Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"
Скульптури у музеї "Територія терору" у Львові. Фото: Анна Срогий/Суспільне Львів

Львівська громада позбулась усіх символів тоталітарного режиму. Радянські пам’ятники, погруддя, зірки, меморіальні дошки, серпи і молоти демонтували та перенесли до львівського Музею тоталітарних режимів "Територія терору".

Наскільки вони важливі для історії та що з ними планують робити далі, дізнавалося Суспільне.

Серед найвідоміших пам'ятників, які перенесли до музею — скульптурні композиції "Мати-Батьківщина", "Воїн з прапором", "Солдат з автоматом", "Присяга", пам’ятник радянській космонавтці Терешковій, зірка з Марсового поля та елементи, що розташовані на Пагорбі слави. Загалом колекція радянського тоталітарного мистецтва у Музеї налічує 68 об’єктів, 10 з яких перенесли цьогоріч.

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"
Ворота до Музею тоталітарних режимів "Територія терору". Фото: Анна Срогий/Суспільне Львів

Спочилі пам’ятки тоталітаризму

Очищення архітектурно-громадського простору Львова від радянських комуністичних маркерів розпочалося ще до розпаду СРСР. 14 вересня 1990 року, згідно з рішенням демократичної місцевої влади, у Львові перед оперним театром знесли пам’ятник Леніну. Далі процес декомунізації посилився і чимало пам’яток почали потрапляти у Музей тоталітарних режимів "Територія терору". На сьогодні з них сформувалася значна колекція.

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"
Директорка Музею "Територія терору" Ольга Гончар. Фото: Анна Срогий/Суспільне Львів

За словами директорки Музею "Територія терору" Ольги Гончар, перший об’єкт тоталітарного режиму до них привезли у 2016 році. Це була меморіальна дошка на честь українських письменників-комуністів Степана Тудора та Олександра Гаврилюка. Останнім у 2023 році потрапив барельєф, присвячений першому відзначенню робітниками Львова Дня трудящих 1 травня 1890 року.

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"
Меморіальна дошка на честь українських письменників-комуністів Степана Тудора та Олександра Гаврилюка, яка потрапила у Музей у 2016 році. Фото: Анна Срогий/Суспільне Львів

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"
Барельєф, присвячений відзначенню Дня трудящих, який прибув у Музей останнім у 2023 році. Фото: Анна Срогий/Суспільне Львів

Однією з наймасштабніших і найвідоміших пам’яток радянського монументального мистецтва, переданих до музею упродовж 2016-2023 років, є металеві фрагменти Монументу бойової слави радянських Збройних сил, що знаходився у горішній частині Парку культури та відпочинку поряд з Академією сухопутних військ. Ансамбль складався з 30-тиметрового бетонного пілона, обкладеного гранітною плиткою, бронзової центральної групи та масивної залізобетонної стели з великими рельєфами з кованої міді. На вертикальному пілоні були горельєфи, що символізували основні роди військ: піхотинець, танкіст, артилерист, льотчик, матрос.

Центр ансамблю становила скульптурна група, що складалася з алегоричних фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері". Сама ж "Батьківщина-мати" приймає присягу вірності воїна і символічно благословляє його меч. Скульптуру жінки було відлито на заводі "Ленмонумент", скульптуру солдата, за дорученням Львівського обкому КПУ, – на Львівському паровозовагоноремонтному заводі (Львівський локомотиворемонтний завод). Цікаво, що вже в музеї працівники виявили в нозі скульптури солдата запаяну капсулу, у якій знайшли списки передовиків і ветеранів згаданого львівського підприємства, які брали участь у цьому проєкті. Нині ці документи теж зберігаються в музеї.

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"
Частини Монументу бойової слави радянських Збройних сил. Фото: Анна Срогий/Суспільне Львів

До речі, після демонтажу ці горельєфи з успіхом побували на міжнародній виставці у Відні "Між вогнем і вогнем". Проєкт був присвячений темі, як сучасне мистецтво реагує на гостросоціальні теми і Музей "Територія терору" якраз представляв процес декомунізації.

Зберегти те, що спустили з п’єдесталів

Зараз у Музеї "Територія терору" міститься близько 68 об’єктів тоталітарної скульптури. Дещо приїхало цілісно, а дещо привозили частинами або фрагментами.

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"
Серп і молот з Марсового поля. Фото: Анна Срогий/Суспільне Львів

"Тут є пам’ятки, пам’ятні знаки, таблички, горельєфи, скульптури. Крім того, у колекції музею є різноманітні значки, тримачі із зірками від флагштоків. Серед ключових пам’ятків Монумент Слави, Холм Слави, зірка з Марсового поля. Такої колекції радянської символіки точно немає ніде, тому можу з упевненістю сказати, що наше місце – унікальне", — каже Ольга Гончар.

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"
Демонтований пам’ятник космонавтиці. Скульптура складається із трьох променів-зірок та людини у скафандрі. Фото: Анна Срогий/Суспільне Львів

Майже усе в Музеї можна оглянути, хоч частина досі знаходиться у фондах і для них готують документацію. Для монументів, які прибули до 2020 року діє оглядова екскурсія, під час якої можна дізнатись все про монументи — хто їх створив, в який час, навіщо, яка історія творців, як і коли потрапили в музей.

Щоб об’єкт тоталітарного режиму зміг потрапити у музей потрібне рішення Львівської міської ради, засідання виконкому. Перед тим засідає відповідна комісія. Усі дії узгоджують з управлінням охорони історичного середовища, яке й вивіряє чи має об’єкт пам’ятно-охоронний статус. Далі визначають того, хто демонтуватиме об’єкт і лише згодом пам’ятка потрапляє до Музею.

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"
Фонтан кульбаба. Фото: Анна Срогий/Суспільне Львів

Як зазначила директорка Музею, українські простори важливо очистити від таких монументів, адже вони є маркерами території влади, яка тут панувала, але також важливо зберегти, бо вони — певна вакцина від тоталітаризму.

"Музей — це простір, який дає монументам, які спустились з п’єдесталів, а тепер стоять на землі разом з відвідувачами, відпочити і розповісти не лише одну версію подій для якої вони були поставлені. Тепер ми можемо також розповісти історію їхнього демонтажу", — веде далі співрозмовниця.

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"
Горельєфи з Монумента слави. Фото: Анна Срогий/Суспільне Львів

Оглядати скульптури та монументи приходять здебільшого не так містяни, як гості міста та іноземні дослідники, посли, дипломати. Проте місцева громадськість активніша у контролі.

"Львів’ян не сильно цікавить колекція тоталітарної скульптури. Можливо тому, що донедавна їх вони бачили десь у центрі міста чи своєму районі. Наприклад, коли їм показати, то можуть навіть не згадати, де вони стояли. Навіть називають їх по-своєму. Наприклад, фонтан Кульбаба називають коронавірус, мікроб, квіточка, хмаринка. П’ять горельєфів солдат — героями Марвел, а "Батьківщину-мати" — танцюючими монументами. Але для людей реально важливо, аби це все доїхало. Після демонтажу нам дзвонять, пишуть, приходять спитати, чи все доїхало і де зберігатиметься та кажуть: нарешті вони відпочивають", — каже Ольга Гончар.

Зберегти, а не знищити. Які пам’ятники тоталітаризму зберігає львівський Музей "Територія терору"
Пам’ятник радянської епохи "Мати-Батьківщина" поруч з іншими демонтованими. Фото: Анна Срогий/Суспільне Львів

Оскільки Музей практично не пристосований для зберігання такої великої і масштабної колекції пам’ятків тоталітарного режиму, частина з них знаходиться на вулиці. Проте, як зазначила директорка Музею "Тоталітарного режиму", їм це аж ніяк не шкодить, адже вони виготовлені зі стійкого металу, каменя чи бетону і до цього вже десятиліттями перебували під відкритим небом.

У подальших планах — цілком ймовірно для них відкриють окремий музей або ж філіал. Також Ольга Гончар сподівається, що у місті й надалі відбуватимуться події дискусійного характеру, де історики, науковці, знавці обговорюватимуть скульптури тоталітаризму, розмірковуватимуть як працювати з експонатами радянського минулого та що робити з усім цим спадком, як це було до коронавірусу та війни.

На початок