Богдан Машуровський з Олександрійської громади Кіровоградської області навчається в британському місті Кембридж, в школі The Leys. Це його другий рік тут. Нині він у випускному класі. Навчання для юнака безоплатне, хоча школа сама — приватна. Він сам з багатодітної родини. Богдан розповів Суспільному про те, як потрапив у цю школу, як там навчається й що йому допомагає досягати мети.
The Leys — це незалежна приватна школа. Там навчаються і дівчатка, й хлопці від 11 до 18 років. Нині там понад півтисячі школярів. Половина з них живуть на території школи.
Як ви потрапили в школу в Кембриджі?
Навчання за кордоном мене зацікавило тоді, коли треба було вирішувати, куди йти після дев’ятого класу. Тоді я ще навчався в невеликій сільській школі в селі Марто-Іванівка, звідки я родом. Тоді я почав дізнаватись про різні студентські обміни, навчальні стипендії, гранти. Однією з таких виявилася стипендіальна програма HMC Elvorti. Завдяки їй можна навчатись в бординговихЦе коли діти навчаються, займаються позашкіллям й живуть на одній закритій території. Зазвичай такі школи приватні. школах у Великобританії. Я зареєструвався, пройшов відбір й потрапив до школи під назвою The Leys, що в місті Кембридж. В Олександрії я також займався театром, брав участь у молодіжному парламенті, був координатором української волонтерської служби в місті. Я думаю, що, окрім знання англійської, це все разом також допомогло переконати людей, які відбирали учасників, звернути увагу на мене.
Як до цього вчили англійську?
У час коли я серйозно почав замислюватися про навчання за кордоном, я зрозумів, що мені потрібно вивчати мову англійську ефективніше, аніж я це робив в школі. І я за порадою товариша пішов на мовні курси в Олександрії. Завдяки їм я отримав хорошу базу, яка дозволила мені потрапити на навчання. А коли приїхав сюди, то ще багато працював над вдосконаленням. Перші місяці були найважчими. Це нова мова, нове середовище, нова культура, інша система освіти. Справлятись з усім цим було непросто. Але думаю, що період адаптації пройшов максимально добре. Це завдяки розумінню й допомозі з боку вчителів, однолітків та інших людей.
А хто навчається в цій школі?
Учні з різних куточків світу. Є й українці. Більшість — британці. Їх близько 85%. У Британії існують бордингові школи (школи-пансіони) лише для представників однієї статі. В моїй є як хлопці, так і дівчата.
Яка там система навчання?
Загалом в британський навчальній системі 13 класів. В основному учні спочатку йдуть в одну школу, вчаться там до сьомого класу й переходять в іншу. А там уже навчаються з сьомого до тринадцятого класу. У мене якраз тринадцятий клас. Це останній рік. Я навчаюсь за системою освіти A-Level. На відміну від нашої системи, мені не потрібно вивчати 15-18 предметів, а потім складати екзамен лише з трьох-чотирьох. Тут на початку старшої школи (Sixth form), учні обирають три-чотири предмети, які вони хочуть вивчати поглиблено й саме з них потім складатимуть іспити. Коли я приїхав в Англію, то спочатку обрав політику, теологію, бізнес та математику, але потім перепрофілювався на точні науки й тепер вчу хімію, фізику та математику. Мені подобається така система освіти, оскільки вона дозволяє сфокусуватись на предметах, які тебе справді цікавлять.
Ви живете на території школи. Це щось схоже на гуртожиток?
Ми живемо в гуртожитках, але вони дещо різняться від наших. Називаємо ми їх house (будинок). На території школи є чотири будинки для хлопців, три для дівчат і один будинок для day-pupils (це ті учні, які не живуть в школі, а йдуть додому після навчання та активностей). У кожному будинку є свій housemaster. Це вчитель, який так само живе тут разом зі своєю родиною та нами, учнями. Він приглядає за нами, допомагає з організацією благодійних акцій, які проводить house, з підготовкою до змагань між різними house. Такий собі "татко". Також є matron — типу як мама. Вона допомагає з усіма повсякденними проблемами — наприклад, підшити одяг, розібратись, куди пропала твоя кофтина. Є також й інші працівники, які допомагають з утриманням будинку. Харчуються тричі на день лише boarders (тобто учні, що живуть в школі). Day-pupils лише обідають. Вихідний у нас один — неділя. Навчаємося з понеділка по суботу.
Яка атмосфера в школі?
Загалом дружня, безпечна й комфортна. Тут кожен собі знайде заняття. Можна займатись музикою, театром, різними видами спорту, відвідувати клуби за інтересами. Особисто я займаюсь волейболом, класичним співом та кадетством. КадетствоОсвоєння елементів військової підготовки, виховання дисципліни, винахідливості, витривалості й впевненості в собі. — це як активність після школи. Воно раз на тиждень. Для десятих класів обов'язково. Для старших за бажанням. Також волонтерю — допомагаю тренеру зі скелелазіння з його підопічними.
Чи Ваші друзі, інші учні й вчителі згадують про Україну (враховуючи те, як загалом Британія нас підтримує)?
Так, ми друзями час від часу говоримо про Україну. І про війну, і загалом про нашу культуру, світогляд, менталітет, історію. Вчителі також інколи питають мене про Україну, про те, як там мої близькі люди.
Які поради можете дати стосовно пошуку варіантів навчання, а також опанування іноземної мови?
Багато людей думають: щоб отримати можливість навчатись за кордоном, потрібно бути генієм з неймовірно високими академічними, спортивними та іншого роду досягненнями. Вони вважають, що ніколи не досягнуть такого рівня й навіть не намагаються рухатись в цьому напрямку. Якщо мати таке ставлення й ніяк не працювати на свої мрії, то очевидно, що саме так і буде. Але я запевняю, як тільки ви починаєте рухатись до своєї цілі й регулярно щось робите для її досягнення, то ви приречені на успіх.
