"Настільки безглузда смерть, не можу передати". Військові та родичі — про атаку на 128 бригаду під час нагородження

"Настільки безглузда смерть, не можу передати". Військові та родичі — про атаку на 128 бригаду під час нагородження

Ексклюзивно
Прощання із загиблим військовим 128-ї бригади
Прощання з військовим 128-ї бригади майором Сергієм Кузнєвим, який загинув під час ракетного удару на Запоріжжі 3 листопада, Ужгород, 9 листопада 2023 року. Фото: Ужгородська міська рада | Facebook

3 листопада у прифронтовому селі на Запоріжжі російська ракета поцілила по військових 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, яких зібрали для урочистостей до Дня ракетних військ та артилерії. Попри оголошену ракетну тривогу, їх вишикували на подвір'ї. Внаслідок удару загинуло 19 бійців, зокрема й офіцери. Аби відтворити події того дня, Суспільне поговорило з військовослужбовцями, які були на місці, а також із їхніми рідними.

Ракетна атака

"Приїхали — пошикувались — прилетіло. У той момент я стояв у строю, разом з іншими. Відразу стало зрозуміло, що це російська атака", — розповідає анонімно один із військовослужбовців 128 окремої гірсько-штурмової бригади, який через цей удар дістав поранення руки.

Про те, що в селищі Зарічне Запорізької області, що у 30 км від лінії фронту, відбудеться нагородження до Дня ракетних військ, бійцям стало відомо напередодні, 2 листопада о 22:00. Наступного дня артилеристів зібрали на подвір’ї. Церемонія мала початись о 9:00, втім її відклали, бо комбриг Дмитро Лисюк спізнювався. Як зазначає поранений військовий, вишикувалися не всі — офіцери ходили по подвір’ю, готувались.

Перший удар близько 10:10 прийшовся у будівлю поряд із місцем нагородження, другий, за кілька хвилин, — по особовому складу.

"Багато хто з тої чи іншої причини зняли бронік. Хто був в хаті, хто був біля хати — їх повідкидало. А хто був на подвір’ї на шикуванні — всі пішли на той світ. Пішов цвіт війська", — говорить Андрій (ім'я змінене з міркувань безпеки — ред.), військовий бригади, який приїхав на місце нагородження, щойно дізнався про обстріл.

"Бачив тіла. Для мене це був шок, бо знаю, ми не маємо збиратись. Якби я знав, що планують таке нагородження, я б втрутився. Можна зателефонувати заступнику комбрига, комунікація внутрішня є. Якщо є небезпечні, на твою думку, ситуації, треба про це говорити", — додає він.

Ще до приїзду швидкої військові намагались врятувати побратимів. "Дмитро помер від крововтрати. Йому хотіли допомогти, але були пошкоджені великі артерії. У нього на руці був турнікет, катетер, крапельниці. Думаю, якби він був у бронежилеті, це б його врятувало. А з іншого боку, там хтось в машині сидів у бронежилеті, то йому уламок потрапив у голову", — говорить Олеся, дружина загиблого офіцера артилерійської батареї, 43-річного Дмитра Мілютіна.

Їй повідомили про загибель чоловіка ввечері 3 листопада: "Я телефонувала хлопцям і питала: "Може ви помилились?" Але ніхто не помилився. Це настільки безглузда смерть, я не можу передати".

У Дмитра залишилося двоє синів — Максим і Ігор, 9 та 16 років.

Бригада повідомила про 19 загиблих військовослужбовців, кількість поранених не назвали. Водночас один з бійців, який був на місці, сказав Суспільному, що поранило близько 35 чоловіків.

Версія Міноборони

14 листопада міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що головна інспекція Міноборони похвилинно відновила події того дня: "У цей час у небі був російський безпілотник-розвідник. Його зафіксували. Повітряну тривогу оголосили по всій області. Військових попередили про сектор, в якому працює ворожий БПЛА. Як тільки зафіксували ракетний пуск, поширили сигнал "ракетна небезпека". На місці нагородження жодних централізованих безпекових заходів вжито не було".

Командира бригади Дмитра Лисюка, який прибув із запізненням, нині відсторонили. Він міг бути ціллю цієї атаки, сказала в ефірі Суспільного радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян.

На запитання Суспільного про те, хто ініціював нагородження, Лисюк відповів, що "це інформація з обмеженим доступом".

"Хтось здав! — припускає Сергій (ім'я змінене з міркувань безпеки — ред), один з військових бригади, який не був на нагородженні, але одразу отримав повідомлення про поранення побратима. — Я подумав, це трапилось десь на позиціях, почав до хлопців виходити по радіозв’язку, писати, дзвонити. Це було звичайне нагородження на рівні бригади, совковими методами відзначити наш вклад у війну, маячня".

На питання, чи пішов би сам на таке нагородження, військовий відповідає: "А ми можемо обирати? Ми — офіцерський склад? Нам сказали — ми пішли. Я був на таких нагородженнях, у таких селах і місцях. Їх проводили безліч разів".

***

Суспільне надіслало запити до Міноборони та Генштабу з питанням, які внутрішні документи та постанови регулюють проведення масових заходів для військовослужбовців ЗСУ. На момент виходу матеріалу відповіді нам не надійшли.

Також Суспільне запитало Запорізьку обласну прокуратуру, чи ведеться розслідування по ймовірному наведенню російських ракет на подвір'я в Зарічному, де вишикувалися українські військові. В прокуратурі відмовилися коментувати.

Слідство ДБР стосовно удару по скупченню військовослужбовців 128 ОГШБР триває. Міністр оборони Умєров доручив Генштабу перевірити виконання безпекових протоколів у підрозділах.

На початок