Піонер кіно та перший український фільм. ТОП-7 фактів про Данила Сахненка і його «Запорозьку Січ»

Піонер кіно та перший український фільм. ТОП-7 фактів про Данила Сахненка і його «Запорозьку Січ»

Цьогоріч виповнюється 145 років з дня народження одного з перших українських кінооператорів та кінорежисерів, уродженця Катеринослава (нині – Дніпро) Данила Сахненка. Він був піонером хронікальних і художніх зйомок на Придніпров’ї. 14 вересня 2020-го також минає 109 років від початку фільмування Сахненком стрічки «Запорозька Січ». Її вважають першим в історії світового кіно українським повнометражним художнім фільмом.

Суспільне зібрало ТОП-7 цікавих фактів про одного з піонерів українського кіно Данила Сахненка та його фільм «Запорозька Січ».

1. Від кіномеханіка до кінохронікера

Про життя й творчість Данила Сахненка (1875-1930) відомо не так вже й багато. Народився й виріс імовірно на Мандриківці, тодішньому передмісті Катеринослава. Ази кіноіндустрії пізнавав в «електробіоскопікінотеатрі Зайлера». Німецький підприємець Зайлер приїхав до Катеринослава, щоб заробляти на показах німого кіно. Працюючи в нього, Сахненко спершу крутив ручку кіноапарата, а невдовзі став головним кіномеханіком.

Згодом, 1908 року, навіть не маючи спеціальної освіти, він зміг стати кореспондентом французького кіножурналу фірми братів Пате. «Пате» надала йому знімальний апарат і кіноплівку.

Сахненко зафільмував велику повінь та епідемію холери в місті. Пізніше карбував на плівку значущі політичні події: перші демонстрації прихильників соціалістичних ідей, прихід у місто Нестора Махна, похорони бійців УНР, загиблих в боях із більшовиками.

2. Сахненко-підприємець

Після отримання у власність від «Пате» кінокамери Сахненко зміг взяти участь у першому в Україні кінопідприємстві, яке називалось «Південноросійське синематографічне акціонерне товариство Сахненко, Щетинін і Ко».

Його партнери – власник кафе та кінопрокатник – вклали в цей бізнес гроші й нерухомість – загалом 200 тисяч рублів, а Сахненко – свій знімальний апарат і вміння працювати на ньому.

Читайте також: «Чого нас вчить і що показує сучасне українське кіно»

3. «Запорозька Січ» – перший український фільм

У вересні 1911 року «Південноросійське синематографічне акціонерне товариство» розпочало зйомки історичного фільму «Запорізька Січ» – про кошового отамана Івана Сірка й козаків, які боронили українські землі у боях проти татар і турків. Цю 50-хвилинну стрічку вважають першим українським повнометражним ігровим фільмом.

Читайте також: «340 років з дня смерті людини-легенди. 10 фактів про Івана Сірка»

Її знімали за участі нащадків запорозьких січовиків у селі Лоцманська Кам'янка (тепер — частина міста). У батальних сценах брали участь близько пів тисячі людей. Консультував творців історик Дмитро Яворницький, він також надав у розпорядження знімальної групи козацькі строї та зброю. Декорації створив художник-самоук Єлісей Шаплик.

Читайте також: «80 років з дня смерті історика Дмитра Яворницького: 8 фактів про меморіальний будинок-музей у Дніпрі»

Прем’єра німої стрічки відбулась 12 січня 1912 року. Показ супроводжував виступ українського хору. Фільм розтиражували в понад 20 копіях, з якими акціонери та учасники зйомок їздили губерніями Російської імперії.

Піонер кіно та перший український фільм. ТОП-7 фактів про Данила Сахненка і його «Запорозьку Січ»

Кадр зі стрічки Сахненка «Запорозька Січ», один із чотирьох вцілілих

Проте Сахненкові зусилля не увінчалися матеріальним успіхом. За спогадами сучасників, творець стрічки так і не розбагатів: він був змушений жити в слюсарній майстерні, захаращеній інструментом.

4. Реконструкція через століття

2012 року на Дніпропетровщині за мотивами «Запорозької Січі» Данила Сахненка зняли фільм-реконструкцію. Нова стрічка вийшла далекою від оригіналу, адже матеріалу було обмаль: від сахненкового кінотвору збереглися лише кількасекундні кадри та переказ сюжету. Оригінал вважається втраченим, отож, за словами сценариста Олександра Пільонова, сценарій для кавер-версії писали, опираючись на фантазію.

У зйомках, як і століття тому, були задіяні селяни Лоц-Кам’янки. Долучились також професійні актори, учасники фольклорних колективів, студенти та школярі – усього майже 300 людей. Запорожців зіграли активісти козацьких громадських організацій, а татар – представники кінного загону міліції.

Авторкою ідеї була керівниця обласного осередку Національної спілки кінематографістів України Валентина Слобода, постановкою сцен керував театральний режисер Анатолій Канцедайло. Працювали 12 операторів з різних міст України, вони фільмували театралізоване дійство з різних точок. У підсумку змонтували 8 різних версій «Запорозької Січі».

Кошти на проєкт дістали від мерії. Однак 10-тисячного гранту на фільм не вистачило, тому багато чого робили на волонтерських засадах.

Читайте також: «Українсько-британський фільм отримав нагороду на кінофестивалі в Лондоні»

5. Стрічки, які не можна подивитись

Більшість із 23 фільмів, знятих Данилом Сахненком, не збереглися. Відомо, що в його доробку були й фінансово провальні фільми про українську минувшину, і посередні комедії, і агітки часів Першої світової війни. Він також екранізовував українську сценічну класику: коли театр Миколи Садовського гастролював у Катеринославі, Сахненко знімав ці вистави – «Наталку Полтавку» та «Матір-наймичку». Також він фільмував картини-краєвиди, які оспівували українську природу. Жодна з цих стрічок не вціліла.

Шукають кінознавці й копію фільму «Запорозька Січ», поки ці пошуки безуспішні.

«Ми не кажемо, що ми втратили. Ми кажемо, що ми шукаємо. На сьогодні копії немає. Ми працювали з архівами, які є в Росії, з архівами в Польщі, які є. Ми співпрацювали з Францією, але, на жаль, французька синематека цього не знайшла», – розповіла Суспільному кінознавчиня Валентина Слобода.

6. Вцілілий фільм і кадри

З 23-х фільмів, знятих Сахненком, повністю зберігся лише один – драма «Умер бедняга в больнице военной» (1916). У ній Сахненко виступав кінооператором. Оригінал зберігається в архіві кінофотодокументів у місті Красногорську Московської області, а копію 2010-го повернули до Дніпра.

Окрім того, у російському кіноархіві є документальні стрічки Сахненка того періоду. Зокрема, «Похорон обергофмейстера двору Його Величності Г. П. Алексєєва в Катеринославі».

В архіві сусідньої держави перебуває також сахненкова «Хроніка м. Катеринослава» в трьох частинах, де, зокрема, є кадри прибуття до міста імператора Миколи ІІ (1915 рік), революційні події лютого 1917 року, дніпровські пороги.

Піонер кіно та перший український фільм. ТОП-7 фактів про Данила Сахненка і його «Запорозьку Січ»

Дніпрові пороги, кадр зі стрічки Сахненка «Запорозька Січ», один із чотирьох вцілілих

7. Вшанування

У Дніпрі є вулиця Данила Сахненка. Його ім’я носить кіноклуб обласної універсальної наукової бібліотеки, а також Всеукраїнський фестиваль екранних мистецтв «Дніпро-сінема», який проводять з 2004-го року і на якому вручають премію його імені.

Піонер кіно та перший український фільм. ТОП-7 фактів про Данила Сахненка і його «Запорозьку Січ»Суспільне. Дніпро

Меморіальна дошка Данилу Сахненку в Дніпрі

2011 року Данилові Сахненку відкрили пам’ятну дошку на фасаді кінотеатру «Родина». На меморіальному знаку немає зображення кінорежисера – його портрет дослідникам поки не вдалось знайти.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди