Річниця захоплення українських моряків: міжнародний трибунал досі розглядає цю справу

Річниця захоплення українських моряків: міжнародний трибунал досі розглядає цю справу

Ексклюзивно
Російський корабель, український буксир "Яни Капу", Керченська протока, українські моряки
Російський корабель таранить український буксир "Яни Капу" у Керченській протоці, 25 листопада 2018 року. Фото: скріншот з YouTube-каналу "Керчь ИНФО"

П'ять років тому, 25 листопада 2018 року, росіяни у Керченській протоці напали та захопили три українські кораблі: два броньовані артилерійські катери (МБАК) "Бердянськ", "Нікополь" та один рейдовий буксир "Яни Капу". Також окупанти захопили у полон екіпажі — 24 моряків. Вони повернулися додому восени 2019 року, а кораблі передали у розграбованому стані. Утім, міжнародні суди у цій справі ще тривають. Суспільне Крим поговорило з адвокатом групи полонених українських моряків Миколою Полозовим.

Розгляд справи по суті

У 2018 році Україна міждержавну заяву до Європейського суду з прав людини та до міжнародного трибуналу з морського права проти Росії через порушення прав українських моряків.

Навесні 2019 року трибунал розглядав цю справу попередньо і виніс забезпечувальні заходи, згідно з якими зобов'язав РФ звільнити моряків і повернути кораблі.

"Що стосується розгляду справи по суті, то вона ще не завершена. Вона ще в процесі. Процедура там досить тривала. У цьому сенсі остаточного рішення міжнародний трибунал з морського права все ще не виніс", — зазначив Полозов.

Призупинення розслідування

Також у січні 2020 року Росія призупинила розслідування у справі українських моряків. Водночас ця історія в Керченській протоці за майже два роки повномасштабної війни "серйозно відсунута в тінь". За словами адвоката, моряки досі є обвинуваченими у цій справі, але жодних слідчих дій не проводиться. Справа завершилася на стадії ознайомлення з матеріалами справи.

"Фактично справа призупинена і десь лежить на полиці. Це дає можливість російській владі, зокрема й слідчому управлінню ФСБ, яке розслідувало цю справу, у будь-який момент її відновити", — уточнив захисник моряків.

Великий обмін

Росія утримувала заручників у слідчому ізоляторі в Лефортово у Москві. Туди ж напередодні великого обміну привезли й інших українських політв'язнів, зокрема й українського режисера, уродженця Криму Олега Сенцова. Потім їх усіх разом вивозили із СІЗО до аеропорту Внуково автобусами, а далі літаком відправили в Україну.

"Ми бачили, що в Лефортово привозили тих політв'язнів, які відбували покарання в інших місцях у Росії, у різних колоніях, і було очевидно, що це підготовка до того, щоб їх разом відправити. Власне, це і послужило для нас підставою так подумати", — розповів Полозов.

Другий полон

Наразі багато хто з тих українських моряків воює у складі ЗСУ.

"Один із них був захоплений у полон повторно під час уже війни: оскільки після повернення на батьківщину він звільнився зі Збройних Сил України, працював у місті Сватове Луганської області в рятувальній службі, і коли російські окупанти захопили місто, то він потрапив у полон, і дотепер знаходження його невідоме", — зауважив адвокат.

Йдеться про моряка зі захопленого у 2018 році росіянами рейдового буксиру "Яни Капу" Євгенія Семидоцького, який майже рік провів у російському полоні у 2018-2019 роках. У Сватовому він працював у пожежно-рятувальному загоні місцевого підрозділу ДСНС.

Призупинення обміну політв'язнів

Наразі Росія призупинила обмін політв'язнів. На думку Полозова, це такий засіб тиску з боку Кремля на керівництво України, оскільки родичі полонених та політв'язнів хвилюються, і Москва очікує, що буде соціальний тиск на Офіс Президента.

"Власне Кремль зацікавлений у дестабілізації і тому притримує обмін. Усе залежить від потреби російської влади в полонених, які перебувають в Україні", — додав він.

Що відомо про захоплення українських моряків у Керченській протоці

  • Восени 2018 року в Керченській протоці були захоплені понад 20 моряків і два співробітники СБУ. Їх вдалося звільнити в рамках обміну полоненими у вересні 2019 року.
  • Військовослужбовців звинуватили в незаконному перетині кордону Росії (покарання за цією статтею передбачає до шести років ув'язнення). Україна вважає те, що трапилося, порушенням імунітету військових кораблів.
  • Міжнародний трибунал з морського права 25 травня 2019 року зобов'язав Росію негайно звільнити всіх моряків і дати їм змогу повернутися в Україну, а також повернути кораблі.
  • 7 вересня 2019 року між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35, під час якого, зокрема, були звільнені 24 полонені моряки.
  • 18 листопада 2019 року в акваторії Чорного моря РФ передала Україні катери “Бердянськ”, “Нікополь” та буксир “Яни Капу”. 20 листопада вони прибули в порт Очаків.
  • 11 жовтня 2021 року Постійний міжнародний арбітражний суд Гааги почав слухання у справі про захоплення українських кораблів силами прикордонної служби ФСБ Росії в листопаді 2018 року.
  • У липні 2022 року міжнародний арбітражний трибунал в Гаазі частково відхилив заперечення Росії, в тому числі, які стосуються нібито виходу за межі його юрисдикції, а також буцімто невиконання Україною статті 283 Конвенції про морське право, що передбачає обмін позиціями між сторонами суперечки для її розв’язання. Також трибунал підтвердив, що має юрисдикцію на розгляд справи про захоплення українських моряків.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, Viber та у Facebook

На початок