Порушення сну, фобії, депресивні і панічні стани. З такими скаргами звертаються жителі Кіровоградської області під час війни, розповіла Суспільному лікарка-психотерапевт обласної психіатричної лікарні Ганна Ліходєєва. За її словами, через війну кожен п’ятий українець має згубні наслідки для психічного здоров’я. Водночас через упередження, вчасно звернутися за допомогою до психіатра зважуються не всі.
На думку лікарки, війна матиме тривалий вплив на ментальне здоров’я українців.
"Наше покоління, в умовах психоемоційного навантаження, постарішали одночасно на 10-15 років. Хвороби, які притаманні зрілому і літньому віку, в нас тепер будуть зустрічатись набагато частіше, і в більшому об’ємі. Статистика МОЗ свідчить про те, що 15 мільйонів українців потребуватимуть психологічної або психіатричної підтримки, з них три-чотири мільйони – це медикаментозне лікування".
За словами лікарки, нині українці перебувають під впливом загальної колективної травми. Тому питання ментального здоров’я – це питання психологічного і психіатричного добробуту.
Сказала, після повномасштабного вторгнення, кількість звернень в обласну психіатричну лікарню збільшилась. За амбулаторною допомогою у 2021 році звернулися 19 тисяч людей. У 2022 році — 19500, з них шість тисяч людей пролікували у стаціонарі. За дев'ять місяців 2023 року у стаціонарі пролікували сім тисяч людей.
Під час війни зросла кількість тривожних, депресивних, панічних станів, розповіла лікарка.
"Зросла частота звернень стосовно порушень сну, які люди не можуть відкоригувати самостійно. З'явилися фобії, тривожні, панічні, депресивні стани, особливо в тих людей, які виїжджали з зони бойових дій і перенесли велике виснаження та стрес. Почастішали випадки вживання алкоголю та психоактивних речовин, але саме з метою знизити рівень стресу та тривоги. І дуже часто звертаються з тяжкими захворюваннями шизофренічного, афективного спектрів, але в умовах стресу вони почастішали та трохи змінили свою тематику висловлювань і переживань".
Як війна впливає на психіку
В умовах війни порушується як психологічний, так і психіатричний комфорт людини, пояснила лікарка.
Психологічний дискомфорт — потрапляючи в стресові умови, людина може переживати тривожність, порушення сну, знервованість, зниження працездатності та постійний рівень тривоги. Все це заважає їй відпочивати, працювати, активно функціонувати у суспільстві. Лікарка сказала, якщо вчасно звернутись до психологічної служби, то це все можна відкоригувати навіть без призначення медикаментів. Вчасно звернутися за допомогою лікаря наважуються не всі, хто цього потребує.
"Одна з причин — це невисока обізнаність населення стосовно власного здоров’я і психологічного добробуту. Досить часто людям здається, що вони з усім впораються самотужки. І звертаються тільки тоді, коли це виходить за рамки особистого та стає видним в соціумі, у родині. Інша причина — стигми — упередження. До психіатричної служби ставляться з недовірою, сумнівом, вважають, що це ярлик психіатричного діагнозу з ними залишиться на роки".
У лікарні надають допомогу всім без будь-якого виключення. Люди звертаються незалежно від їх первинної реєстрації та незалежно від того, що зареєстровані вони як ВПО. Тому фахівчиня радить не ігнорувати зміни емоційного стану.
"Будь-який розлад починається з емоційних порушень – незначної дратівливості, порушень сну, апетиту. Потім це переходить на наступний рівень – з психологічного на психотичний.Психіатричний термін, яким позначають ненормальний психічний стан, що має стосунок або до епізоду, або до психічного розладу, що найчастіше проявляється маяченням, галюцинаціями, руховими розладами у вигляді ступору чи збудження, афективними порушеннями. І дуже важливо цю грань не перетнути. Не втратити той момент, коли ви перестанете контролювати цей процес і тоді вже хвороба буде контролювати вас. І звернутись за допомогою".
За словами лікарки, до афективних, депресивних станів більше схильні жінки, через емоційність. До адиктивних станів — залежностей, більше чоловіки.
Історія 35-річної кропивничанки, яка лікується в жіночому відділенні обласної психіатричної лікарні
Ірина — одна з 40 пацієнток відділення психіатричної лікарні потрапила в лікарню з важким психічним розладом, якому передував тривалий стрес, розповіла лікарка-психотерапевт.
"Стрес призвів до емоційних порушень, які вона довго намагалась контролювати самотужки й не зверталась за допомогою. Були порушення сну, плаксивість, роздратованість і це вже призвело до більш важких наслідків, які довелося лікувати в стаціонарі".
Ірина почала лікування тиждень тому. "Швидку" допомогу жінці викликав її чоловік. Вона не могла опанувати свої емоції.
"Нині я вже можу контролювати себе. Коли навертаються сльози, я розумію, що не треба плакати, беру себе в руки. Пов’язую це з тим, що мені підібрали правильне лікування. Але я досі боюся війни і розумію, що це не від спеціалістів залежить".
Жінка вважає, причина її нестабільного емоційного стану – війна.
"Ще у 2014 році початок війни застав нашу сім’ю, це було страшно. Я намагалась якось допомагати, готувала на фронт борщові заправки, але потім мені здалось, що держава взяла під контроль ситуацію, ввели податок на війну, робили якісь кроки, тому ми трохи заспокоїлись. Це не була байдужість і апатія, це був якийсь відносний спокій".
Розповіла, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну життя її родини змінилось.
"Це було жахливо для нас, з двома дітьми, питання про те, щоб десь їхати навіть не поставало. Я б не змогла залишити свого чоловіка, батьків. Проте, кожна повітряна тривога для мене – це страшне. Не через страх померти, а що комусь буде боляче, а я не зможу допомогти. Коли ми були в укритті, в підвалі, я боялась, що комусь відірве руку чи ногу, що людина буде кричати від болю, а я не знатиму, що робити".
За словами жінки, психологічної допомоги їй виявилось недостатньо. Вона відкладала звернення до психіатра, бо вважала, що його допомога комусь необхідніша.
"Я наче забираю чиєсь місце. Замість того, щоб попрацювати з військовим, вони мають попрацювати зі мною. Я вважала, що зможу сама себе взяти в руки. В мене чоловік навіть не на фронті, ми не перебуваємо в регіоні, де тривають бойові дії. Мені здавалось, що я перебільшую і буду гаяти чийсь час та гроші".
Ірина в лікарні пробуде ще два тижні. Людям, радить більше спілкуватися з рідними.
"Не бійтеся ділитися з близькими. Не потрібно недооцінювати свою проблему. Якби я розповідала своїм рідним про свій стан, можливо мій чоловік привів мене до лікаря раніше, а не через "швидку" допомогу".
Жінка сподівається, що її історія допоможе іншим людям.
Лікування розладів психіки для пацієнтів безкоштовне
Психіатрична лікарня розрахована на 560 ліжок, говорить керівник Олександр Присяжний. Нині на лікуванні у закладі перебуває 671 людина. Лікар вважає, упередження і страх звернутися за допомогою до психіатра – це вплив радянської пропаганди.
"Під час окупації нашої країни Радянським союзом психіатрія вважалась, як каральним органом. Ми мусимо відійти від цієї "спадщини" і максимально донести до нашого суспільства, що не потрібно боятися звертатись до психіатрів".
Лікування розладів психіки для пацієнтів безкоштовне, сказав директор департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко.
"НСЗУ створили окремий пакет: "Супровід пацієнтів з психічними розладами". Ці пакети законтрактовані в області стаціонарами, амбулаторними закладами та сімейними лікарями. Це стосується абсолютно всіх людей".
Розповів, на сайті НСЗУ можна знайти найближчий заклад, куди звернутися жителям області та України, для того, щоб отримати професійну допомогу.
З військовими, які отримали фізичні й психологічні травми, працюють окремі мультидисциплінарні команди — це фахівці різних сфер. За словами Олега Рибальченка, раннє звернення до лікаря збільшує шанси зберегти здоров’я і повністю відновитись.
"Якщо людина сама не відчуває, що перебуває в постійному стресі, це вже впливає на її фізичний стан. Зазвичай, коли вона звертається, наприклад, до сімейного лікаря з якимись скаргами, то він може зрозуміти, що мова йде виключно про психологічну допомогу. І тоді цьому пацієнтові фахівець надасть професійну пораду з приводу того, чи потрібна йому консультація психолога, чи це соматичні захворювання, чи загострення під час психологічних атак. За необхідності, коли є порушення сну та депресія, людині призначають медикаментозне лікування. Можливо після рекомендацій пацієнт зможе вийти з цього стану самостійно. Можливо буде потрібна консультація психолога, психіатра, у випадку, коли є необхідність застосування лікарських засобів".
