У Києві відбувся показ фільму "Кримський караван" про сучасну історію самодепортації кримських татар

У Києві відбувся показ фільму "Кримський караван" про сучасну історію самодепортації кримських татар

Ексклюзивно
Показ фільму "Кримський караван" у Києві, 8 грудня 2023 року
Показ фільму "Кримський караван" у Києві, 8 грудня 2023 року. Фото: Ольга Сошенко

У Києві 8 грудня відбувся показ документального фільму журналістки Айнур Коскіної "Кримський караван", який мав на меті показати сучасну історію самодепортації кримських татар після оголошення в РФ часткової мобілізації.

Коскіна розповіла Суспільному Крим про героїв фільму та кому важливо його подивитись.

Своїх героїв для фільму журналістка випадково знайшла в клубі волонтерської організації "Ангели свободи", куди після оголошення часткової мобілізації в РФ, стало приходити багато російських громадян. Серед них журналістці запам'яталися люди, у яких мова та імена були схожі на казахські, звідки родом сама Коскіна. Однією з них була майбутня героїня фільму Гульзара.

"Це сім'я. Усі вони нащадки депортованих із Криму 1944 року в Центральну Азію кримських татар. Головна героїня Гульзара народилася і виросла в Узбекистані, підлітком вона переїхала з батьками назад на півострів. Її мама Айше народилася в Узбекистані і все своє свідоме життя прожила в Центральній Азії. Коли вона повернулася до Криму, вона була впевнена, що там її і поховають, де також похована її мати", — розповіла Коскіна про героїв "Кримського каравану".

Гульзара думала, що її діти, які вже народилися на півострові, виростуть на рідній землі, але війна Росії з Україною все змінила.

"Через цю сім'ю я хотіла показати саме трагедію кримськотатарського народу, який уже протягом 80 років так і не може повноцінно жити на своїй історичній батьківщині", —сказала вона.

За словами журналістки, цей фільм націлений на жителів Центральної Азії, куди кримські татари вимушено переселилися ще під час депортації 1944 року.

"Ми хотіли показати трагедії кримськотатарського народу, що історія повторюється. Та історія 1944 року, вона зараз повторюється. І якщо тоді кримських татар насильно виселяли з домівок, з рідних земель, то зараз кримські татари змушені самодепортуватися, щоб зберегти свій народ. Як сказала одна з героїнь нашого фільму — кримська татарка, яка мешкає в Алмати (Казахстан) — вона сказала, щоб зберегти свій народ, спершу потрібно фізичну безпеку людям забезпечити", — зазначила Коскіна.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, Viber та у Facebook

На початок