128 років "Свободи" в Америці. Історія найстарішої україномовної газети

128 років "Свободи" в Америці. Історія найстарішої україномовної газети

128 років "Свободи" в Америці. Історія найстарішої україномовної газети

128 років тому у Джерсі-Сіті поблизу Нью-Йорка почала виходити найстаріша з україномовних газет в США, яка досі публікується. Дописувачами американської газети "Свобода" в різні часи були Іван Франко, Михайло Павлик, Симон Петлюра, Михайло Грушевський та інші інтелектуали.

Газета "Свобода" в США видавалася без будь-якої державної допомоги, виключно на гроші передплатників, силами патріотів – і вплинула не лише на життя вітчизняних емігрантів, а й на історію рідної країни. Суспільне розповідає історію української еміграції, та хто і за яких умов заснував найстаріше україномовне видання в Америці.

Еміграція українців до США і Канади

У другій половині 60-х років XIX століття з Галичини, рятуючись від бідності й голоду, тисячі людей вирушили на пошуки кращого життя за океан. Потік українських емігрантів був настільки великий, що Іван Франко писав про нього: “Коли, панове, не хочете еміграції народу до Америки, візьміться до поправи його економічного і культурного стану”.

127 років "Свободи". Історія найстарішої україномовної газети у світі

Для широких верств населення не залишалося іншого вибору, крім як “або на місці гинути з голоду і нужди, або йти світ за очі з надією на кращу долю або й без надії”.

Утім, щоб не втрачати дешеву робочу силу, галицьке намісництво видало таємний циркуляр з вимогою припинити виїзд з України бідних селян, а “бідними” вважати тих, хто не може заплатити 160 злотих за свій викуп. Незабаром виїзд заборонили усім військовозобов’язаним і жінкам, молодшим за 35 років, а згодом і взагалі заборонили будь-яку українську еміграцію в США.

Але людей не зупинило навіть це. За неповними офіційними даними, на початку ХХ століття у США було 470 тисяч емігрантів-українців – прибували вони переважно із Закарпаття та Гуцульщини. Але це число точно не відображає реальність, бо часто люди замовчували національність з остраху перед передчасною депортацією.

127 років "Свободи". Історія найстарішої україномовної газети у світі

Експлуатація в “Гамериці”, як її називали галицькі селяни, була не меншою, але залишалася надія підзаробити грошей, повернутись додому та викупити клаптик землі.

У цих складних умовах, коли скрізь лунала чужа мова десятків різних національностей, їхали вони на копальні Пенсильванії, згодом ішли працювати на фабрики й заводи. Об’єднатись, разом виборювати свої права та формувати національну українську ідею серед мігрантів допомогла україномовна преса в Америці, у становленні якої головну роль відіграли церковнослужителі.

Перші паростки свободи на церковному підґрунті

Першими вимушеними мігрантами з України були переважно селяни, здебільшого – неписемні, та, як правило, не зацікавлені в культурних розвагах і формуванні національної свідомості. Проте вони були максимально віддані рідній церкві.

У 1884 році 70 українських сімей із міста Шенандоа в Пенсільванії звернулись до греко-католицького митрополита Сембратовича з проханням відправити їм священника.

На початку грудня того ж року до Америки прибув отець Іван Волянський, який, щоб зберегти релігійну й національну тотожність земляків, будував церкви, школи, читальні, а 15 серпня 1886 року розпочав видання україномовної газети “Америка”.

127 років "Свободи". Історія найстарішої україномовної газети у світі

Газета "Америка" виходила три з половиною роки, але в лютому 1890-го припинила існування через відкликання отця Івана в Україну.

Це були перші паростки українського слова на американському континенті, які своїм прикладом надихнули інших. Серед тих, хто підхопив ідею створити національну пресу для мігрантів, був і отець Григорій Грушка, який у вересні 1893 року заснував в Америці українську газету “Свобода”.

“Учітеся, брати мої, думайте, читайте”

Про задум видавати україномовну газету в США отець Грушка з нагоди 20-річчя "Свободи" згадував:

“Якась туга, якийсь сум стискав серце, коли українець довідувався про себе самого чи то з польських, чи словацьких газет, де наші справи не раз дуже брехливо представлено. Отже, в тих обставинах зародилась у мене мрія видавати власний часопис, писаний українським серцем, українською мовою, навіяний українським духом”.

Підтверджуючи цю ідею, відкриває першу шпальту радикально-національної україномовної газети "Свобода" дві цитати з “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні”.

127 років "Свободи". Історія найстарішої україномовної газети у світі

Матриці до друкарні редактор (ним також був Грушка) возив на звичайній тачці. Так само розвозив перші випуски часопису.

У головній статті першого номера була сформульована ідеологічна мета газети “Свобода” в США:

“Нашою задачею є просвіщати український народ, боронити його честь од вражих нападів, вказати дорогу до поступу, до цивілізації, до добробуту. Далі святим обов’язком буде зберегти сокровища народу, його скарби: віру, обряд і мову”.

Для українців Північної Америки, Бразилії та Канади українська газета “Свобода” відігравала важливу роль в обговоренні й розв'язанні проблем мігрантів. Це був канал зв'язку для тих представників інтелігенції, які займались еміграцією українських селян і життям у Новому Світі. За допомогою програми освіти газета “Свобода” сприяла створенню українських шкіл, а також вивченню української мови та історії.

Від слова до діла: створення "Українського народного союзу"

У четвертому номері “Свободи” всю першу шпальту займала стаття “Нам треба народної організації”, в якій Грушка закликав українців в еміграції до об’єднання. Так, за його ініціативи 30 травня 1894 року була заснована громадсько-політична організація “Український народний союз” (УНС): отця Грушку обрали до правління, а газета “Свобода” була оголошена її офіційним “рупором”.

Відтак часопису стало дещо легше з фінансового боку, бо УНС щомісяця перераховував редакції $30-50. Також кожен член УНС обов’язково змушений був читати і передплачувати газету, за що платив 10 центів на місяць.

127 років "Свободи". Історія найстарішої україномовної газети у світі

Зібрання "Українського народного союзу" (Ukrainian National Association, UNA).

Пізніше, у роки Першої світової та визвольної боротьби українського народу, часопис “Свобода” й УНС заснували фонд для фінансової підтримки. Щотижня вони збирали сотні доларів: у період 1912-1917 рр. на різні фонди було зібрано понад 50 тис. доларів.

Під час Голодомору від початку квітня 1932-го, крім інформування про найважливіші новини газета “Свобода”, організувала у США протестні акції, спрямовані проти політики СРСР.

Зокрема, газета "Свобода" випускала спростування фейкових репортажів американського кореспондента Волтера Дюранті, який запевняв читачів “Нью-Йорк Таймс”, що українські селяни нібито самі винні у неврожаї. Відтоді однією з головних місій “Свободи” стала боротьба з комуністичними ідеями та радянофільськими організаціями по всьому світу.

З часом у США почали з’являтись інші часописи українською: за приблизними підрахунками, з моменту виходу “Америки” і до Першої світової війни з’явилось понад 30 україномовних видань. Таким чином українське слово виховувало земляків у еміграції по всьому світу.

Газета “Свобода” в США продовжує функціонувати й у 2021 році. Найцікавіше, що за весь цей час жодного номера не було втрачено – з усіма статтями можна ознайомитися в онлайн-архіві на офіційному сайті видання.

Читайте також

Іван Франко: 13 фактів до дня народження ідейного архітектора української нації

Два уряди, два президенти. Як країни світу переживали двовладдя

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше