Наявне законодавство в Україні про відповідальність за співпрацю з РФ загрожує багатьом українцям на ТОТТимчасово окупованих територіях, адже не має чітких формулювань, за якими можна визначати колабораційну діяльність. Крім того, українські правоохоронці та судді також вважають законодавство у цій сфері недосконалим.
Про це заявила директорка з адвокації центру прав людини ZMINA Альона Луньова, презентуючи звіт "Як Україна карає за колабораціонізм".
Вона пояснила, що у законодавстві нема чітких формулювань між співпрацею з РФ та просто життям в окупації. І цей аспект треба виправити.
Поняття “колабораційна діяльність” та “пособництво державі-агресорці" з'явилися з початком повномасштабного вторгнення. Попри те, що статтям кримінального кодексу півтора роки, у Верховній Раді є щонайменше 12 законопроєктів про внесення змін.
"Після початку широкомасштабної збройної агресії і після того, як ми, як держава заявили, що будемо звільняти територію Криму, більше стало питань дійсно про те, чи буде за той чи інший вид діяльності в окупації кримінальна відповідальність. Це стосується бізнесів, це стосується провадження певної господарської діяльності, це стосується роботи в окупаційних адміністраціях, але не на керівних посадах", — розповіла Луньова.
Провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов зазначив, що загалом правники проаналізували майже 700 вироків про колаборацію.
"Ми в якийсь момент можемо, як упустити тих, які нанесли значну шкоду державі, так і покарати тих, які не наносили цієї шкоди взагалі, або якщо шкода була мінімальна. В кримінальному праві це називається обʼєктивна сторона. Тобто, що людина робила, що вона скоїла і як це повʼязано із наслідками", — наголосив Черноусов.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, Viber та у Facebook
