне Одеса

Дружина Дмитра Лабуткіна Олександра

"Ще шукали тоді Діму. І ми були на дитячому майданчику. Вона сіла і каже: "Плачу я, пішов тато на роботу і не повертається". Чим вона старша, тим більше вносимо якісь такі більше недитячі пояснення. Тобто, спочатку: "Тато на небі", "Тато – янгол". Тепер уже більше – вона знає, що це була війна, знає, між ким і який внесок її тата", — розповіла Олександра.

"Знімав до останнього": історія військового журналіста Дмитра Лабуткіна, що загинув у ДебальцевеСуспільне Одеса

"Знімав до останнього": історія військового журналіста Дмитра Лабуткіна, що загинув у Дебальцеве

Дмитро Лабуткін з донькоюСуспільне Одеса

Дмитро Лабуткін з донькою

Нагадаємо, зимові бої за Дебальцеве або Дебальцівський плацдарм тривали в період з 21 січня по 18 лютого 2015 року. Дебальцеве зайняли формування самоназваних "ДНР" та "ЛНР". Збройний конфлікт на сході України триває й досі.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди