Займається килимарством майже 50 років. Олександр Бабенко. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Займається килимарством майже 50 років. Олександр Бабенко. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Займається килимарством майже 50 років. Олександр Бабенко. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ Суспільне Полтава

Роботи решетилівського килимаря Олександра Бабенка прикрашають посольства та музеї поза межами України. На його килимах – переважно рослинні та тваринні орнаменти. Цій справі митець вчився із дитинства і черпав знання від матері – майстрині Надії Бабенко. Сам же килимарством займається вже майже пів століття. І прагне, аби саме решетилівське рослинне килимарство визнали на світовому рівні.

Килимарством Олександр Бабенко займається із дитинства. До цієї справи його заохотили батьки. Разом вони купували вовну у колгоспі, потім її пряли та скубли. Далі фарбували природними барвниками. А коли мама поверталась з роботи, сідали до верстата та ткали килими.

Килимар Олександр Бабенко тче килимСуспільне Полтава

Килимар Олександр Бабенко тче килим

"Чи пташку якусь витчу, чи там якийсь килимовий елемент квітки. І так народжувались килими. Мені це дуже подобалося у дитинстві", − згадує Олександр Бабенко.

Свій перший килим митець виткав з домопряденої вовни. Нині його "Білі квіти" у музеї Києво-Печерської Лаври.

"Він такий начебто легкий, форми були необтяжені, легкі. І водночас він такою глибиною, народним мистецтвом пахнув, через те, що домопрядена вовна, натуральна, стовідсоткова. І натуральні кольори, нефарбовані майже".

Найчастіше на його килимах зображено стилізовані квіти та рослинний орнамент, але найбільше митець полюбляє створювати птахів. Спочатку він малює ескіз, далі переносить його на шаблон.

Виріб килимаря Олександра БабенкаСуспільне Полтава

Виріб килимаря Олександра Бабенка

"І вже отими ниточками вовняними, потроху, потроху, сантиметр за сантиметром тчеться килим. І вже він у монументальному вигляді цей образ підсилює, і звучання особливе стає".

Над цим килимом Олександр Бабенко разом з ткалями трудяться вже два місяці. Відтворюють роботу земляка Леоніда Товстухи, яка нині прикрашає залу Ради Європи у Страсбурзі. Називається – "Народжені рідною землею".

"Ми кожну ниточку перебираємо, вкладаємо у підткання і прибиваємо. І виводимо за допомогою технік килимарства на межову нитку, на косу нитку, зірчаста, кругляння, тут ми оці техніки рослинного килимарства використовуємо. Техніка ця традиційна, яка віками використовувалась у Решетилівці".

Виріб килимаря Олександра БабенкаСуспільне Полтава

Виріб килимаря Олександра Бабенка

За увесь час Олександр Бабенко створив понад сотню килимів. Експонують їх не лише в Україні. Вони є у Німеччині, Польщі, Франції. А в Афінах створили залу, де 12 його великих робіт. Нині майстер разом з колегами працює над тим, щоб решетилівське рослинне килимарство визнали у світі.

"Я хіба думав, що мені так в похилому віці доведеться відроджувати і рухати оцю глибинну справу, велику справу – відродження решетилівського рослинного килимарства. Це ми разом з ткалями, які зараз тчуть тут, робимо велику дуже справу, коли ми рухаємося, не тільки до національних списків, в які ми вже ввійшли, а й до списків міжнародних ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства. І це буде, що ми недарма прожили наше життя".

Нині в Україні до національних списків нематеріальної культурної спадщини внесені 18 елементів. Три з них – представляють Полтавщину. Це решетилівське рослинне килимарство, вишивка білим по білому та опішнянська кераміка.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди