Боєць Нацгвардії із позивним "Джгут" змінив роботу на швидкій допомозі на службу бойовим медиком. Понад рік він рятує життя побратимам на Донеччині. Про будні бойового медика, про те, як навчався тактичній медицині, та як один вийшов із ворожого напівоточення — у репортажі.
Бойовий медик Олексій із позивним "Джгут" був на війні у 2018 році, вдруге пішов у військо за кілька днів до повномасштабного вторгнення. На початку великої війни обороняв Попасну, що на Луганщині. Там його група потрапила в пастку в оточення.
"Ніхто не вийшов із цього оточення. Тільки я вийшов на другу добу"
"Так вийшло, що один я повернувся назад до своїх побратимів. Я вже потім дізнався, що нас там майже взяли в кільце. Старший нашої "еспешки" відправив мене назад, в тил: "йди, скажи нашому старшому командиру, що нас беруть в кільце", бо він на рацію не відповідав. Сказав координати, куди треба насипати "міномьоткой". Я і ще декілька людей, ми пішли, а потім побачили, що ворог у нас в тилу. Нас було четверо, а їх було, десять, в нас зав'язався бій, ми почали відбиватись", — згадує бойовий медик.
Вибирався з пастки вночі, без боєприпасів, поранений ішов два дні.
"Сидів я і думав, що мені робити. Зброя то є, ні боєприпасів нема нічого, і ще там мене трошки поранило. Добре, що легке було поранення, я собі надав допомогу і просто сидів, була розгубленість, не знав, що робити. Але потім зібрався, дочекався темноти та вже по темноті почав, якось вибиратися з того напівкільця. І вже на інший день, я вибрався посадками, полями, мене там підібрали хлопці".
Поки виходив, у соцмережах з'явилася інформація про його загибель.
"Я вийшов на другу добу. Вже були пости в соцмережах, навіть дійшло це до моїх батьків, ця фотографія. А батьки не знали, що я на цьому напрямку, думали, що я в Києві. Бо я так поїхав і нікому нічого не сказав", — розповідає бойовий медик.
Фельдшер за фахом каже: робота медиком у цивільному житті та на війні кардинально відрізняється: "Тут більше осколкових, вогнепальних травм, з ампутацією кінцівок. А коли був цивільним медиком, на швидкій допомозі, більше було — серцеві захворювання, інфаркти, інсульти. Менше було крові там".
Вдома, каже боєць, на нього чекає родина. Перераховує мама, тато, сестра, двоюрідні брати та сестри, кохана.
"Це наша країна, наша земля, і нам треба вигнати цю нечисть звідси. І так воно буде. Рано чи пізно, але так буде".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
