Розвиток науки в умовах воєнного стану: як долучаються науковці Кіровоградщини

Розвиток науки в умовах воєнного стану: як долучаються науковці Кіровоградщини

Розвиток науки в умовах воєнного стану: як долучаються науковці Кіровоградщини
Ілюстративне фото: uifuture.org

Досліджують проблеми, які виникають у зв'язку з дистанційним навчанням, влаштовують психологічні дослідження населення. Науковці з Кіровоградщини Вадим Рижиков та Ігор Добрянський розповіли в етері Українського Радіо Кропивницького як долучаються до розвитку науки в умовах воєнного стану.

Вадим Рижиков – голова ГО "Будинок вчених Кіровоградщини" доктор педагогічних наук, професор (тут і далі – пряма мова ).

Сьогодні науковці України об'єдналися разом з цілою нацією задля перемоги. Їх залучають до дистанційного навчання, до проведення семінарів на інших територіях, щоб освітній процес, який був до війни, не перервався. Також це онлайн-конференції, наукові досягнення, які були напрацьовані у мирний час, і нині опановані відповідно до військових потреб. Наприклад, це різні засоби, літальні апарати. Якщо брати соціальну складову, то це вивчення психологічної готовності військовослужбовців і мобілізованих. Тому що сьогодні людина цивільна, а вже завтра вона стала військовою. І це величезний психологічний бар'єр. І є відповідні дослідження, як її адаптувати до цього та до умов війни. І над цим працюють не тільки науковці Кіровоградщини, вони об’єднуються з науковцями всього світу.

Ігор Добрянський – голова обласної організації Товариство "Знання" України.

Ми також досліджуємо проблеми, які виникають у зв’язку із дистанційним навчанням. Адже це вимушена форма здобуття освіти. Мабуть, оптимальним варіантом була б змішана форма – тобто денна і дистанційна. Тому що, коли переважає онлайн-навчання, то зникає психологічний контакт між викладачем та студентами, між вчителями та школярами, і навіть між учнями, бо вони вже не відчувають себе колективом.

Згідно досліджень, молоді люди проводять в інтернеті у телефоні по шість-сім годин, через це виникає надзвичайно багато проблем. Одна з них пов'язана із місцем і роллю лектора. Адже сьогодні важко підготувати лекцію, тому що ти борешся із новинною інформацією, яка вже викладена в Інтернеті. І настане час, коли професор-доцент, який написав свої лекції п'ять-десять років тому, вийде і буде їх зачитувати, то його ніхто не слухатиме. Сьогодні завдання вищої школи – це навчити студента вчитися. Бо як показують дослідження, молода людина має бути готовою до того, що може змінити професію від п'яти до семи разів. І навчання актуальне впродовж життя.

Психологічні дослідження в умовах війни: хто їх проводить і серед яких категорій населення

Ігор Добрянський – голова обласної організації Товариство "Знання" України.

Ми запросили групу психологів з Ізраїлю, які мають досвід у цьому напрямку, тому що у них триває нескінчена війна на Близькому Сході. Вони акцентували увагу на тому, що психологічні дослідження мають починатися з дошкільного віку. У психології є таке поняття як резилентність. Це – властивість організму відновлюватися в психологічному, фізіологічному та емоційному станах. Уявіть собі пружину, ми кинули її на підлогу, а вона піднялася і залишилася такою, як була. Мова йде про людину в умовах сьогодення. Вона повинна розуміти, що психологічний захист та психологічний бар'єр – це одна з найголовніших рис. І рівень цієї психологічної резилентності, психологічної стійкості має бути високим. І це досягається за допомогою методик, якими ізраїльські психологи поділилися з нами. Нині ми створюємо кімнату, де будуть залучені підготовлені фахівці і діти.

Вадим Рижиков – голова ГО "Будинок вчених Кіровоградщини" доктор педагогічних наук, професор.

Психологічна готовність до виконання якогось завдання, особливо військово-бойового, виникла ще 2014 року. Сьогодні досвід Ізраїлю дуже важливий для нас. Тому що є психологічна готовність не тільки військовослужбовців, а й мобілізованих. Сьогодні людина була цивільною, а завтра вона стала військовою. І це різка зміна її соціального статусу, тож вона повинна бути готовою до цього. Усе цивільне населення має бути готовим до життя в умовах війни. До цього треба адаптуватися психологічно і тоді людина буде адекватно діяти в даній ситуації.

Ігор Добрянський – голова обласної організації Товариство "Знання" України.

Ми маємо бути готові до того, що хлопці і дівчата будуть повертатися з війни. Є таке поняття, як поствоєнний синдромПсихічний розлад, різновид неврозу, що виникає внаслідок переживання однієї чи кількох подій, котрі ушкоджують психіку. . І російське вторгнення в Україну дало надзвичайно потужний імпульс розвитку психологічних досліджень у цій сфері. Зокрема, саме психіки людини, яка повертається з фронту.

Вадим Рижиков – голова ГО "Будинок вчених Кіровоградщини" доктор педагогічних наук, професор.

В Міністерстві оборони нині створили спеціальний підрозділ соціальної реабілітації військовослужбовців і членів їхніх сімей, які повернулися чи не повернулися з фронту. І це є та проблема, яку сьогодні вирішують науковці. Тому що наші роботи направлені на процес наукового обґрунтування соціальної реабілітації. І це має велике значення в соціально-гуманітарному плані. Науковці Кіровоградщини теж доєдналися до цієї проблеми і є напрацювання, які вже застосовуються на практиці.

На початок