"За хустку працював на пана 20 днів": історії головних уборів на Тернопільщині

"За хустку працював на пана 20 днів": історії головних уборів на Тернопільщині

До Всесвітнього дня української хустки у краєзнавчому музеї розповіли про традиції пов’язування хусток на Тернопільщині та історії головних уборів.

Про це Суспільному повідомила завідувачка відділу науково-просвітницької роботи обласного краєзнавчого музею Оксана Гулик.

За її словами, колись українки робили хустки з білого домотканого полотна і носили щодня, як малі дівчатка, так і дорослі і старші жінки. Існує більше сотні способів, якими українки пов’язували хустки. Щоб придбати хустку потрібно було працювати місяць.

"Баранкову" хустину, майже 2 на 2 метри, знайшли в селі Деренівка на Теребовлянщині. Такі хустини українки зав’язували взимку. Традиційно, українські жінки колись носили хустки або намітки щодня. Загалом у фондах музею понад 100 хусток. Галина Завіша розповіла про тернову хустку, яка є одною з найстаріших в музеї. Таку хустку українки вдягали у святкові або недільні дні.

Хустина жінки з села Онишківці
Хустині з Тернопільщини 160 років. Фото: Суспільне Тернопіль

"Хустині вже близько 160 років. Ця хустина належала жінці, яка жила у селі Онишківці, що на Шумщині. Чоловік подарував їй велику і гарну пишну хустину. Тоді, щоб чоловік міг купити жінці таку хустину, треба було 20 днів працювати на панському полі, заробити грошей і купити її. Хустина дуже гарно збереглася".

працівниця обласного краєзнавчого музею Галина Завіша
Галина Завіша. Фото: Суспільне Тернопіль

Також є ще пухова хустка, в’язана гачком, "хустка-монашка", яку одягали в період посту або жалоби. Працівниця обласного краєзнавчого музею Оксана Гулик розповіла, що традиційні українські хустки зазвичай були білими. Хлопці могли зрозуміти одружена дівчина чи ні, побачивши, як вона пов’язала хустку.

"Жінки обов’язково ховали волосся під хустки, а дівчата навпаки мали право світити волоссям. Тому передню частину, маківочку, вони мали завжди відкритою. Це був дуже гарний орієнтир для хлопців, бо часом на вечорниці забігала після весілля молодичка, то могла бути трохи дезорієнтація для парубків. Хлопці добре бачили, якщо в неї волосся не видно, то нема чого було до неї клинці підбивати. А коли була дівчина з відкритою маківочкою, була коса на спині, то він розумів, що все в його руках".

Оксана Гулик працівниця музею
Працівниця обласного краєзнавчого музею Оксана Гулик пов'язує хустину. Фото: Суспільне Тернопіль

Оксана Гулик говорить, українські жінки вигадали більше сотні способів, якими зав’язували хустки.

"Є святковий варіант пов’язування хустки. На будень жінки звичайні хусточки зав’язували, щоб їм було зручно. Є гоцульський метод пов’язування хустки. Чому "гуші"? Бо гоцули, як пряли, вони робили такі моточки на руку і вони, як кулачок виглядають. Часто їх плутають "вуші" з "гушами", бо біля вух. Вони насправді є біля вух, але назву мають абсолютно по-іншому. Чим більша хустка, тим гарніші виходять "гуші".

Оксана Гулик пов'язує хустку
Гоцульський метод пов’язування хустки "гуші". Фото: Суспільне Тернопіль

Оксана Гулик проводить майстеркласи із хусткування. Жінка каже, українські хустки зараз знову стають популярними.

На початок